ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.02.2014 Справа № 901/3813/13

За позовом Антимонопольного комітету України

до відповідача Фізичної особи-підприємця Овсепян Артема Хачиковича

про стягнення 67800,00 грн.

Суддя Лагутіна Н.М.

Представники:

від позивача - Левицький Р.О., довіреність № 300-122/08-8675 від 04.09.2013, головний експерт-юрисконсульт;

від відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: Антимонопольний комітет України звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою про стягнення з Фізичної особи-підприємця Овсепян Артема Хачиковича штрафу та пені у розмірі 67800,00 грн із зарахуванням зазначеної суми в дохід загального фонду Державного бюджету України на рахунок відповідного управління Державної казначейської служби України за місцезнаходженням платника податків по коду класифікації доходів бюджету 21081100 (символ звітності 106).

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на рішення Антимонопольного комітету України від 28.11.2012 №859-р, яким визнано, що Фізичною особою-підприємцем Овсепян Артемом Хачиковичем вчинено порушення, передбачене п. 13 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді неподання інформації Антимонопольному комітету України на вимогу державного уповноваженого Комітету від 28.12.2011 №227-26/03-12766, у зв'язку з чим на відповідача накладено штраф у розмірі 33900,00 грн. У зв'язку з несплатою вказаного штрафу у визначені законодавством строки, відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» позивачем на суму штрафу нараховано пеню у розмірі 33900,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 19.11.2013 вказану позовну заяву прийнято до розгляду суддею Колосовою Г.Г., порушено провадження у справі та призначено дату судового засідання.

Розпорядженням виконуючого обов'язки голови суду №942 від 24.12.2013 у зв'язку з перебуванням судді Господарського суду Автономної Республіки Крим Колосової Г.Г. на лікарняному, на підставі п. 1.2 рішення зборів суддів Господарського суду Автономної Республіки Крим, оформленого протоколом від 29.05.2013, справу №901/3813/13 передано до провадження судді Господарського суду Автономної Республіки Крим Лагутіній Н.М.

Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки від 25.12.2013 справу №901/3813/13 прийнято до розгляду, призначено дату судового засідання.

Відповідач проти позову в частині вимог про стягнення пені заперечує, у своєму відзиві на позов зазначає, що до нього вже застосовано захід юридичної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 33900,00 грн, а отже нарахування пені поряд з призначеним штрафом на відсутністю рішення, яке б набрало законної сили про стягнення вказаного штрафу, є незаконним. Також відповідач стверджує, що позивачем невірно визначено та застосовано при здійсненні нарахування суми пені період її нарахування з врахуванням зупинення, вважає вірним періодом нарахування пені з 17.10.2013 по 18.11.2013.

Також у відзиві міститься клопотання про зупинення провадження у справі №901/3813/13 до розгляду Вищим господарським судом України справи №910/466/13.

Відповідач явку представника у судове засідання не забезпечив, про причини неявки суду не повідомляв, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся рекомендованою кореспонденцією за вказаною у позовній заяві адресою, яка відповідає адресі, зазначеній у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №932374 від 28.11.2013, та отримував судову кореспонденцію за даною адресою, що підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а. с. 35).

Також у матеріалах справи наявна копія ухвали Господарського суду Автономної Республіки Крим від 25.12.2013, яка надсилалась на належну адресу відповідача, однак повернута підприємством поштового зв'язку із зазначенням причини повернення - за закінченням терміну зберігання (а. с. 76-79).

Відповідно п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26 грудня 2011 року №18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

З наведеного виходить, що відповідач належним чином повідомлявся про час і місце розгляду справи судом, однак не використав наданого законом права на участь у судовому засіданні.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Пунктом 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26 грудня 2011 року №18 визначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

У зв'язку з тим, що відповідач не використав наданого законом права на участь у судовому засіданні, враховуючи, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін і неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розгляд справи відкладався відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в межах строку, встановленого ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Антимонопольним комітетом України розглянуто матеріали справи №227-26.13/169-12 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції приватним підприємцем Овсепян Артемом Хачиковичем та подання з попередніми висновками №227-26.13/169-12/220-спр від 04.07.2012.

Рішенням Антимонопольного комітету України №859-р від 28.11.2012 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції» визнано, що приватним підприємцем Овсепян Артемом Хачиковичем вчинено порушення, передбачене пунктом 13 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді неподання інформації Антимонопольному комітету України на вимогу державного уповноваженого Комітету від 28.12.2011 №227-26/03-12766 у встановлений ним строк. За порушення, визначене у пункті 1 цього рішення, на приватного підприємця Овсепян Артема Хачиковича накладено штраф у розмірі 33900,00 грн. (а. с. 9-12).

Копію вказаного рішення було направлено на адресу позивача із супровідним листом від 10.12.2012 за вих. №227-26.13/09-12796 (а. с. 13).

Відповідачем копію рішення Антимонопольного комітету України №859-р від 28.11.2012 отримано 13.12.2012, що підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення (а. с.14).

Відповідач, не погодившись із рішенням Антимонопольного комітету України від 28.11.2012 №859-р, звернувся до Господарського суду міста Києва із позовом про визнання його недійсним.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.05.2013 у справі №910/466/13, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.10.2013, у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 15.01.2014 у справі №910/466/13 залишено без змін постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.10.2013.

Таким чином на даний час рішення Антимонопольного комітету України №859-р від 28.11.2012 не скасовано, є чинним та таким, що набрало законної сили.

Звернувшись до Господарського суду Автономної Республіки Крим за захистом майнових прав та законних інтересів позивач посилається на те, що відповідачем прострочено строк сплати штрафу та на даний час сума штрафу за порушення законодавства про захист економічної конкуренції не сплачена.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши представлені докази, суд вважає позовні вимоги про стягнення суми штрафу за порушення законодавства про захист економічної конкуренції у розмірі 33900,00 грн такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Статтею 25 Закону України "Про Антимонопольний комітет" визначено, що з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб'єктів господарювання Антимонопольний комітет України, територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв'язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, зокрема, про стягнення не сплачених у добровільному порядку штрафів та пені.

Відповідно до частини 3 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Згідно ст. 62 Закону України "Про захист економічної конкуренції" строк, який обчислюється роками, закінчується у відповідний місяць і число останнього року строку. Строк, який обчислюється місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо кінець строку, який обчислюється місяцями, припадає на такий місяць, що не має відповідного числа, строк закінчується в останній день цього місяця. У разі, коли останній день припадає на неробочий день, днем закінчення строку вважається перший наступний за ним робочий день. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення необхідні документи здано на пошту. У разі неотримання документів Антимонопольним комітетом України чи його територіальним відділенням відповідна особа надає належні докази на підтвердження факту направлення таких документів поштою.

Як встановлено судом відповідач копію рішення Антимонопольного комітету України №859-р від 28.11.2012 отримав 13.12.2012.

З урахуванням приписів частини 3 статті 56 та статті 62 Закону України "Про захист економічної конкуренції" строк сплати штрафу закінчився 13.02.2013.

Відповідач на час розгляду справи у суді не представив доказів погашення штрафу, доводів позивача не спростував, а тому позовні вимоги про стягнення 33900,00 грн штрафу за порушення законодавства про захист економічної конкуренції підлягають задоволенню.

Також позивачем за період прострочення сплати штрафу відповідачем з урахуванням періодів, на які зупинялось нарахування пені у зв'язку із розглядом Господарським судом міста Києва позову Фізичної особи-підприємця Овсепян Артема Хачиковича про визнання недійсним рішення Антимонопольного комітету України №859-р від 28.11.2012 та апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Овсепян Артема Хачиковича Київським апеляційним господарським судом на рішення Господарського суду міста Києва від 14.05.2013 у справі №910/466/13, за період з 15.05.2013 по 14.07.2013 та з 18.10.2013 по 06.11.2013 на суму штрафу з урахуванням приписів ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» нараховано суму пені у розмірі 33900,00 грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Згідно ч. 8 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.

У матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що відповідачем було своєчасно сплачено суму штрафу, який накладено на нього рішенням Антимонопольного комітету України №859-р від 28.11.2012.

Перевіривши розрахунок суми пені, суд вважає його вірним та обґрунтованим, враховуючи розмір та період нарахування. Судом встановлено, що нарахована сума пені не перевищує суми штрафу та нарахована з врахуванням розгляду справи у судах відповідно до норм діючого законодавства, а відтак вимоги позивача про стягнення нарахованої суми пені у розмірі 33900,00 грн обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до частин 7, 9 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку. Суми стягнутих штрафів та пені зараховуються до державного бюджету.

Відповідач проти позову заперечує в частині вимог про нарахування пені, зокрема, за періоди з 15.05.2013 по 14.07.2013 та з 18.10.2013 по 06.11.2013.

Заперечення відповідача про стягнення з нього суми пені ґрунтуються, зокрема, на його твердженні щодо невірного визначення та застосування позивачем, при здійсненні ним розрахунку суми пені, періоду її нарахування, вважає вірним періодом нарахування пені з 17.10.2013 по 18.11.2013. Вказані заперечення судом не приймаються до уваги з огляду на наступне.

Як вже зазначалось, ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу.

Також зазначеною нормою передбачено, що нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу. Нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом, зокрема: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду.

Також нарахування пені зупиняється на час розгляду органом Антимонопольного комітету України заяви особи, на яку накладено штраф, про перевірку чи перегляд рішення у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Згідно пункту 20.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №15 «Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" зазначено, що абзацами третім - п'ятим частини п'ятої зазначеної статті Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено зупинення нарахування пені на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду. Отже, тривалість такого зупинення визначається виключно періодом часу, протягом якого фактично здійснювався зазначений розгляд чи перегляд (наприклад, у суді першої інстанції - від дня порушення провадження у справі до дня прийняття рішення в ній; у судах апеляційної та касаційної інстанцій - від дня прийняття апеляційної чи касаційної скарги до дня прийняття постанови), і в цей період не включається час знаходження матеріалів справи у суді, коли згадані розгляд чи перегляд не здійснювалися.

Як вбачається з матеріалів справи, провадження у справі №910/466/13 з розгляду позову Фізичної особи-підприємця Овсепян Артема Хачиковича про визнання недійсним рішення Антимонопольного комітету України №859-р від 28.11.2012 було порушено ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.01.2013 (а. с. 15-16). Рішення з вказаної справи прийнято Господарським судом міста Києва 14.05.2013 (а. с. 17-23).

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.07.2013 у справі №910/466/13 прийнято до провадження скаргу Фізичної особи-підприємця Овсепян Артема Хачиковича на рішення Господарського суду міста Києва від 14.05.2013 (а. с .24-25).

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.10.2013 у справі №910/466/13 вказану скаргу залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 14.05.2013 - без змін (а. с. 26-33).

Як зазначено у позовній заяві та вбачається з розрахунку пені, нарахування пені зупинялось Антимонопольним комітетом України з 08.01.2013 по 14.05.2013 (тобто з моменту порушення провадження у справі №910/466/13 Господарським судом міста Києва до прийняття рішення) та з 15.07.2012 по 17.10.2013 (тобто з моменту прийняття до провадження скарги у справі №910/466/13 Київським апеляційним господарським судом до прийняття постанови).

Таким чином, з викладеного вбачається, що позивачем вірно визначено період нарахування пені та здійснено її розрахунок відповідно до приписів законодавства.

Також відповідач вважає, що є неправомірним стягнення з нього пені, оскільки до нього вже застосовано захід юридичної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 33900,00 грн.

Вказані доводи відповідача необґрунтовані та безпідставні, оскільки приписами законодавства, а саме частиною 5 статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», визначено, що за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Тобто нормою законодавства чітко встановлена можливість нарахування пені у разі несвоєчасної сплати штрафу.

У задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі №901/3813/13 до розгляду Вищим господарським судом України справи №910/466/13 суд відмовляє, оскільки касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Овсепян Артема Хачиковича на постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.10.2013 у справі №910/466/13 вже розглянуто та вказану постанову залишено без змін, про що Вищим господарським судом України 15.01.2014 винесено відповідну постанову, яка наявна у матеріалах справи (а. с. 87-90).

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів.

Відповідач не представив суду доказів сплати штрафу, у зв'язку з чим, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати по сплаті судового збору судом покладаються на відповідача в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Вступна і резолютивна частини рішення оголошені у судовому засіданні 03.02.2014.

Повне рішення складено 06.02.2014.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 33, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Овсепян Артема Хачиковича (95014, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Гагаріна, 22/1, кв. 87, ідентифікаційний номер 2650304410) 67800,00 грн штрафу та пені із зарахуванням вказаної суми в доход загального фонду Державного бюджету України на рахунок відповідного управління Державної казначейської служби України за місцезнаходженням платника податків по коду класифікації доходів бюджету 21081100 (символ звітності 106).

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Овсепян Артема Хачиковича (95014, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Гагаріна, 22/1, кв. 87, ідентифікаційний номер 2650304410) у дохід Державного бюджету України (УДКСУ у м. Сімферополі АР Крим код ЄДРПОУ 38040558, МФО 824026 рахунок №31211206783002, відкритий в ГУ ДКСУ в АРК м. Сімферополь, за кодом класифікації доходів бюджету 22030001) 1720,50 грн судового збору.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Н.М. Лагутіна