ГОСПОДАРСЬКИЙ |
| ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ |
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.12.06 Справа № 6/519
Суддя Седляр О.О., розглянувши матеріали справи за позовом
Державного підприємства «Луганськвугілля»в особі Відокремленого підрозділу «Інформаційно-обчислювальний центр», м. Луганськ
до Державного підприємства «Первомайськвугілля»в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Ломоватська», м. Брянка Луганської області
про стягнення 5888 грн. 64 коп.
за участю представників сторін:
від позивача –Пушкаренко О.О., дов. від 30.12.05 № 03/3-782,
від відповідача –Пшеничнюк Д.С., дов. від 24.01.04 № 01/4-10-46,
відповідно до вимог ст. 77 ГПК України у засіданні суду було оголошено перерву з 24.11.06 до 05.12.06,
в с т а н о в и в:
Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за у сумі 5618 грн. 73 коп., згідно гарантійних листів від 22.12.05 № 1594, від 25.01.06 № 94, інфляційні нарахування у сумі 146 грн. 09 коп. річні у сумі 121 грн., пеня у сумі 2 грн. 82 коп.
Відповідач відзивом на позовну заяву від 24.11.06 № 1306 позовні вимоги визнав частково у сумі 4958 грн. 46 коп.
Заявою, яка подана позивачем у засідання суду від 05.12.06, були уточнені позовні вимоги та позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі –4603 грн. 06 коп., інфляційні нарахування у сумі 266 грн. 98 коп. та річні у сумі 88 грн. 53 коп.
Дослідивши матеріали справи та приймаючи до уваги, що:
Заяву позивача щодо учинення позовних вимог задовольнити. Позовними вимогами слід вважати: стягнення з відповідача заборгованості у сумі –4603 грн. 06 коп., інфляційні нарахування у сумі 266 грн. 98 коп. та річні у сумі 88 грн. 53 коп.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем 22.12.05 № 1594 та 25.01.06 № 94 були надіслані позивачеві гарантійні листи з проханням здійснити для його роботу по обробці, печатанню та іншої обчислювальної роботи, а він зобов’язався прийняти та оплатити їх.
На виконання вказаної домовленості , позивачем була виконана робота , що підтверджено актами приймання виконаних робіт від 12.01.06, від 30.01.06, від 27.02.06, від 23.03.06, які підписані сторонами без доповнень та зауважень на загальну суму 8205 грн. 67 коп.
Оскільки сторонами не досягнуто домовленості, щодо оплати поставленої продукції, то відповідно до вимог статті ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк виконання зобов’язань не встановлений кредитор вправі вимагати виконання, а боржник вправі провести виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати таке зобов’язання в семиденний строк з дня пред’явлення вимоги кредитором якщо обов’язок негайного виконання не випливає із закону, договору або змісту зобов’язань.
Як випливає з матеріалів справи, 14.02.06 позивачем була пред’явлена відповідачеві вимога № 12/1-213, щодо оплати заборгованості за виконану роботу, яка останнім залишені без відповіді, тому позивач просить суд стягнути з останнього заборгованість за виконані роботи у сумі 4603 грн. 06 коп.
Відповідно до вимог ст.. 625 Цивільного кодексу України позивачем за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань нараховані відповідачеві інфляційні нарахування у сумі 266 грн. 98 коп. та річні у сумі 88 грн. 53 коп., які він теж просить стягнути з відповідача.
Відповідач відзивом позовні вимоги визнав частково.
Сума заборгованості обгрунтована, підтверджена матеріалами справи та визнана відповідачем.
Щодо стягнення сум інфляційних нарахувань та 3% річних, то вимоги позивача у цій частині також цілком обґрунтовані та відповідають чинному законодавству, у т.ч. ст. 625 ЦК України, згідно якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми, розрахунок яких відповідачем не оспорений.
За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню у сумі заборгованості у розмірі 4603 грн. 06 коп., інфляційних нарахувань у сумі 266 грн. 98 коп., річних у сумі 88 грн. 53 коп., з віднесенням судових витрат на відповідача.
Згідно з ч. 3 п. 38 Інструкції “Про порядок обчислення та справляння державного мита”, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.93 № 15, у разі зменшення позовних вимог внесене мито не повертається.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44,49,82,84,85 Господарського процесуального кодексу України, суд
в и р і ш и в:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Державного підприємства «Первомайськвугілля»в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Ломоватська», м. Брянка Луганської області, вул. Херсонська, буд. 11а, код 00177046 на користь Державного підприємства «Луганськвугілля»в особі відокремленого підрозділу «Інформаційно-обчислювальний центр», м. Луганськ, вул. Лермонтова, буд. 1Г, код 26446940 заборгованість у сумі 4603 грн. 06 коп., інфляційні нарахування у сумі 266 грн. 98 коп., річні у сумі 88 грн. 53 коп., держмито у сумі 86 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 99 грн., видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.
Дата підписання : 05.12.06
Суддя О.О. Седляр