05.02.2014

НАХІМОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.СЕВАСТОПОЛЯ ______________________________________________________________________

Справа № 765/7571/13-ц

№ 2/765/278/14

Категорія 40

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(повний текст)

05 лютого 2014 року Нахімовський районний суд м.Севастополя в складі:

головуючого судді - Пекарініної І.А.

при секретарі - Лахіні Д.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні власністю шляхом вселення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач просить суд вселити його в квартиру АДРЕСА_1, вказуючи, що є співвласником квартири на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 06.03.2007 року. Співвласником квартири є його рідний брат ОСОБА_3, відповідач по справі. Відповідач не надає можливості користуватися позивачу своєю власністю, в квартиру не пускає, внаслідок чого позивач позбавлена можливості реалізації прав власника житла щодо володіння та користування ним.

В судовому засіданні представник позивача вимоги позову підтримав, наполягав на їх задоволенні, вказував на те, що в позасудовому порядку немає можливості вирішити питання про усунення перешкод в користуванні власністю, але зазначив суду, що позивач не вживав будь-яких заходів щодо спроб вселення в квартиру, будь-які докази вирішення питання реалізації прав співвласника, відсутні.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлявся згідно вимог діючого цивільного процесуального законодавства, у зв'язку з чим, зі згоди представника позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що у задоволенні позову необхідно відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач та відповідач є співвласниками квартири АДРЕСА_1, відповідно по ? частці кожний, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 06.03.2007 року, копія якого надана в матеріали справи.

Згідно зі ст. 41 Конституції України - право приватної власністі нерушимо, кожний має право володіти, користуватися та роспоряджатися своею власністю.

Частиною 1 ст. 321 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Частиною 2 ст. 16 Цивільного кодексу України встановлено, що способом захисту цивільних прав та інтересів можуть бути зокрема: припинення дії, яка порушує право, і відновлення становища, яке існувало до порушення.

Права власника житла визначені ст. 383 ЦК України та статтею 150 Житлового кодексу України, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд. Обмеження чи втручання у право власника можливе лише з підстав, передбачених законом.

Статтею 3 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.3 ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст. 58 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, проаналізувавши надані по справі докази, суд не знаходить підстав для задоволення заявлених позовних вимог про усунення перешкод в користуванні власністю шляхом вселення позивача у квартиру, оскільки позивачем та його представником суду не доведений факт створення відповідачем перешкод в користуванні квартирою позивачу, будь-яких доказів намагання позивача вселитися та користуватися спірною квартирою, суду не надано.

Таким чином, вимоги позивача про усунення перешкод в користуванні власністю шляхом вселення у будинок задоволенню не підлягають у зв'язку з їх недоведеністю.

На підставі ст. 41 Конституції України, ст. 16,321,391 Цивільного Кодексу України, ст. 150,155 Житлового Кодексу України, керуючись ст.ст. ст.ст. 4, 10, 11, 15, 60, 88, 209, 212, 213, 214, 215, 218, 224-226 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні власністю шляхом вселення, відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Нахімовським районним судом м. Севастополя за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене позивачем до Апеляційного суду м. Севастополя через Нахімовський районний суд м. Севастополя на протязі десяти днів з дня проголошення рішення суду.

Суддя підпис

КОПІЯ ВІРНА

Суддя Нахімовського районного

суду міста Севастополя І.А. Пекарініна