Справа № 1- 416\2008
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 грудня 2008 року Вінницький районний суд Вінницької області
в складі:
головуючого - судді Ганкіної І.А.,
при секретарі Баранової О.М.,
з участю прокурора Гантімурової Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки села Саїнка, Чернівецького р-ну, Вінницької області, українки, громадянки України, з неповною середньою освітою, не одруженої, мешканки : ( факт.) АДРЕСА_1 ; (пропис.) АДРЕСА_2, маючої двох неповнолітніх дітей, раніше не судимої
в скоєнні злочину, передбаченого ст. 383 ч. 1 КК України, -
в с т а н о в и в :
До Вінницького РВ УМВС України у Вінницькій області 13.09.08 звернулася мешканка АДРЕСА_1, ОСОБА_1 із заявою про вчинення 11.09.08р. близько 09.00 год. відносно неї злочину, а саме крадіжки грошової суми в розмірі 1500 грн. її співмешканцем ОСОБА_2, під час сварки, що виникла між ними у вищевказаному будинку.
В ході перевірки ОСОБА_2 заперечив, щодо викрадення ним будь-якої грошової суми у
ОСОБА_1, одночасно звернувшись із заявою про прийняття мір до заявниці, стосовно безпідставного звинувачення його у вчиненні злочину.
При цьому, 17.09.08 р. ОСОБА_1 власноручно написала явку з повинною, в якій показала, що 13.09.08, будучи попередженою про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого повідомлення про вчинення злочину, з метою помсти своєму співмешканцю ОСОБА_2 за нанесені тілесні ушкодження під час сварки 11.09.08р., звернулася до органів міліції із заявою про вчинення у неї крадіжки грошової суми у розмірі 1500 грн. останнім, достовірно знаючи про те, що викрадення насправді не було.
В судовому засіданні підсудна ОСОБА_1 вину в скоєнні інкримінованого їй злочину визнала повністю, підтримала покази дані на досудовому слідстві, щиро каялася, просила суд суворо її не карати.
Враховуючи клопотання учасників судового розгляду про недоцільність дослідження інших доказів, в зв'язку з відсутністю спору по фактичним обставинам справи, суд визнав недоцільним їх дослідження, обмежившись оглядом письмових доказів, які містять відомості характеризуючі особу підсудної, заяви підсудної про скоєння злочину та заяви про явку з визнаннямм. Підсудній та іншим учасникам судового розгляду роз'яснено, що фактичні обставини, які визнані і не досліджувались в суді не можуть оспорюватись в апеляційному порядку.
Підсудна ОСОБА_1, в судовому засіданні вину у скоєні вказаного злочину визнала повністю, щиро розкаялась при цьому пояснила, що вона мешкає в с. Некрасове, Вінницького району разом із двома малолітніми дітьми у винайманому будинку по АДРЕСА_1. Протягом року вона проживала разом зі своїм співмешканцем ОСОБА_2 в с. Борівка, Чернівецького району, Вінницької області. В липні місяці 2008 року вона переїхала в с. Некрасове, через те, що у неї з ОСОБА_2 постійно були сварки. 05.09.08 р. вона помирилася із ОСОБА_2 і вони почали знову разом проживати, вже в с. Некрасове. 11.09.08р. близько 09.00 год. між ними виникла сварка, під час якої ОСОБА_2 наніс їй тілесні ушкодження кулаком по голові, відпихнув дитину. В цей час до будинку ввійшла сестра ОСОБА_1 ОСОБА_3 і сварка втихла. В цей час ОСОБА_2 покинув будинок та спрямував до автобусної зупинки. Будь яких речей він із собою не забирав. Після того в с. Некрасове, ОСОБА_1 його не бачила. Цього ж дня, з метою помсти ОСОБА_2 за нанесені тілесні ушкодження, ОСОБА_1 звернулася до УМВС області із заявою про нанесення їй тілесних ушкоджень. 13.09.08 р. ОСОБА_1 почула від людей у селі, що потрібно із такою заявою звертатись до Вінницького РВ УМВС області. Цього ж дня вона звернулася із письмовою заявою до Вінницького РВ УМВС області, в якій, з метою ще більшої помсти ОСОБА_2, окрім нанесення їй тілесних ушкоджень останнім вказала, що ОСОБА_2 під час сварки між ними 11.09.08 р. викрав у неї грошову суму у розмірі 1500 грн. При цьому, будучи попередженою співробітником міліції про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого повідомлення про скоєння злочину, будучи впевненою в тому, що ОСОБА_2 у неї вказаних грошей не викрадав подала заяву про скоєння злочину. Корисливого умислу вона не мала, лише хотіла помститись за те, що ОСОБА_2 вдарив її в обличчя під час сварки.
Крім повного визнання вини самою підсудною її вина підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема :
- Явкою з повинною ОСОБА_1 від 17.09.08, в якій вона показала, що 13.09.08 р.за власною ініціативою, з метою помсти її співмешканцю ОСОБА_2 за спричиненні їй тілесні ушкодження вона, звернулася до Вінницького РВ УМВС області із заявою, в якій вказала неправдиві відомості стосовно викрадення у неї ОСОБА_2 грошової суми у розмірі 1500 грн.
(а.с. 3)
- Заявою ОСОБА_1 від 13.09.08, в якій вона вказала, що ОСОБА_2 під час побутової сварки між ними 11.09.08 р.викрав у неї 1500 грн.
(а.с. 10)
Дії ОСОБА_1 кваліфікуються за ст. 383 ч.1 КК України, як завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину.
Обираючи підсудній покарання, суд виходить із встановленої ст. 50 КК України його мети кари, виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів, заснованої на вимогах виваженості та справедливості (ст. 372 КПК України).
При цьому суд враховує визначені ст. 65 КК України загальні засади призначення покарання стосовно обставин цієї справи.
При обранні виду та міри покарання підсудній суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудної, обставини, що пом'якшують та обтяжують її покарання.
Підсудна щиро розкаялася у вчиненому злочині, позитивно характеризується по місцю проживання, не перебуває на обліку у лікаря нарколога та психіатра, злочин скоїла вперше, на утриманні має двоє неповнолітніх дітей, самостійно займається їх вихованням та матеріальним забезпеченням.
Обставиною, що пом'якшує покарання підсудної є її щире каяття.
Обставин що обтяжує покарання підсудної судом не встановлено.
За таких обставин, навіть попри тяжкість скоєного злочину, суд визнає, що виправити ОСОБА_1 і запобігти скоєнню нею нових злочинів можливо без ізоляції її від суспільства, призначивши покарання с застосуванням випробування.
керуючись ст. ст. 323 -325 КПК України, суд -
з а с у д и в :
ОСОБА_1 визнати виною в скоєнні злочину, передбаченого ст. 383 ч. 1 КК України, і призначити покарання у вигляді 1 року позбавлення волі.
У відповідності до ст. 75 КК України від призначеного покарання у виді 1 року позбавлення волі ОСОБА_1 звільнити, якщо вона протягом 1 року іспитового строку не вчинить нового злочину.
Згідно ст. 76 КК України покласти на засуджену обов'язки :
- не виїзджати за межи України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;
- повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання.
Запобіжний захід засудженій до вступу вироку в законну силу залишити у вигляді забов»язання.
На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Вінницької області протягом 15 діб з моменту його проголошення.
Суддя: