Україна

Донецький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

03 лютого 2014 року Справа № 805/1496/14

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Дворников М.С., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до управління МВС України на Донецькій залізниці про скасування акта розслідування нещасного випадку, що стався 10 липня 1995 року приблизно о 20 год. 00 хв. від 30.08.2013, акта № 53 про нещасний випадок невиробничого характеру від 30.08.2013 та зобов'язання Управління МВС України на Донецькій залізниці повторно розглянути звернення ОСОБА_1 від 24.07.2013,-

ВСТАНОВИВ:

31 січня 2014 року ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до управління МВС України на Донецькій залізниці в якому просив скасувати акт розслідування нещасного випадку, що стався 10 липня 1995 року приблизно о 20 год. 00 хв. від 30.08.2013, акта № 53 про нещасний випадок невиробничого характеру від 30.08.2013 та зобов'язати Управління МВС України на Донецькій залізниці повторно розглянути звернення ОСОБА_1 від 24.07.2013.

Відповідно до ч. 1 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, серед іншого, чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Критерії віднесення справ до адміністративної юрисдикції визначаються за допомогою понять "справа адміністративної юрисдикції" та "суб'єкт владних повноважень", а також через визначення кола певних правовідносин (частина 1 статті 17 КАС України), переліку категорій справ, що належать до предмету адміністративної юрисдикції (частина 2 статті 17 КАС України) та переліку категорій справ, що не належать до предмету адміністративної юрисдикції (частина 3 статті 17 КАС Уркаїни).

Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України).

Статтею 17 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: 1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; 2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України; 6) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.

Юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи: 1) що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України; 2) що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства; 3) про накладення адміністративних стягнень; 4) щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) об'єднання громадян віднесені до його внутрішньої діяльності або виключної компетенції.

З приписів наведених правових норм слідує, що необхідною та єдиною ознакою суб'єкта владних повноважень, а отже і віднесення відповідної справи до адміністративної юрисдикції, є здійснення ним владних управлінських функцій у тих правовідносинах, в яких виник спір. При цьому, не має значення чиї та які саме права (публічні чи цивільні) порушено з боку цього суб'єкта при здійсненні ним вказаних функцій.

Тільки в тому випадку, коли суб'єкт у спірних правовідносинах не здійснює владних управлінських функцій (щодо іншого суб'єкта, який є учасником спору), він не має встановлених нормами КАС України необхідних ознак суб'єкта владних повноважень, а відповідний спір не належить до адміністративної юрисдикції.

Зазначена особливість суб'єкта владних повноважень є ключовим критерієм розмежування адміністративної та інших видів юрисдикцій.

З позовної заяви та доданих до неї матеріалів вбачається, що позивач оскаржує акт розслідування нещасного випадку, що стався 10 липня 1995 року приблизно о 20 год. 00 хв. від 30.08.2013, акт № 53 про нещасний випадок невиробничого характеру від 30.08.2013 та просить зобов'язати відповідача розглянути звернення щодо внесення змін у висновок службового розслідування.

Відповідно до ст. 171 Кодексу законів про працю України власник або уповноважений ним орган повинен проводити розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України.

Статтею 22 Закону України "Про охорону праці" встановлено, що роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об'єднаннями профспілок.

За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов'язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування.

Порядок проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року №1232.

Згідно з п.п. 10, 14, 15 вказаного Порядку роботодавець, одержавши повідомлення про нещасний випадок, зобов'язаний, зокрема, протягом доби утворити комісію у складі не менш як три особи та організувати проведення розслідування.

У разі коли нещасний випадок визнаний комісією таким, що не пов'язаний з виробництвом, складається акт за формою Н-5.

У разі коли нещасний випадок визнаний таким, що пов'язаний з виробництвом, - складається акт за формою Н-1.

Отже, акти форми Н-5 та форми Н-1 є документами, що складаються комісією, яка утворена роботодавцем, і фіксують встановлені факти наявності чи відсутності настання нещасного випадку і його зв'язок з виробництвом.

Таким чином відповідач у спірних правовідносинах не здійснює владних управлінських функцій щодо позивача, а тому не має встановлених нормами КАС України необхідних ознак суб'єкта владних повноважень.

Оскільки позовні вимоги не містять публічно-правового спору, зокрема, щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, суд доходить висновку, що вимоги позивача повинні розглядатися в порядку цивільного судочинства.

Аналогічна правова позиція щодо розгляду таких категорій справ в порядку цивільного судочинства викладена в постанові Верховного Суду України від 28 листопада 2011 року в справі №6-64цс11, що прийнята за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах. Вказане судове рішення відповідно до ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 109 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі лише, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

На підставі викладеного, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 109 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

1.Відмовити ОСОБА_1 у відкритті провадження в адміністративній справі.

2.Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративний справі невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.

3.Роз'яснити позивачу, що повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Ухвала може бути оскаржена особою, яка подала позовну заяву.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 КАС України, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Дворников М.С.