Номер провадження № 22-ц/785/1167/14
Головуючий у першій інстанції Ільченко Н.А.
Доповідач Варикаша О. Д.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.01.2014 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого - судді - Варикаші О.Д.
суддів - Ступакова О.А.
- Станкевича В.А.
при секретарі - Колмакову В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою ПРАТ «СИНТЕЗ ОЙЛ» на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 23.12.2010 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання права власності на банківські вклади,-
встановила:
Позивачка звернулася з вказаним позовом до суду (а. с. 3-5), в якому просила: визнати дійсним договір про поділ майна між колишнім подружжям, укладений 18.08.2009 року між нею та ОСОБА_4; визнати за нею право власності на грошові кошти на депозитному рахунку НОМЕР_1 в філії «Південне головне регіональне управління» ПАТ КБ «ПриватБанк» відповідно до договору № SAMDN25000014355006 від 15.06.2007 року, укладеного між ПриватБанком та ОСОБА_4 (залишок на рахунку - 50 000,17 дол. США), на грошові кошти на депозитному рахунку НОМЕР_2 в філії «Південне головне регіональне управління» ПАТ КБ «ПриватБанк» відповідно до договору № SAMDN01000700469157 від 21.11.2007 року, укладеного між ПриватБанком та ОСОБА_4 (залишок на рахунку - 27 571,86 дол. США), на грошові кошти на депозитному рахунку НОМЕР_3 в філії «Південне головне регіональне управління» ПАТ КБ «ПриватБанк» відповідно до договору № SAMDN01000704579001 від 04.11.2008 року, укладеного між ПриватБанком та ОСОБА_4 (залишок на рахунку - 58 824,99 євро).
В судовому засіданні в суді першої інстанції, як зазначено в рішенні суду, представник ОСОБА_3 - ОСОБА_5, діючий на підставі довіреності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та пояснив, що на підставі угоди про поділ майна між колишнім подружжям від 18.08.2009 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було поділене спільне майно подружжя шляхом визнання за ОСОБА_3 права власності на грошові кошти на депозитних рахунках НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3 в ПриватБанку, внесені ОСОБА_4 на підставі договорів № SAMDN25000014355006 від 15.06.2007 року, № SAMDN01000700469157 від 21.11.2007 року, № SAMDN01000704579001 від 04.11.2008 року; у власність ОСОБА_4 відійшло машиномісце НОМЕР_4, розташоване на цокольному поверсі за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 16,1 кв. м. До теперішнього часу ОСОБА_4 умови договору не виконав - визначені угодою сторін грошові кошти у власність позивачці не передав, у зв'язку з чим вона вимушена була звернутися до суду з метою захисту своїх майнових прав.
Відповідач ОСОБА_4 позов визнав та підтвердив, що дійсно 18.08.2009 року між ним та ОСОБА_3 була укладена письмова угода про поділ спільного майна подружжя, за умовами якої за ОСОБА_3 визнано право власності на грошові кошти на депозитних рахунках НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3 в ПриватБанку, внесені ним, ОСОБА_4, на підставі договорів № SAMDN25000014355006 від 15.06.2007 року, № SAMDN01000700469157 від 21.11.2007 року, № SAMDN01000704579001 від 04.11.2008 року; а у його, ОСОБА_4, власність відійшло машиномісце НОМЕР_4, розташоване на цокольному поверсі за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 16,1 кв. м. Водночас відповідач пояснив, що не заперечує проти передання грошей, визначених укладеною 18.08.2009 року між ним і позивачем угодою, у власність позивача, але не має можливості передати останній ці грошові кошти у зв'язку з діями ПАТ КБ «ПриватБанк», яке ігнорує його заяви про повернення грошей.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 23.12.2010 року позов ОСОБА_3 задоволено. Визнано дійсним договір про поділ майна між колишнім подружжям, укладений 18.08.2009 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, відповідно до умов якого: у власність ОСОБА_3 відійшли грошові кошти на депозитних рахунках НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3 в ПриватБанку, внесені ОСОБА_4 на підставі договорів № SAMDN25000014355006 від 15.06.2007 року, № SAMDN01000700469157 від 21.11.2007 року, № SAMDN01000704579001 від 04.11.2008 року; у власність ОСОБА_4 відійшло машиномісце НОМЕР_4, розташоване на цокольному поверсі за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 16,1 кв. м. Визнано за ОСОБА_3 право власності на грошові кошти на депозитному рахунку НОМЕР_1 в філії «Южне головне регіональне управління» ПАТ КБ «ПриватБанк» (залишок на рахунку - 50 000,17 дол. США), внесені на підставі договору № SAMDN25000014355006 від 15.06.2007 року, укладеного між ПриватБанком та ОСОБА_4. Визнано за ОСОБА_3 право власності на грошові кошти на депозитному рахунку НОМЕР_2 в філії «Южне головне регіональне управління» ПАТ КБ «ПриватБанк» (залишок на рахунку - 27 571,86 дол. США), внесені на підставі договору № SAMDN01000700469157 від 21.11.2007 року, укладеного між ПриватБанком та ОСОБА_4. Визнано за ОСОБА_3 право власності на грошові кошти на депозитному рахунку НОМЕР_3 в філії «Южне головне регіональне управління» ПАТ КБ «ПриватБанк» (залишок на рахунку - 58 824,99 євро), внесені на підставі договору № SAMDN01000704579001 від 04.11.2008 року, укладеного між ПриватБанком та ОСОБА_4. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судові витрати в сумі 1 820 грн.
Не погодившись з рішенням суду, ПРАТ «СИНТЕЗ ОЙЛ», яка не було залучено до участі у справі, однак вважає, що рішення Приморського районного суду м. Одеси від 23.12.2010 року порушує його права, подало апеляційну скаргу на зазначене рішення суду від 23.12.2010 року, в якій просить скасувати рішення суду від 23.12.2010 року та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_3 по цій справі, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, обставини, які суд вважав встановленими є недоведеними, а висновки суду не відповідають обставинам справи, що у відповідності до ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.
В судовому засіданні представник ПРАТ «СИНТЕЗ ОЙЛ» підтримав апеляційну скаргу. Інші учасники процесу в судове засідання не з'явилися, причини неявки суду не повідомили, клопотання про відкладення розгляду справи від них на адресу суду не надходили.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду скасуванню, з ухваленням нового рішення, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є, зокрема: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Відповідно до ч. 3 ст. 303 ЦПК України апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.
Задовольняючи позов ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з наступного.
Судом встановлено, що 09.09.2008 року шлюб між ОСОБА_4 і ОСОБА_3 було розірвано на підставі рішення мирового судді судової ділянки № 119 району Кунцево м. Москви від 27.08.2008 року, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_5, виданим Кунцевським відділом ЗАГС Управління ЗАГС м. Москви 11.09.2008 року.
15.06.2007 року між ОСОБА_4 та ПриватБанком був укладений договір банківського вкладу № SAMDN25000014355006, відповідно до умов якого на ім'я ОСОБА_4 було відкрито депозитний рахунок НОМЕР_1 в ПриватБанку, на який він вніс грошові кошти в сумі 50 000,17 дол. США.
21.11.2007 року між ОСОБА_4 та ПриватБанком був укладений договір банківського вкладу № SAMDN01000700469157, відповідно до умов якого на ім'я ОСОБА_4 було відкрито депозитний рахунок НОМЕР_2 в ПриватБанку, на який він вніс грошові кошти в сумі 20 000 дол. США.
04.11.2008 року між ОСОБА_4 та ПриватБанком був укладений договір банківського вкладу № SAMDN01000704579001, відповідно до умов якого на ім'я ОСОБА_4 було відкрито депозитний рахунок НОМЕР_3 в ПриватБанку, на який він вніс грошові кошти в сумі 58 824,99 євро.
18.08.2009 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у простій письмовій формі була укладена угода про поділ майна між колишнім подружжям, відповідно до умов якої у власність ОСОБА_3 відійшли грошові кошти на депозитних рахунках НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3 в ПриватБанку, внесені ОСОБА_4 на підставі договорів № SAMDN25000014355006 від 15.06.2007 року, № SAMDN01000700469157 від 21.11.2007 року, № SAMDN01000704579001 від 04.11.2008 р., а у власність ОСОБА_4 відійшло машиномісце НОМЕР_4, розташоване на цокольному поверсі за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 16,1 кв. м.
Суд першої інстанції вважав, що укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 18.08.2009 року договір про поділ майна колишнього подружжя користується на території України доказовою силою офіційного документу та є підставою для виникнення у ОСОБА_3 права власності на грошові кошти на депозитних рахунках НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3 в ПриватБанку, внесені ОСОБА_4 на підставі договорів № SAMDN25000014355006 від 15.06.2007 року, № SAMDN01000700469157 від 21.11.2007 року, № SAMDN01000704579001 від 04.11.2008 року.
Згідно виписки ПАТ КБ «ПриватБанк» залишок грошей на рахунку НОМЕР_1 станом на 04.11.2010 року складає 50 000,17 дол. США; залишок грошей на рахунку НОМЕР_2 станом на 19.10.2010 року складає 27 571,86 дол. США; залишок грошей на рахунку НОМЕР_3 станом на 04.11.2010 року складає 58 824,99 євро.
Невиконання ОСОБА_4 своїх обов'язків щодо передання у власність ОСОБА_3 грошових коштів, визначених укладеною між ними 18.08.2009 року угодою про поділ майна колишнього подружжя, що в свою чергу унеможливлює для ОСОБА_3 розпоряджатися своїми грошовими коштами, свідчить про наявність перешкод у здійсненні права власності на належне їй майно, тому порушене право позивача підлягає судовому захисту.
За таких обставин, суд першої інстанції керуючись ст. 41 Конституції України, ст. ст. 319, 321, 386, 387, 392 ЦК України, ст. 60 СК України, ст. ст. 34, 38 СК РФ, ст. ст. 13, 27, 38 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах від 22.01.1993 року, ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212, 214-15 ЦПК України, задовольнив позов ОСОБА_3 та стягнув з відповідача на її користь судові витрати.
Однак, судова колегія не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції.
Оскільки, в судовому засіданні встановлено та підтверджується наданими до апеляційної скарги та в суді апеляційної інстанції представником апелянта, якого не було залучено до участі у справі, матеріалами, що 07.02.2009 року СУ ГУМВС України в Одеській області відносно колишнього чоловіка позивачки - ОСОБА_4 (відповідача) була порушена кримінальна справа за ознаками злочину передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України. 08.11.2010 року постановою Приморського районного суду м. Одеси по справі № 9-3507/10 накладено арешт на депозитні вклади ОСОБА_4 відкриті в філії «Південного головного регіонального управління ПАТ КБ «ПриватБанк»: договір № SAMDN01000700469157, рахунок НОМЕР_2, залишок на 05.11.2010 року - 27 571,86 дол. США; договір № SAMDN01000704579001, рахунок НОМЕР_3, залишок на 05.11.2010 року - 58 824,46 євро; договір № SAMDN25000014355006, рахунок НОМЕР_1, залишок на 05.11.2010 року - 50 000 дол. США. Як вбачається з вказаної постанови, арешт на зазначені вище вклади було накладено на підставі ст. ст. 125, 126 КПК України з метою забезпечення цивільного позову на суму 38 774 249,07 грн. по кримінальній справі № 1-771/2010 по обвинуваченню ОСОБА_4, ОСОБА_10, ОСОБА_6, ОСОБА_7 за ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_8, ОСОБА_9 за ст. ст. 27 ч. 5, 191 ч. 5, 358 ч. 1, 358 ч. 2 КК України. (Зазначені обставини встановлені рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 12.09.2013 року а. с. 50).
Цивільним позивачем по вказаній кримінальній справі відповідно до постанови старшого слідчого по ОВД УБОЗ ГУМВС України в Одеській області від 17.06.2010 року, копію якої надано представником апелянта в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції, визнано апелянта.
Тобто, цивільний позов ПРАТ «СИНТЕЗ ОЙЛ» в кримінальній справі може бути задоволено також за рахунок грошових коштів, які знаходяться на депозитних рахунках НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3 в ПАТ КБ «ПриватБанк», внесених ОСОБА_4 на підставі договорів № SAMDN25000014355006 від 15.06.2007 року, № SAMDN01000700469157 від 21.11.2007 року, № SAMDN01000704579001 від 04.11.2008 року, на які оскаржуваним рішенням суду від 23.12.2010 року визнано право власності за ОСОБА_3
За таких обставин, судова колегія вважає, що оскаржуваним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 23.12.2010 року, яким визнано право власності за ОСОБА_3 на грошові кошти, що знаходяться на депозитних рахунках НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3 в ПАТ КБ «ПриватБанк», внесені ОСОБА_4 на підставі договорів № SAMDN25000014355006 від 15.06.2007 року, № SAMDN01000700469157 від 21.11.2007 року, № SAMDN01000704579001 від 04.11.2008 року, на які постановою Приморського районного суду м. Одеси від 08.11.2010 року накладено арешт, з метою забезпечення цивільного позову по кримінальній справі, по якій цивільним позивачем визнано апелянта, порушує права апелянта - ПРАТ «СИНТЕЗ ОЙЛ», яке не було залучено до участі у справі, та позбавляє його можливості в разі задоволення його цивільного позову в вищезазначеній кримінальній справі, отримати стягнуте за рахунок грошових коштів на вказаних депозитних рахунках.
Тому, вирішення в судовому порядку питань стосовно грошових коштів, за рахунок яких може бути виконано судове рішення на користь апелянта - ПРАТ «СИНТЕЗ ОЙЛ», торкається його прав, а вирішення спору в суді без його участі, порушує його права на захист своїх прав і законних інтересів в суді.
Проте, суд першої інстанції, вирішуючи спір стосовно спірних грошових коштів, за рахунок яких може бути виконано судове рішення на користь апелянта - ПРАТ «СИНТЕЗ ОЙЛ» не залучив до участі у справі ПРАТ «СИНТЕЗ ОЙЛ», вирішивши питання про його права та обов'язки без нього, та позбавивши його права захищати свої права і законні інтереси в суді, чим порушив вимоги цивільного судочинства, що призвело до неправильного вирішення справи.
Таким чином, судова колегія, на підставі наведеного, частково погоджується з доводами апеляційної скарги, і вважає, що рішення Приморського районного суду м. Одеси від 23.12.2010 року необхідно скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову ОСОБА_3 з вищезазначених підстав.
Інші доводи апеляційної скарги судова колегія не приймає до уваги, враховуючи викладене.
Керуючись ст. ст. 304, 307, 309, 313, 314, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
вирішила:
Апеляційну скаргу ПРАТ «СИНТЕЗ ОЙЛ» задовольнити частково.
Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 23.12.2010 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання права власності на банківські вклади - скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову ОСОБА_3.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.
Судді апеляційного суду Одеської області О.Д. Варикаша
О.А. Ступаков
В.А. Станкевич