Справа № 344/7484/13-ц
Провадження № 22-ц/779/131/2014
Категорія 6
Головуючий у 1 інстанції Хоростіль Р. В.
Суддя-доповідач Горейко М.Д.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 лютого 2014 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючої Горейко М.Д.
суддів: Горблянського Я.Д., Ковалюка Я.Ю.
секретаря Турів О.М.
з участю представника апелянта ОСОБА_2, представника відповідачки ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про зобов'язання припинення дій, які порушують право та стягнення судових витрат за апеляційною скаргою представника ОСОБА_4 - ОСОБА_2 на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 13 листопада 2013 року, -
в с т а н о в и л а :
В травні 2013 року ОСОБА_4 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_5 про зобов'язання припинення дій, які порушують право та стягнення судових витрат.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що починаючи з 14.05.2013 року відповідач, не маючи передбачених законом дозволів, в тому числі і її письмового дозволу, як власника іншої частини будинку, проектної документації на реконструкцію (демонтаж) домоволодіння, здійснює демонтаж житлового та інших приміщень, які належать їй на підставі договору купівлі-продажу. Вказані роботи ведуться без дотримання будь-яких будівельних норм та стандартів. Відповідач не дотримується правил і порядку здійснення таких робіт, проводить їх без залучення фахівців у даній галузі та без висновків проектних бюро щодо можливості такого демонтажу взагалі, що може створити загрозу обвалу (пошкодження) належної їй частини будинку та завдасть їй матеріальної шкоди у значних розмірах. У зв'язку з наведеним просила заборонити ОСОБА_5 вчиняти дії щодо реконструкції квартири АДРЕСА_1 без документів дозвільного характеру, що дають право на виконання робіт, пов'язаних з такою реконструкцією, отриманих в установленому законодавством порядку.
Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 13 листопада 2013 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про зобов'язання припинення дій, які порушують право.
Не погодившись з рішенням суду, представник ОСОБА_4 - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на неповне з'ясування судом обставин, які мають значення для справи, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.
Зокрема апелянт зазначає, що в оскаржуваному рішенні суд зіслався на те, що у відповідача наявні всі необхідні документи для реконструкції з добудовою квартири АДРЕСА_1, а саме: висновок про технічний стан житлового будинку на АДРЕСА_1, робочий проект щодо зовнішніх електричних мереж, виконаний сервісним центром ПАТ «Прикарпаттяобленерго», робочий проект щодо реконструкції системи газопостачання житлового будинку з добудовою на АДРЕСА_1, рекомендації щодо першочергових заходів з метою запобігання руйнування будівельних конструкцій квартири АДРЕСА_5, при реконструкції квартири АДРЕСА_1 та повідомлення про початок виконання будівельних робіт, на які не вимагається дозвіл, зареєстроване Інспекцією ДАБК в Івано-Франківській області 16.04.2010 року за №48.10. Однак, судом безпідставно не взято до уваги той факт, що вказаний відповідачем перелік дозвільних документів не є достатнім, а потребує ще ряду документів, таких як дозволи Інспекції ДАБК в Івано-Франківській області на проведення підготовчих та на проведення будівельних робіт.
Судом першої інстанції, всупереч наданих позивачем доказів, а також документів, наданих самим відповідачем, безпідставно не взято до уваги, що житловий будинок АДРЕСА_1 є єдиним будівельним комплексом, що містить в собі квартири АДРЕСА_1 та АДРЕСА_5 із спільним горищем і дахом, у зв'язку з чим судом помилково зроблено висновок, що відповідачем здійснюється реконструкція з добудовою приватного житлового будинку садибного типу до 296 кв.м, а тому відповідно до п. 9 Переліку будівельних робіт, на виконання яких не вимагається дозвіл, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2009 р. №1104, на виконання таких робіт не вимагається дозвіл.
Апелянт стверджує, що з представленої відповідачем проектної документації вбачається, що ОСОБА_5 не буде здійснюватися відновлення або посилення чи поліпшення окремих конструкції квартири АДРЕСА_1, а планується зведення двохповерхового з мансардою чотириквартирного житлового будинку, що тягне за собою зміну існуючого на сьогоднішній день будинку АДРЕСА_1, в тому числі і по поверховості. Тому безпідставним є посилання суду на пункти 5 та 6 Переліку будівельних робіт, на виконання яких не вимагається дозвіл, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2009 р. №1104.
Також апелянт вказує, що при розгляді справи та ухваленні оскаржуваного рішення судом безпідставно не взято до уваги, що постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.10.2013 року задоволено позов ОСОБА_4 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю про визнання протиправними дій та скасування реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт, на які не вимагається дозвіл від 16.04.2010 року №48.10. У разі набрання вказаною постановою законної сили, у відповідача не буде законних підстав для продовження будівельних робіт на підставі наявних на сьогоднішній день документів, а потрібно буде отримати дозволи на виконання таких робіт у Інспекції ДАБК в Івано-Франківській області. З метою прийняття законного рішення суд зобов'язаний був зупинити провадження у даній цивільній справі до набрання законної сили судовим рішенням у адміністративній справі, від якого залежить об'єктивне і законне вирішення даної справи. Однак судом не було зупинено провадження у справі, що ставить під сумнів об'єктивність розгляду даної справи.
На думку апелянта, судом невірно встановлено та не визначено того переліку дозвільних документів, який би надавав відповідачу право на будівництво двохповерхового з мансардою чотирьохквартирного житлового будинку. Зокрема, для здійснення надбудов, прибудов, інших перепланувань та переобладнань зі зміною конфігурації фасаду виробляються також містобудівні умови та обмеження з подачею відповідних документів, що відповідачем зроблено не було. Наведене підтверджується листом департаменту будування та архітектури виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 20.06.2013 року №673/01-08/05, в якому зазначено, що містобудівні умови та обмеження для проведення будівельних робіт в квартирі АДРЕСА_1 Департаментом містобудування та архітектури не надавались та рішення виконавчим комітетом з даного привожу не приймалось, інформації щодо отримання відповідних дозволів на виконання будівельних робіт власниками вказаної квартири в департаменті відсутні. ОСОБА_2 того, відповідачем не було представлено суду доказів реєстрації в Департаменті містобудування та архітектури погодження проекту реконструкції з добудовою, що ставить під сумнів легітимність такого погодження взагалі.
Таким, що отриманий з порушенням, на думку апелянта, є також договір оренди землі №7 від 27.01.2012 року, в п. 3 якого вказано, що на земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна - незавершене будівництво, що не відповідає дійсності. На момент укладення вказаного договору і по теперішній час на вказаній земельній ділянці площею 0,0194 га знаходяться здані в експлуатацію та діючі житлові будинки.
З цих підстав апелянт просить рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 13 листопада 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_4 задовольнити в повному обсязі.
У засіданні апеляційного суду представник апелянта вимоги апеляційної скарги підтримав з наведених у ній мотивів.
Представник відповідача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги заперечив, просив її відхилити. Рішення суду першої інстанції вважав законним та обґрунтованим.
Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків суду фактичним обставинам справи та правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно ч. 1 п. 4 ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання щодо наявності обставин, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та доказів на їх підтвердження, щодо правовідносин сторін, які випливають із встановлених обставин та правової норми, яка підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Рішення суду першої інстанції наведеним вимогам закону не відповідає.
Судом першої інстанції встановлено, що квартира АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності відповідачу ОСОБА_5, а квартира АДРЕСА_5 вказаного будинку - позивачу ОСОБА_4
Згідно Висновку про технічний стан житлового будинку на АДРЕСА_1 (а.с. 63-68) загальний фізичний знос будинку становить 66,15%, будинок знаходиться у «ветхому» стані, стан несучих конструктивних елементів - аварійний, а не несучих - «ветхий». Виконання конструктивними елементами своїх функцій можливо тільки після проведення заходів по підсиленню або повній заміні конструктивних елементів. Для відновлення експлуатаційних якостей будинку АДРЕСА_1 необхідно провести наступні роботи: укріпити стіни тяжами в перпендикулярних напрямах; провести підсилення фундаментів під всім будинком; відремонтувати ринви та водостічні труби; провести зовнішні та внутрішні опоряджувальні роботи; відремонтувати вимощення.
Наведене підтверджується також і Рекомендаціями щодо першочергових заходів з метою запобігання руйнування будівельних конструкцій квартири АДРЕСА_5, при реконструкції квартири АДРЕСА_1 (а.с. 118-125).
З пояснень сторін встановлено та вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_5 розпочала реконструкцію належної їй квартири АДРЕСА_1 з демонтажу всієї квартири.
Згідно копії повідомлення про початок виконання будівельних робіт, на які не вимагається дозвіл, зареєстрованого Інспекцією ДАБК в Івано-Франківській області 16.04.2010 року за №48.10, ОСОБА_5 повідомила Інспекцією ДАБК в Івано-Франківській області про початок виконання будівельних робіт, а саме реконструкції з добудовою житлового будинку на АДРЕСА_1 (а.с. 126).
Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_4, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_5 дотримано порядку та правил виконання робіт з реконструкції з добудовою житлового будинку на АДРЕСА_1, ОСОБА_4 не доведено порушення її прав та законних інтересів, а надані сторонами докази в своїй сукупності підтверджують можливість належного здійснення позивачем права власності щодо належної їй квартири.
Колегія суддів з таким висновком суду не погоджується з наступних підстав.
В силу дії ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Статтею 41 Конституції України закріплено, що використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 5 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.
Положеннями ч. 2 ст. 383 ЦК України визначено, що власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.
Судом першої інстанції установлено, що будинок АДРЕСА_1 є двоквартирним і являється єдиним будівельним комплексом із спільним горищем та дахом.
Згідно визначення, яке міститься в п. 2.1 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24 травня 2001 р. №127 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 липня 2001 р. за №582/5773, вказаний будинок є багатоквартирним житловим будинком, оскільки до його складу входить більше ніж одна квартира.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2009 р. №1104 «Деякі питання надання дозволів на виконання підготовчих і будівельних робіт» (в редакції від 27.01.2010 року) затверджено Порядок надання дозволу на виконання підготовчих робіт, Порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт, Порядок ведення реєстру наданих, скасованих (анульованих) дозволів на виконання підготовчих і будівельних робіт та відмови в їх наданні, Перелік будівельних робіт, на виконання яких не вимагається дозвіл.
Згідно п. 16 Порядку надання дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженого вищевказаною постановою, замовник зобов'язаний повідомити у семиденний строк про початок проведення будівельних робіт інспекції, що видала відповідний дозвіл, у довільній формі. У разі коли проведення будівельних робіт не потребує дозволу, про їх початок повідомляється в зазначений строк інспекції державного архітектурно-будівельного контролю за місцем розташування такого об'єкта за формою, затвердженою Мінрегіонбудом.
У пунктах 5 та 6 Переліку будівельних робіт, на виконання яких не вимагається дозвіл, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2009 р. №1104, зазначено, що не потрібно дозволу на будівельні роботи щодо перепланування квартир у багатоквартирних житлових будинках та кімнат у гуртожитках, а також об'єктів громадського призначення із збереженням несучої конструкції, без перевищення допустимих навантажень на перекриття, стіни та фундаменти за умови дотримання існуючих архітектурно-планувальних вимог, державних будівельних норм, місцевих правил забудови, а також роботи щодо відновлення або посилення чи поліпшення окремих конструкцій будівель та споруд, зокрема таких, що перебувають в аварійному стані, без зміни їх функціонального призначення і архітектурного вигляду.
Пунктом 9 цього ж переліку встановлено, що не потрібно дозволу на виконання робіт з будівництва приватних житлових будинків садибного типу, дачних і садових будинків, прибудов до них загальною площею до 500 кв. метрів включно.
З аналізу викладеного та встановленого судом, що будинок АДРЕСА_1 є багатоквартирним, слідує, що посилання представника відповідача на вказаний пункт Переліку будівельних робіт, на виконання яких не вимагається дозвіл є безпідставним.
Більше того, згідно представленої проектної документації відповідачем ОСОБА_5 планується реконструкція з добудовою житлового будинку на АДРЕСА_1, зведення двох поверхового з мансардою 4-ри квартирного житлового будинку, побудова якого тягне за собою зміну існуючого на сьогодні архітектурного вигляду будинку, в тому числі і по поверховості. Наведене свідчить, що нею фактично планується не реконструкція квартири, а зведення нового житлового будинку, що в свою чергу потребує дозволу на проведення підготовчих, а потім на проведення будівельних робіт. А тому подана ОСОБА_5 інформація в повідомленні про початок будівельних робіт не відповідає характеру будівельних робіт, на виконання яких не вимагається дозвіл.
За наведених обставин суд першої інстанції помилково дійшов висновку, що ОСОБА_5 дотримано порядку та правил виконання робіт з реконструкції з добудовою житлового будинку на АДРЕСА_1.
Також не відповідає встановленим обставинам справи і висновок суду про те, що розпочаті відповідачкою роботи по реконструкції квартири з добудовою житлового будинку не порушують права позивачки, адже судом встановлено факт демонтажу відповідачкою своєї частини будинку, що в свою чергу впливає на міцність іншої частини ветхого будинку.
З огляду на викладене та з урахуванням положень частин 3 та 4 ст. 309 ЦПК України колегія суддів дійшла висновку, що так як висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, рішення суду першої інстанції ухвалене без дотримання норм матеріального та порушення норм процесуального права, що й призвело до неправильного вирішення справи, то оскаржуване рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову ОСОБА_4 в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314-316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 13 листопада 2013 року скасувати, ухваливши нове рішення.
Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про зобов'язання припинення дій, які порушують право та стягнення судових витрат задовольнити.
Зобов'язати ОСОБА_5 припинити дії щодо реконструкції квартири АДРЕСА_1 без документів дозвільного характеру, що дають право на виконання робіт, пов'язаних з такою реконструкцією, отриманих в установленому законодавством порядку.
Стягнути з ОСОБА_5, жительки АДРЕСА_1, в користь ОСОБА_4, жительки АДРЕСА_5, 229 грн. 40 коп. витрат по оплаті судового збору.
Рішення набирає законної сили з часу проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з часу набрання законної сили.
Головуюча Горейко М.Д.
Судді: Горблянський Я.Д.
Ковалюк Я.Ю.