Справа № 761/32132/13-ц
Провадження №2/761/1344/2014
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
23 січня 2014 року м.Київ
Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Гриньковської Н.Ю.,
при секретарі Ковальові О.В.,
за участю:
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу, -
В С Т А Н О В И В:
У листопаді 2013р. позивач звернулась до Шевченківського районного суду м. Києва з позовною заявою, в якій поставлено питання про розірвання шлюбу з відповідачем.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що між нею та відповідачем 14.02.2007р. було зареєстровано шлюб у відділі реєстрації актів цивільного стану Печерського районного управління юстиції у м.Києві.
У позивача з відповідачем є спільні діти, син - ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочка - ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2, які проживають разом із нею.
Як зазначила позивач, одруження з відповідачем виявилося невдалим, сімейне життя не склалося через відсутність взаєморозуміння, різних поглядів на вирішення сімейних проблем, несумісності характерів, постійних суперечок, що призвело до того, що вже тривалий час, а саме з березня 2012р. між нею та відповідачем шлюбні стосунки фактично припинилися, спільне господарство не ведеться, проживають окремо один від одного.
Позивач вказує, що подальше спільне життя і збереження шлюбу між нею та відповідачем є неможливим та буде суперечити її інтересам.
Зазначає, що спорів про поділ майна та про місце проживання дітей між нею та відповідачем на момент розгляду справи не існує.
В судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали та просили розірвати шлюб.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомляв, однак направив в судове засідання свого представника.
Представник відповідача проти позову не заперечувала, просила розірвати шлюб.
Суд, заслухавши пояснення сторін, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 був зареєстрований 14.02.2007р. у відділі РАЦС Печерського районного управління юстиції у м.Києві, актовий запис №72, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с.5).
Згідно свідоцтва про шлюб, прізвище після реєстрації шлюбу у сторін: позивач - «ОСОБА_1», відповідач - «ОСОБА_4».
ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народився син ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 (а.с.10).
Також, ІНФОРМАЦІЯ_2 у сторін народилася дочка ОСОБА_6, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 (а.с.9).
В судовому засіданні встановлено, що березня 2012р. шлюбні відносини між сторонами припиненні, внаслідок відсутності взаєморозуміння, психологічної несумісності, різних поглядів на життя, спільного небажання відновити сімейні відносини, втрати поваги один до одного та почуття любові. Вже тривалий час сторони спільного господарства не ведуть, проживають окремо один від одного, діти проживають з позивачем, майнового спору чи спору про місце проживання дітей між сторонами немає, збереження шлюбу неможливо.
Згідно з ч.2 ст.104 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Відповідно до ч.1 ст.110 Сімейного Кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Частиною 2 ст.112 Сімейного кодексу України передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Таким чином, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що шлюб між сторонами носить формальний характер, збереження їх сім'ї є неможливим, а тому є усі підстави для розірвання шлюбу, оскільки подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити їхнім інтересам.
Також, відповідно до ст.113 Сімейного кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Судом встановлено, що після розірвання шлюбу позивач бажає залишити собі прізвище «ОСОБА_1», відповідач - «ОСОБА_4» відповідно.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 57, 60, 169, 179, 208, 209, 212-215, 218, 223, 228, 294 Цивільного процесуального кодексу України; ч.2 ст.104, ч.1 ст.110, ст.112 Сімейного кодексу України, суд,-
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 і ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрований 14 лютого 2007р. у Відділі реєстрації актів цивільного стану Печерського районного управління юстиції у м.Києві, актовий запис №72 (Свідоцтво про шлюб НОМЕР_4) - розірвати.
Після розірвання шлюбу прізвище позивача «ОСОБА_1», відповідача - «ОСОБА_4».
Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя:
повний текст рішення виготовлений 28.01.2014р.