АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 541/1824/13-ц

Номер провадження 22-ц/786/212/14 Головуючий у 1-й інстанції Городівський О.А.

Доповідач Карпушин Г. Л.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2014 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі: головуючого судді: Карпушина Г.Л.; суддів: Корнієнка В.І., Абрамова П.С. при секретарі: Рибак О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 25 листопада 2013 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про усунення перешкод у здійсненні права користування житловим приміщенням та виселення громадян без надання іншого житлового приміщення, -

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 25 листопада 2013 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_2.

Виселено з будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_3 та ОСОБА_4 без надання іншого житлового приміщення.

Стягнуто з ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 понесені судові витрати на користь ОСОБА_2 по 39 грн.

З рішенням суду не погодилась ОСОБА_1 та подала на нього апеляційну скаргу, в якій просить рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 25 листопада 2013 року скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог. Апелянт вважає рішення місцевого суду таким, що постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також посилається на те, що судом неповно з'ясовані обставини справи, що мають суттєве значення для вирішення даного спору.

Судове засідання проводилось за відсутності сторін по справі, які будучи належним чином та завчасно повідомленими про час та місце слухання справи в судове засідання не з'явилися.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, приходить до висновку, що скарга не підлягає до задоволення за наступних підстав.

Відповідно п.1 ч.1 ст. 307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Згідно ч.1 ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачкою ОСОБА_1 було порушено вимоги ст. 358 ЦК та вчинено дії по розпорядженню спільною частковою власністю, щодо вселення до будинку ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які не мають жодних правових підстав на проживання в ньому, що в свою чергу призвело до порушення прав позивача, оскільки вказані особи були вселені без дозволу та думки співвласника ОСОБА_2, а тому останній правомірно звернувся за захистом своїх прав у відповідності до ст. 391 ЦК України.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив та оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Так, судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 та відповідачка ОСОБА_1 мають у спільній частковій власності будинок АДРЕСА_1. У власності ОСОБА_2 перебуває частка розміром 1/4, у власності ОСОБА_1 - 3/4 (а.с. 5,6). Частки співвласників в натурі не виділені. Домовленості та договору між співвласниками про порядок володіння та користування майном не існує.

Відповідно до положень ст.ст. 21, 24, 41 Конституції України, ст. 319, 358 ЦК України, всі громадяни є рівними у своїх правах, усім власникам забезпечується рівні умови здійснення цих прав, утому числі щодо захисту права спільної часткової власності. Майно, що є у власності двох і більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільна власність). Власність двох і більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Відповідно до ст. 358 ЦК України передбачено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном (ст. 391 ЦК України).

Право власності є непорушним. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновками місцевого суду, так як вони відповідають зібраним у справі доказам, надана належна оцінка, правильно визначена юридична природа правовідносин, і закон який їх регулює.

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, а тому задоволенню вона не підлягає.

Керуючись ст.ст. 303, 308 ,314,315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити .

Рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 25 листопада 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий суддя : /підпис/

Судді: /підписи/

З оригіналом згідно:

Суддя Апеляційного суду

Полтавської області Г.Л. Карпушин