Провадження6/258/259/14
258/1049/14-ц
У Х В А Л А
04 лютого 2014 року м. Донецьк
Кіровський районний суд м. Донецька у складі:
Головуючого судді - Юр'єва Т.І.
при секретарі - Власенко Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку заяву ОСОБА_1 про внесення змін до виконавчого листа по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення суми боргу,-
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Кіровського районного суду м.Донецька від 04 грудня 2013 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення суми боргу було задоволено.
29.01.2014 року позивач звернувся до суду з заявою, в якій просить зазначити у виконавчому листі, виданому по вищевказаній справі, РНОКПП боржника.
Сторони в судове засідання не з'явились, про дату та час судового засідання повідомлялися належним чином, причини неявки суду не повідомили, що не є перешкодою для проведення судового засідання, оскільки їх явка не є обов'язковою.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 369 ЦПК України виконавчий лист має відповідати вимогам виконавчого документа, встановленим Законом України «Про виконавче провадження».
Згідно з п.3 ч.1 ст.18 ЗУ «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначаються, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо.
Таким чином, з вищезазначених вимог п.3 ч.1 ст.18 ЗУ «Про виконавче провадження» вбачається, що індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника зазначається у виконавчому документі лише тоді, якщо він відомий органу, який видає виконавчий лист.
Тобто, суд може зазначити відповідну інформацію тільки за її наявності в матеріалах справи.
Отже, слід дійти висновку, що при відсутності відповідних відомостей та/або неможливості їх встановити при виготовленні виконавчого листа така інформації не вноситься, а й відповідно не може слугувати підставою для висновку про невідповідність такого виконавчого листа вимогам закону.
Так, на запит суду стосовно інформації щодо присвоєння боржнику реєстраційного номеру облікової картки платника податків, на адресу суду надійшла відповідь про неможливість надання інформації, оскільки особу боржника неможливо однозначно ідентифікувати, а за таких обставин суд позбавлений можливості внести виправлення у виконавчий лист.
Крім того, слід зазначити, що індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача і боржника є лише тією інформацією, яка ідентифікує осіб та може сприяти виконанню виконавчого провадження, однак її відсутність жодним чином не перешкоджає вчиняти дії по примусовому виконанню рішення суду.
Між тим, у разі відсутності у матеріалах справи інформації з приводу індивідуального ідентифікаційного номеру сторони суд не наділений повноваженням збирати інформацію по справі після закінчення її розгляду по суті.
Водночас державний виконавець відповідно до ст.11 ЗУ «Про виконавче провадження» з метою захисту інтересів стягувача має право одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну.
Також слід звернути увагу на те, що хоча виконавчий лист для примусового виконання рішення позивач отримував, однак з матеріалів справи не вбачається, що він його пред'являв для виконання.
За таких обставин суд вважає за необхідне залишити заяву позивача без задоволення.
Керуючись ст. 369 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_1 про внесення змін до виконавчого листа по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення суми боргу - залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на цю ухвалу суду може бути подана в судову палату по цивільних справах апеляційного суду Донецької області через Кіровський районний суд м. Донецька протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя: Юр'єва Т.І.