ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
справа № 806/7886/13-a
категорія 8.2
03 лютого 2014 р. м. Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Панкеєвої В.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м.Житомирі адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Овруцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про визнання протиправною та скасування вимоги № Ф-245 від 19.11.2013 р.,-
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просить визнати протиправною вимогу Овруцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирської області № Ф-245 від 19.11.2013 року про сплату боргу (недоїмки) в сумі 2798,42 грн. та скасувати її. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що з 01.01.2012 року є особою, яка обрала спрощену систему оподаткування та будучи фізичною особою-підприємцем, водночас є пенсіонером за віком, а тому відповідно до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" звільняється від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Позивач в судове засідання не прибув, до суду надіслав заяву з проханням розглядати справу без його участі.
Представник відповідача просив розглядати справу в порядку письмового провадження, про що надав відповідну заяву.
Суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження відповідно до ст.128 КАС України.
Проаналізувавши наявні у справі матеріали, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з таких підстав.
Встановлено, позивачці ОСОБА_1 призначено пенсію за віком, зазначена обставина підтверджується пенсійним посвідченням НОМЕР_1 від 29 жовтня 2008 року, в якому зазначено вид пенсії - за віком, термін дії - довічно.
Позивачка зареєстрована фізичною особою-підприємцем, з 03 листопада 2005 року знаходиться на спрощеній системі оподаткування та є платником єдиного податку, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця та довідкою Овруцької об'єднаної податкової інспекції від 08 січня 2014 року № 6/10/17-00.
Матеріалами справи підтверджено, що 19 листопада 2013 року Овруцькою ОДПІ у відповідності до статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та на підставі картки особового рахунку платника єдиного внеску винесено вимогу про сплату недоїмки. Відповідно до зазначеної вимоги, відповідач вимагає сплатити суму недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 2798,42 грн.
Правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються нормами Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року № 2464-VI (далі Закон № 2464-VI), Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 року (далі Закон № 1058), Законом України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-XII від 05.11.1991 р. (далі Закон № 1788).
Згідно з п.4 ч.1 ст.4 Закону № 2464 фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, є платниками єдиного внеску.
Згідно з п.п.3 ч.1 ст.7 та ч.11 ст.8 Закону № 2464 фізичні особи-підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, нараховують єдиний внесок у розмірі 34,7 відсотка на суми, самостійно визначені, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Відповідно до ст.6 Закону № 2464 встановлені обов'язки платників єдиного внеску: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком і зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у галузі статистики; у випадках, передбачених цим Законом і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, стати на облік у територіальному органі Пенсійного фонду як платник єдиного внеску; виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом.
З 6 серпня 2011 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України", яким внесені зміни до ч.4 ст.4 Закону № 2464. Відповідно до цих змін фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Виходячи з наведеного зазначеною нормою визначені дві умови звільнення платника від сплати єдиного внеску: наявність у особи статусу пенсіонера за віком або інваліда та факт отримання відповідно до закону пенсії або соціальної допомоги. Тобто критерієм звільнення від сплати єдиного внеску разом із фактом отримання пенсії, у тому числі пенсії за віком на пільгових умовах, є наявність у особи, яка обрала спрощену систему оподаткування, статусу пенсіонера за віком, що встановлюється відповідно умовам, визначеним законом, зокрема, досягнення певного віку, після якого вона має право на призначення відповідної пенсії.
Згідно ст.1 Закону № 1058 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсіонер - це особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.
Законом № 1058 передбачені такі види пенсійних виплат, як пенсія за віком, пенсія з інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства) та пенсія у зв'язку з втратою годувальника. Умови призначення пенсії за віком визначені статтею 26 цього Закону.
Відповідно до ст.26 Закону № 1058 особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення чоловіками віку 60 років та за наявності страхового стажу не менше 15 років.
Згідно з абз.6,7 ч.2 ст.5 Закону №1058 виключно цим Законом визначаються умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, а також пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком. Від сплати єдиного внеску звільняються особи, що мають статус пенсіонера за віком відповідно до положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до пункту 16 розділу ХV Прикінцеві положення Закону № 1058 до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону України № 1788 "Про пенсійне забезпечення" застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.
Позивачу призначена пенсія за віком із застосуванням ч.1 ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Відповідно ст.12 наведеного Закону право на пенсію за віком мають чоловіки після досягнення 60 років при стажі не менше 25 років, а ст.13 визначає підстави призначення пенсії за віком на пільгових умовах із скороченням віку передбаченого ст.12.
Виходячи з положень п.4 ч.1 ст.4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" звільняються від сплати за себе єдиного внеску саме особи, якщо вони є пенсіонерами за віком, тобто чоловіки, які відповідно ст.12 Закону України № 1788 "Про пенсійне забезпечення" та ст.26 Закону № 1058 досягли 60 років, іншого визначення терміну "пенсіонер" чи пенсіонер за віком законодавчими нормам не передбачено. Таким чином даною законодавчою нормою не передбачене звільнення від єдиного внеску за видами призначених пенсій, а осіб пенсіонерів за віком чи інвалідів, які отримують пенсії незалежно від її виду.
Отже, позивач не є пенсіонером за віком у розумінні п.4 ч.1 ст.4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та не звільняється від його сплати.
Згідно з п.1 постанови правління Пенсійного фонду України від 25.03.2004 р. № 4-1 "Про Порядок обліку, зберігання, оформлення та видачі пенсійних посвідчень в Пенсійному фонді України та його органах" (далі - Постанова) документом, який підтверджує призначення громадянину пенсії, є пенсійне посвідчення, що видається органом Пенсійного фонду України.
Відповідно до п.4 Додатку до згаданої Постанови посвідчення є документом, що підтверджує право на одержання пенсії і засвідчує особу його власника при одержанні належних до виплати сум пенсій, зверненні до органів Пенсійного фонду України та інших державних органів з питань пенсійного забезпечення.
Одночасно відповідно до п.45 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 р. № 22-1, документом, який підтверджує призначення особі пенсії, є пенсійне посвідчення, що видається органом, що призначає пенсію, відповідно до Порядку обліку, зберігання, оформлення та видачі пенсійних посвідчень в Пенсійному фонді України та його органах, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду від 25.03.2004 р.
Отже, наявність у особи пенсійного посвідчення підтверджує лише право на одержання пенсії та факт її призначення, а не статус пенсіонера за віком.
З огляду на зазначене, фізичні особи-підприємці, які отримують пенсію, призначену за віком на пільгових умовах, які не досягли 60-річного віку, сплачують єдиний внесок на загальних підставах.
Аналогічна позиція викладена в постанові Вищого адміністративного суду України від 16.01.2014 р. по справі № К/800/46636/13.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст.71, 86, 94, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд
постановив:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Овруцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про визнання протиправною та скасування вимоги № Ф-245 від 19.11.2013 р. відмовити за безпідставністю.
Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий суддя В.А. Панкеєва