10.1

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 січня 2014 рокуЛуганськСправа № 812/168/14

о 13 годині 55 хвилин

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді: Ципко О.В.

за участю секретаря: Гаркуші Ю.О.

представника позивача Рубанцової Л.О. (довіреність від 09.01.2014 №60/02-06)

представника відповідача Грибенко В.А. (довіреність від 13.01.2014 №01/76)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Ровеньки Луганської області до Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Ровеньки Луганської області про визнання незаконними дій, стягнення заборгованості ,-

ВСТАНОВИВ:

В провадження Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Ровеньки Луганської області до Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Ровеньки Луганської області, в якому позивач просив:

- визнати незаконними дії Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Ровеньки Луганської області щодо неприйняття до відшкодування сум пенсій по втраті годувальника внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання неправомірними за період з 01.03.2012 по 31.08.2012 відносно осіб, яким призначено виплату пенсії у зв'язку із втратою годувальника;

- стягнути відповідача витрати на виплату та доставку пенсій по втраті годувальника внаслідок нещасного випадку на виробництві у розмірі 72 791,62 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що позивачем Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Ровеньки Луганської області були направлені акти щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким щомісячно виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, за період з 01.03.2012 по 31.08.2012 разом із списками цих осіб із зазначенням виплачених сум пенсій по втраті годувальника для погодження, але останній не прийняв до відшкодування суми таких пенсій, мотивуючи відмову тим, що на момент смерті годувальника дружина не досягла пенсійного віку або працювала, дружині на час смерті потерпілого встановлено групу інвалідності, дитина не знаходилась на утриманні, оскільки не мешкала разом з годувальником, на момент смерті сина мати мешкала окремо від годувальника, факт знаходження на утриманні підтверджує лише довідка, дитина досягла повноліття.

Відповідно до вказаних у списках осіб по втраті годувальника в період з 01.03.2012 по 31.08.2012 були виплачені пенсії на загальну суму 72 791,62 грн., у тому числі сума витрат на доставку цих пенсій - 398,01 грн. На думку позивача, відповідач безпідставно не приймає до відшкодування суми виплачених пенсій та витрати на їх доставку, оскільки відмова в прийнятті зазначених сум не ґрунтується на нормах діючого законодавства. Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання затверджений постановою правління Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України 04.03.2003 №5-4/4, Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" не передбачають можливості перевірки відповідачем законності виплат і відшкодування цих виплат в залежності від думки органу фонду соціального страхування щодо їх законності. Відшкодування виплат, на думку позивача, залежить лише від факту призначення та виплати таких пенсій.

На підставі вищевикладеного просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеному в позові.

Відповідач, не визнавши позов, надав суду письмові заперечення, в яких послався на те, що відшкодування суми сплаченої пенсії задоволенню не підлягає з урахування того, що особи, яким призначені та виплачені позивачем пенсії по втраті годувальника, не відповідають визначенню осіб, які мають право на одержання щомісячних страхових виплат відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

В судовому засіданні представник відповідача підтримав заперечення проти адміністративного позову, у задоволенні позову просив відмовити в повному обсязі.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшов наступного.

Судом встановлено, що управлінням Пенсійного фонду України в м. Ровеньки Луганської області за період з 01.03.2012 по 31.08.2012 помісячно складено списки осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії в зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, копії яких подано до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Ровеньки Луганської області (далі - ВВД ФССНВВПЗ України в м. Ровеньки Луганської області) (а.с.9,12,15,18,21,24).

Вищевказані виплати увійшли до актів щомісячної звірки витрат по особовим справам потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (а.с.7,10,13,16,19,22).

Акти разом зі списками осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання направлялися позивачем до ВВД ФССНВВПЗ України в м. Ровеньки Луганської області для погодження.

Разом з тим, відповідачем вказані суми прийнято до відшкодування не у повному обсязі, про що складено таблиці розбіжностей до довідок про відшкодування ВВД ФССНВВПЗ України в м. Ровеньки Луганської області витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (а.с.8,11,14,17,20,23).

Вирішуючи справу по суті заявлених позовних вимог та оцінюючи обґрунтованість заперечень відповідача, суд приходить до наступного.

Статтею 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Відповідно до статті 4 Основ, в Україні залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування:

пенсійне страхування;

страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням;

медичне страхування;

страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності;

страхування на випадок безробіття.

Відносини, що виникають за зазначеними у частині першій цієї статті видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до цих Основ.

За пенсійним страхуванням, згідно зі ст.25 Основ, надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення:

пенсії за віком, по інвалідності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства);

пенсії у зв'язку з втратою годувальника, крім передбачених пунктом 4 цієї статті;

медичні профілактично-реабілітаційні заходи;

допомога на поховання пенсіонерів.

Згідно ст.10 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсійне забезпечення громадян здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Відповідно до ст.81 Закону України «Про пенсійне забезпечення» призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Статті 21, 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» передбачають обов'язок Фонду соціального страхування від нещасних випадків відшкодувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або у разі його смерті при настанні страхового випадку, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні, пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Збір та акумулювання страхових внесків здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань відповідно до ст.46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та ст.ст.1, 2 Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

Положення ч.2 п.5 ст.24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» встановлюють що, якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

Міністерством юстиції України 16.05.2003 зареєстрована постанова правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 № 5-4/4, якою затверджено «Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання».

Пунктом 2 Порядку визначено механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків Пенсійному фонду витрат, пов'язаних з виплатою відповідних пенсій.

Згідно п. 4 Порядку, відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та інших нормативно-правових актів, а саме: сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.

Відповідно до п.5 Порядку, органи Пенсійного фонду щомісяця проводять з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків звірку витрат по особових справах потерпілих, складають акт щомісячної звірки, в якому визначають загальну суму витрат, що підлягає відшкодуванню, та до 15 числа місяця, наступного за звітним, подають його відповідно головним управлінням Пенсійного фонду і управлінням виконавчої дирекції Фонду на місцях.

Пунктом 7 Порядку встановлено, що Фонд соціального страхування від нещасних випадків на підставі вищевказаної Довідки на централізованому рівні до 25 числа місяця, наступного за звітним, перераховує відповідні кошти Пенсійному фонду.

З вищевикладеного вбачається, що витрати, понесені Пенсійним фондом України на основний розмір пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та на виплату і доставку цих пенсій підлягають відшкодуванню Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві.

Однак, правомірність призначення та виплата цих пенсій повинні підтверджуватись відповідними доказами.

Представником позивача були надані розпорядження про призначення УПФУ в м. Ровеньки Луганської області пенсій особам, з яких вбачається що зазначені пенсії були призначені у зв'язку із втратою годувальника (а.с.25-107).

Статтею 36 Закону України від 09.07.2003 №1058 «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» передбачено, що пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

Статтею 33 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» передбачено, що у разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат (пенсій згідно з підпунктом "д" пункту 1 частини першої статті 21 цього Закону) мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після його смерті.

Такими непрацездатними особами є: 1) діти, які не досягли 16 років; діти з 16 до 18 років, які не працюють, або старші за цей вік, але через вади фізичного або розумового розвитку самі не спроможні заробляти; діти, які є учнями, студентами (курсантами, слухачами, стажистами) денної форми навчання - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ними 23 років; 2) жінки, які досягли 55 років, і чоловіки, які досягли 60 років, якщо вони не працюють; 3) інваліди - члени сім'ї потерпілого на час інвалідності; 4) неповнолітні діти, на утримання яких померлий виплачував або був зобов'язаний виплачувати аліменти; 5) непрацездатні особи, які не перебували на утриманні померлого, але мають на це право.

Право на одержання страхових виплат у разі смерті потерпілого мають також дружина (чоловік) або один з батьків померлого чи інший член сім'ї, якщо він не працює та доглядає дітей, братів, сестер або онуків потерпілого, які не досягли 8-річного віку.

Пенсія у разі смерті годувальника призначається і виплачується згідно із законодавством.

За ст.37 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні (стаття 38).

Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, також мають право на пенсію, якщо згодом втратили джерело засобів до існування. Непрацездатними членами сім'ї вважаються: а) діти, брати, сестри й онуки, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали інвалідами до досягнення 18 років, при цьому брати, сестри й онуки - за умови, якщо вони не мають працездатних батьків; б) батько, мати, дружина, чоловік, якщо вони є інвалідами або досягли: чоловіки - 60 років, жінки - 55 років; в) один з батьків, або чоловік (дружина), або дід, бабуся, брат чи сестра, незалежно від віку і працездатності, якщо він (вона) зайнятий доглядом за дітьми, братами, сестрами чи онуками померлого годувальника, які не досягли 8 років, і не працює; г) дід і бабуся - в разі відсутності осіб, які за законом зобов'язані їх утримувати.

Тобто, згідно приписів Закону №1105 для здійснення Фондом соціального страхування від нещасних випадків відшкодування Пенсійному фонду витрат на виплату пенсій, у зв'язку з втратою годувальника, дружина померлого саме на момент смерті годувальника повинна досягти 55 років, перебувати на утриманні, не працювати, або мати інвалідність, при цьому, факт знаходження на утриманні повинен бути доведений в установленому порядку.

Однак, при детальному вивченні розпоряджень про призначення пенсій, судом встановлено, що не всі особи, яким призначено пенсії, відповідають переліку осіб, яким може бути призначено пенсію по втраті годувальника.

Так, судом встановлено, що правомірно було призначено пенсію по втраті годувальника особам, які на момент втрати годувальника досягли 55-ти річного віку, а саме:

- ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, розмір пенсії за період з 01.03.2012 по 31.08.2012 склав 686,32 грн., витрати на доставку - 6,34 грн.;

- ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, розмір пенсії склав 917,06 грн., витрати на доставку - 17,06 грн.;

- ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, розмір пенсії склав 917,06 грн., витрати на доставку - 17,06 грн.;

- ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, розмір пенсії склав 900,00 грн;

- ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_5, розмір пенсії склав 917,06 грн., витрати на доставку - 17,06 грн.;

- ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_6, розмір пенсії склав 908,64 грн., витрати на доставку - 08,64 грн.;

- ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_7, розмір пенсії склав 900,00 грн.;

- ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_8, розмір пенсії склав 900,00 грн.

Також було призначено пенсію ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_9, та ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_10, яка стали інвалідом до досягнення 18 років, розмір пенсії кожного склав 900,00 грн.

Із аналізу викладеного суд приходить до висновку, що стягненню підлягає лише та сума витрат, по яким пенсія була виплачена особам, у яких настав страховий випадок.

Таким чином, із урахуванням наведеного стягненню підлягають витрати на виплату та доставку пенсій по інвалідності та втраті годувальника внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з 01.03.2012 по 31.08.2012 у розмірі 8912,33 грн., з яких витрати на виплату пенсії - 8846,17 грн., доставка пенсій -66,16 грн.

На підставі викладеного позовні вимоги про стягнення витрат на виплату та доставку пенсій по втраті годувальника внаслідок нещасного випадку на виробництві підлягають частковому задоволенню.

Стосовно вимоги про визнати незаконними дій відповідача щодо неприйняття до відшкодування сум пенсій по втраті годувальника внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання неправомірними за період з 01.03.2012 по 31.08.2012 відносно осіб, яким призначено виплату пенсії у зв'язку із втратою годувальника, суд вважає за необхідне зазначити, що вчинення дій суб'єктом владних повноважень є способом реалізації наданої суб'єкту владних повноважень компетенції. Здійснення дій являє собою процес реалізації наданих законом функцій суб'єкту владних повноважень. Самі по собі дії не тягнуть за собою будь-яких правових наслідків для особи.

З огляду на зазначене, суд вважає, що вимоги позивача в цій частині не підлягають задоволенню.

Із урахуванням викладеного, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись ст. ст. 11, 71, 94, 159-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Ровеньки Луганської області до Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Ровеньки Луганської області задовольнити частково.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Ровеньки Луганської області (юридична адреса: 94700 Луганська область, м. Ровеньки, вул. Перемоги, 2, код 25926885) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Ровеньки Луганської області (юридична адреса: 94700 Луганська область м. Ровеньки, вул. К. Маркса, 134-а, код ЄДРПОУ 21792429) витрати на виплату та доставку пенсій по інвалідності та втраті годувальника внаслідок нещасного ви падку на виробництві або професійного захворювання за період з 01.03.2012 по 31.08.2012 у розмірі 8912,33 грн. (вісім тисяч дев'ятсот дванадцять гривень 33 копійки), з яких витрати на виплату пенсії - 8846,17 грн., доставка пенсій -66,16 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови складено та підписано 03 лютого 2014 року.

Суддя О.В. Ципко