ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
03 лютого 2014 р. Житомир справа № 806/13/14
час прийняття: 12 год. 50 хв. категорія 11.5
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Панкеєвої В.А.,
за участі секретаря Стралківської К.П.,
за участі позивача ОСОБА_1,
за участі представника позивача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до відділу державної виконавчої служби Бердичівського міськрайонного управління юстиції про визнання незаконними та скасування постанов ВП № 38750305 від 04.07.2013 р., ВП № 38750305 від 13.12.2013 р.,-
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати незаконними та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 38750305 від 04.07.2013 р. та постанову ВП № 38750305 від 13.12.2013 р. про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження відділу державної виконавчої служби Бердичівського міськрайонного управління юстиції. Вважає, що вимога Пенсійного фонду України не є підставою для відкриття виконавчого провадження, а тому вказані постанови винесені з порушенням вимог Закону України "Про виконавче провадження".
Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, просив справу розглядати без його участі. На адресу суду надіслав заперечення, в яких просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, оскільки держаним виконавцем дотримані всі вимоги Закону України "Про виконавче провадження".
Суд, заслухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до Закону, інших нормативно-правових актів підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку визначені Законом України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 р. № 606-XIV, із змінами і доповненнями (далі - Закон) та Інструкцією про проведення виконавчих дій, затвердженою наказом Міністерства юстиції України 15 грудня 1999 р. N 74/5, із змінами і доповненнями (далі - Інструкція).
Згідно ч.1 ст.6 Закону державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
У відповідності до ст.11 Закону державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ). Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.
Пунктом 8 частини 2 статті 17 Закону передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи як рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу.
Згідно частин 4,5 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 р. № 2464-VI, із змінами і доповненнями, вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Вимога органу доходів і зборів про сплату недоїмки або рішення суду щодо стягнення суми недоїмки виконується державною виконавчою службою в порядку, встановленому законом.
Виходячи з аналізу наведених норм суд приходить до висновку, про те, що вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом, який підлягає виконанню державною виконавчою службою.
Судом встановлено, що 04 липня 2013 р. постановою державного виконавця Марущак К.В. відділу державної виконавчої служби Бердичівського міськрайонного управління юстиції відкрито виконавче провадження з виконання вимоги № Ф 1039, виданої 14.05.2013 р. УПФУ в м.Бердичеві та Бердичівському районі про стягнення з ОСОБА_1 на користь УПФУ заборгованості в сумі 4010,3 грн. Боржнику наданий строк для добровільного виконання до 10.07.2013 р.
Як пояснив позивач ОСОБА_1 дану постанову про відкриття виконавчого провадження він не отримував, про існування згаданого виконавчого провадження він дізнався лише після отримання оскаржуваної постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження.
Постановою державного виконавця Марущак К.В. відділу державної виконавчої служби Бердичівського міськрайонного управління юстиції про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження від 13.12.2013 р. встановлено, що згідно відповіді ВРЕР УДАІ за боржником зареєстровано шість транспортних засобів та накладено арешт на все рухоме майно, що йому належить у межах суми звернення стягнення 4446,46 грн.
Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно ст.25 Закону державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові. Постанова про відкриття виконавчого провадження може бути оскаржена сторонами у десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.
Аналогічні положення містить і п.3.6. Інструкції.
Пунктом 4.1.1. Інструкції передбачено, що державний виконавець, починаючи виконувати рішення, повинен пересвідчитись, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження і чи здійснені ним дії, спрямовані на добровільне виконання рішення у встановлений постановою строк. Постанова про відкриття виконавчого провадження вважається врученою боржнику за адресою, зазначеною у виконавчому документі, за умов, передбачених для вручення судових повісток. У разі, якщо копія постанови про відкриття виконавчого провадження одержана боржником несвоєчасно, внаслідок чого боржник був позбавлений можливості добровільно виконати рішення у встановлений державним виконавцем строк, за письмовою заявою боржника при підтвердженні факту несвоєчасного одержання вказаної постанови державний виконавець відкладає провадження виконавчих дій у порядку, установленому статтею 32 Закону, та поновлює боржнику строк для добровільного виконання рішення.
Частинами 1,3 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судові виклики і повідомлення здійснюються повістками про виклик і повістками-повідомленнями. Судовий виклик або судове повідомлення осіб, які беруть участь у справі, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур'єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки, складеного відповідно до статті 34 цього Кодексу факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), електронною поштою, телефонограмою, опублікування у друкованому засобі масової інформації.
Надсилання копій постанов про відкриття виконавчого провадження рекомендованим листом з повідомленням про вручення передбачено і ст.31 Закону.
Статтею 27 Закону передбачено, що у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною 2 статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.
Жодних доказів направлення позивачу копії постанови про відкриття виконавчого провадження відповідачем не надано.
У зв'язку з неотриманням копії постанови про відкриття виконавчого провадження позивач був позбавлений можливості добровільно виконати вимогу УПФУ в м.Бердичеві та Бердичівському районі у встановлений державним виконавцем строк або оскаржити її у встановленому порядку.
Статтею 52 Закону та пунктом 5.1. Інструкції передбачений порядок звернення стягнення на грошові кошти та інше майно боржника.
Так, звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах. Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються. На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем. Стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження. У разі якщо боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця.
У разі відсутності у боржника коштів та цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржникові інше майно, за винятком майна, на яке згідно з законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на грошові кошти боржника. Боржник має право вказати ті види майна чи предмети, на які необхідно звернути стягнення в першу чергу. Остаточно черговість стягнення на кошти та інше майно боржника визначається державним виконавцем.
Стягнення на майно боржника звертається в розмірах і обсягах, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням витрат на виконання та стягнення виконавчого збору. У випадках коли боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця.
Згідно ст.57 Закону арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.
Зі змісту оскаржуваної постанови від 13.12.2013 р. видно, що накладено арешт на все рухоме майно, що належить позивачу ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення.
Проте відповідачем не надано доказів відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача - УПФУ в м.Бердичеві та Бердичівському районі.
Крім того, відповідачем не надано жодних доказів того, що державним виконавцем позивачу ОСОБА_1 було надано право вказати ті види майна чи предмети, на які необхідно звернути стягнення в першу чергу.
Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку, що оскаржувані постанови винесені з порушення вимог Закону України "Про виконавче провадження" та Інструкції про проведення виконавчих дій.
Відповідачем не надано доказів правомірності своїх дій щодо винесення оскаржуваних постанов, хоча відповідно до ч.2 ст.71 КАС України це є його обов'язком.
За таких обставин суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є обгрунтованими та підлягають до задоволення.
Керуючись статтями 71, 86, 94, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,
постановив:
Позов задовольнити.
Визнати незаконними та скасувати постанови державного виконавця відділу державної виконавчої служби Бердичівського міськрайонного управління юстиції Марущак К.В. ВП № 38750305 від 04.07.2013 р. про відкриття виконавчого провадження та ВП № 38750305 від 13.12.2013 р. про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження.
Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий суддя В.А. Панкеєва