Головуючий у 1 інстанції - Зеленов А.С.

Суддя-доповідач - Геращенко І.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2014 року справа №2а/0570/10461/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Геращенка І.В.

суддів Арабей Т.Г., Губської Л.В.

секретар судового засідання Борисова А.А.

за участю представників сторін:

від позивача - Пеліхос Є.М. - за довір. від 27.12.2013 року

від відповідача - Радченко А.В. - за довір. від 15.07.2013 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» та Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2013 року у справі № 2а/0570/10461/2012 за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів про скасування податкового повідомлення - рішення, визнання незаконними дій та зобов'язання внести зміни в облікову картку платника,-

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів про скасування податкового повідомлення-рішення від 15.05.2012 року № 0000061550/5126/10/15-17/5-1, визнання незаконними дій Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку по віднесенню коштів, які сплачувалися платіжними дорученнями та зобов'язання внести зміни в облікову картку платника податків - Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» шляхом віднесення коштів, які сплачувалися платіжними документами.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2013 року у справі № 2а/0570/10461/2012 (суддя Зеленов А.С.) адміністративний позов задоволений частково.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку від 15.05.2012 року № 0000061550/5126/10/15-17/5-1 в частині визначення Публічному акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» суми штрафних (фінансових) санкцій з податку на додану вартість у сумі 503882,39 (п'ятсот три тисячі вісімсот вісімдесят дві) гривень 39 копійок.

В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Позивачем подана апеляційна скарга, в якій апелянт просить скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Апеляційну скаргу обґрунтовує невірним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Вважає, що постанова суду прийнята при неповному та невсебічному досліджені усіх матеріалів справи, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

Наголошує на тому, що відмова в задоволені позовних вимог може призвести в подальшому до виникнення інших необґрунтованих зобов'язань позивача перед відповідачем.

Відповідачем також подана апеляційна скарга, в якій апелянт просить скасувати постанову суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційну скаргу обґрунтовує невірним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Наголошує на тому, що висновок суду першої інстанції про те, що платежі щодо виконання судових рішень є особливою категорією платежів і не можуть бути розподілені відповідно до приписів п. 87.9 ст. 87 ПК України є помилковими, оскільки рішення суду про розстрочення податкового зобов'язання не переносить термін сплати податкового зобов'язання встановлений кодексом, а лише встановлює спосіб виконання судового рішення

З огляду на вищевикладене, відповідач вважає правомірними оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення.

У судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» та заперечував проти доводів апеляційної скарги відповідача, в свою чергу представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів та заперечував проти доводів апеляційної скарги позивача.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та наданих заперечень, колегія суддів встановила.

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз», ідентифікаційний код 03361081, зареєстроване як юридична особа 18.07.1994 року Виконавчим комітетом Донецької міської ради, згідно Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серія А01 №715665, види діяльності за КВЕД: розподілення газоподібного палива через місцеві (локальні) трубопроводи; торгівля газом через місцеві (локальні) трубопроводи; діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; технічні випробування та дослідження; ремонт інших побутових виробів і предметів особистого вжитку; монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування.

Перебуває на податковому обліку Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів, є платником податку на додану вартість, індивідуальний податковий номер 033610805093, про що свідчить Свідоцтво № 100335161 (серія НБ № 196342) про реєстрацію платника податку на додану вартість, видане 12.05.2011 року.

В період з 17.04.2012 року по 27.04.2012 року відповідачем згідно пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75, п. 76.1 ст. 76 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку своєчасності сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» за період з 20.06.2011 року по 29.03.2012 року.

За результатами зазначеної перевірки податковим органом був складений акт № 73/15-17/5-1-03361081 від 27.04.2012 року та встановлені порушення: пп.16.1.4 п.16.1 ст.16, п.203.2 ст.203 Податкового Кодексу України в частині несвоєчасної сплати суми узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість з затримкою на 23-153 днів у загальній сумі 13754668 грн.

12 серпня 2013 року відповідачем на підставі акту перевірки, згідно з п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України прийняте податкове повідомлення-рішення форми "Ш" № 0000061550/5126/10/15-17/5-1, яким зобов'язано позивача сплатити штраф у розмірі 1976 619,59 грн.

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом першої та апеляційної інстанції, апелянти вказують на порушення норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів вважає такі висновки помилковими, а апеляційні скарги такими, що не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого:

1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;

2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України..

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені конституцією та законами України.

Підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України зазначено, що контролюючими органами є: органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Статтею 61, 62 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом, здійснюють податковий контроль - систему заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, шляхом ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Тобто, відповідач у справі - орган владних повноважень, який виконує контролюючі функції у сфері оподаткування відносно інших суб'єктів.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України (в редакції, яка була чинна на час виникнення спірних правовідносин) органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно ст. 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Відповідно до пп. 54.3.2. п. 54.3. ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Пунктом 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій.

Форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов'язання визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

За приписами пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Пунктом 49.1 ст.49 ПК України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

За приписами п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п. 87.9 ст.87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Згідно п. 126. 1 ст. 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до пп. 129.1.1 п.129.1 ст.129 ПК України пеня нараховується: після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається:

а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом;

б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом;

Відповідно ст. 131 ПК України нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків.

При погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов'язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені.

Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), орган державної податкової служби самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.

Суми пені зараховуються до бюджетів або державних цільових фондів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки.

За приписами ст. 203 ПК України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

В ході розгляду зазначеної справи судом першої інстанції ухвалою від 06.09.2012 року була призначена судово-економічна експертиза.

Відповідно до ч. 5 ст. 82 КАС України висновок експерта для суду не є обов'язковим, однак незгода суду з ним повинна бути вмотивована в постанові або ухвалі.

Висновком судово-економічної експертизи № 344/24 від 11.11.2013 року, складеним судовим експертом Машиніченком О.А. (свідоцтво Мінюсту № 907 на проведення економічних експертиз), з питань порушення позивачем вимог Податкового кодексу України зазначено:

1. Згідно результатів проведеного дослідження випливає, що висновки Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку, що наведені у акті перевірки від 27.04.2012 року № 73/15-17/5-1-03361081 про результати камеральної перевірки своєчасності сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість в частині порушення позивачем граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість, визначеного п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16, п.50.1, ст.50, п.203.2 ст.203 ПК України в частині несвоєчасної сплати суми узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість з затримкою сплати від 30 днів у загальній сумі 9 883 097,96грн. підтверджується частково, а саме на суму 7363686 грн.

2. З урахуванням висновків по першому питанню, сума штрафних санкцій, що підлягає застосуванню до позивача відповідно до чинного законодавства, становить 1472737,2 грн.

Колегія суддів погоджується з висновками експерта з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, частина платежів позивача здійснена у рамках виконання постанов Донецького окружного адміністративного суду.

З даних облікової картки платника податку на додану вартість ПАТ по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» за період з 01.06.2011 року по 30.03.2012 року вбачається, що станом на 21.11.2011 року (дата з якої актом перевірки податкового органу нараховано суму штрафних санкцій) значиться сума податкового боргу у розмірі 4461678,00 грн. що дорівнює арифметичній сумі простроченого податкового зобов'язання по сплаті до бюджету сум ПДВ: за травень 2011 року 1369 236грн., за червень 2011 року 765466 грн., за липень 2011 року 806027 грн., за серпень 2011 року 576085 грн. та за вересень 2011 року 944864 грн.

При проведенні розрахунку, судовим експертом у відповідності до вимог п. 131.2 ст. 131 ПК України здійсненні позивачем платежі (крім тих, у яких платіж здійснюється за рішенням суду) зараховуються виключно на погашення податкового боргу, що сформувався за податкові періоди травень 2011 року - лютий 2012 року до повного їх погашення (без розподілу на інші види зобов'язань, а саме: пеню та штрафи).

З висновку судово-економічної експертизи № 344/24 від 11.11.2013 року вбачається, що за платіжними документами № 269 від 21.11.2011 року на суму 40000грн., № 5406 від 22.11.2011 року на суму 20000 грн., № 272 від 22.11.2011 року на суму 40000 грн., № 275 від 23.11.2011 року на суму 50000 грн., № 276 від 23.11.2011 року на суму 50000 грн., № 6413 від 23.11.2011 року на суму 13638 грн. визначена підстава платежу «заборгованість по податку на додану вартість за постановою Донецького окружного адміністративного суду від 10.08.2011 року по справі № 2а/0570/12313/2011».

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 10 серпня 2011 року по справі № 2а/0570/12313/2011 позивача зобов'язано сплатити зобов'язання з ПДВ, що сформоване на підставі декларації за лютий 2011 року від 21.03.2011 року № 9001503261.

Сягнуто на користь Державного бюджету України з рахунків, відкритих у банках Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» кошти за податковим боргом з податку на додану вартість у розмірі 2433638,00 грн. з рахунків платника податків.

Станом на 21.11.2011 року - 23.11.2011 року у позивача заборгованості за лютий 2011 не значиться (вказана заборгованість погашена раніше за рахунок інших платежів).

За платіжними документами № 279 від 23.12.2011 року на суму 350000 грн., № 278 від 23.11.2011 року на суму 350000 грн., № 280 від 26.12.2011 року на суму 160027 грн. вказано наступне призначення платежу «заборгованість з податку на додану вартість за постановою Донецького окружного адміністративного суду від 17.11.2011 по справі № 2а/0570/15964/2011».

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 17.11.2011 року по справі № 2а/0570/15964/2011 позивача зобов'язано сплатити зобов'язання з ПДВ, що сформоване на підставі декларації за липень 2011 року.

Сягнуто з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» на користь Державного бюджету України заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 806027 грн.

Станом на 23.12.2011 року - 26.12.2011 року у позивача заборгованості по сплаті податкового зобов'язання з ПДВ за липень 2011 року немає (вказана заборгованість погашена раніше за рахунок інших платежів).

У платіжному документі № 1004 від 24.02.2012 року на суму 294294,30 грн. зазначена підстава платежу «штрафні санкції з ПДВ, відповідно до рішення суду № 2а/0570/11132/2011 від 26.09.2011 року».

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 26.09.2011 року по справі № 2а/0570/11132/2011 подання Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» задоволено.

Стягнуто на користь Державного бюджету України з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» кошти за податковим боргом з податку на додану вартість у сумі 3605329,00 грн. з рахунків платника податків у банках, що його обслуговують.

З облікової картки платника ПДВ ПАТ по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» станом на 24.02.2012 року сума штрафу у розмірі 294294,30грн. не значиться (вказана сума погашена за рахунок розподілення інших платежів).

Тобто суд першої інстанції прийшов до правомірного висновку, оскільки при здійсненні розрахунків, експертом розподілення сум поточних платежів на погашення штрафів та пені не здійснювалось, вказаний платіж зараховується на погашення суми штрафу, визначеного постановою Донецького окружного адміністративного суду № 2а/0570/11132/2011, не направляється експертом на погашення податкового боргу та відповідно, при розрахунку штрафних санкцій в частині несвоєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань за досліджений період не враховується.

Крім того, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо застосування п. 87.9 ст. 87 ПК України, оскільки відповідно до зазначеної норми, у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Тобто виходячи з вищенаведеної норми податковий орган зобов'язаний відносити лише ті кошти, які сплачуються платником податків на погашення згідно з черговістю його виникнення. Натомість кошти стягнуті згідно Постанов стягнуті безпосередньо відповідачем з рахунків позивача та данні кошти були стягнуті за рішеннями суду за конкретні періоди.

Така редакція п. 87.9 ст. 87 ПК України діяла до 01.07.2012 року, а саме діяла на час проведення перевірки та складення оскаржуваного ППР у даній справі.

Щодо позовних вимог в частині визнання незаконними дії відповідача по віднесенню коштів, які сплачувалися платіжними дорученнями та зобов'язання внести зміни в облікову картку платника податків - позивача шляхом віднесення коштів, які сплачувалися платіжними документам, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 21 ПК України посадові особи контролюючих органів зобов'язані: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій; коректно та уважно ставитися до платників податків, їх представників та інших учасників відносин, що виникають під час реалізації норм цього Кодексу та інших законів, не принижувати їх честі та гідності; не допускати розголошення інформації з обмеженим доступом, що одержується, використовується, зберігається під час реалізації функцій, покладених на контролюючі органи; надавати органам державної влади та органам місцевого самоврядування на їх письмовий запит відкриту податкову інформацію в порядку, встановленому законом.

За невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків посадові особи контролюючих органів несуть відповідальність згідно із законом.

Шкода, завдана неправомірними діями посадових осіб контролюючих органів, підлягає відшкодуванню за рахунок коштів державного бюджету, передбачених таким контролюючим органам.

За приписами ч. 2 та ч. 3 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Колегія суддів зазначає, що з аналізу вказаної правової норми випливає, що рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень повинні бути прийняті чи здійснені в межах компетенції відповідного органу та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, не порушувати інтересів держави, прав та інтересів фізичних та юридичних осіб, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), відповідати вимогам діючого законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що юридичне значення для позивача має лише податкового повідомлення-рішення від 15.05.2012 року № 0000061550/5126/10/15-17/5-1, а не визнання незаконними дій відповідача по віднесенню коштів, які сплачувалися платіжними дорученнями та зобов'язання внести зміни в облікову картку платника податків - позивача шляхом віднесення коштів, які сплачувалися платіжними документам, тобто вказані дії не порушують прав позивача.

Аналізуючи приведене законодавство та нормативні акти, які врегульовують спірні правовідносини та встановлені обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо часткового задоволення позовних вимог.

За таких підстав апеляційний адміністративний суд вважає, що постанова суду першої інстанції прийнята при вірному застосуванні норм матеріального та процесуального права, висновки суду відповідають обставинам справи, доводами апеляційних скарг не спростовуються, тому не вбачає підстав для скасування постанови.

На підставі викладеного керуючись ст. 19 Конституції України, Податковим кодексом України, ст. 2, ст. 9, ст. 160, ст. 167, ст. 195, ст. 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ст. 212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» та Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2013 року у справі № 2а/0570/10461/2012 - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2013 року у справі № 2а/0570/10461/2012 за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів про скасування податкового повідомлення - рішення, визнання незаконними дій та зобов'язання внести зміни в облікову картку платника - залишити без змін.

Ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

У судовому засіданні 05.02.2014 року проголошена вступна та резолютивна частина ухвали, повний текст ухвали виготовлений 07.02.2014 року.

Головуючий І.В.Геращенко

Судді Т.Г.Арабей

Л.В.Губська