У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2014 року м. Київ

Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Кадєтова О.В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 на заочне рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18 жовтня 2013 року та рішення апеляційного суду Київської області від 12 вересня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4, третя особа без самостійних вимог на предмет спору - орган опіки та піклування Києво-Святошинської райдержадміністрації в Київській області, про визнання такими, що втратили право користування житловим приміщенням,

в с т а н о в и в :

У квітні 2012 року ОСОБА_2 звернулась до суду із вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що в 2001 році її син одружився з ОСОБА_3, яка в подальшому зі згоди позивача була зареєстрована на житловій площі належного останній будинку строком на 1 рік.

ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_3 народила доньку ОСОБА_4, яка була згодом також зареєстрована на спірній житловій площі.

23 лютого 2011 року відповідач забрала дитину, все своє майно і виїхала на постійне місце проживання в АДРЕСА_2.

21 вересня 2011 року рішенням Солом'янського районного суду м. Києва шлюб між сином позивача та ОСОБА_3 було розірвано.

Реєстрація відповідачів по житловій площі спірного будинку, змушує позивача нести додаткові витрати пов'язані з утримуванням житлового будинку.

З урахуванням наведеного позивач просила суд визнати ОСОБА_3 такою, що втратила право користування спірним жилим приміщенням та зобов'язати відділ у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області зняти ОСОБА_3 разом з неповнолітньою ОСОБА_4 з реєстрації в АДРЕСА_1.

Заочним рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18 жовтня 2012 року позов задоволено. Визнано ОСОБА_3 разом з неповнолітньою ОСОБА_4 такою, що втратила право користування жилим приміщенням в АДРЕСА_1.

Зобов'язано Відділ у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб РВ ГУ МВС України в Київській області зняти ОСОБА_3 разом з неповнолітньою ОСОБА_4 з реєстрації в АДРЕСА_1.

Рішенням апеляційного суду Київської області від 12 вересня 2013 року, рішення суду першої інстанції було скасоване та ухвалено нове, яким визнано ОСОБА_3 такою, що втратила право користування жилим приміщенням в АДРЕСА_1. В іншій частині позову відмовлено.

У касаційній скарзі заявник порушує питання про скасування судових рішень судів попередніх інстанцій, із направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Разом з тим, заявник подав касаційну скаргу з пропуском строку на касаційне оскарження, встановленого чинним законодавством, проте у касаційній скарзі ним порушено клопотання про поновлення цього строку з посиланням на те, що строк пропущено з поважних причин.

Відповідно до ч. 2 ст. 325 ЦПК України, у разі пропущення строку на касаційне оскарження, з причин, визнаних поважними, суддя касаційної інстанції за заявою особи, яка подала касаційну скаргу, може поновити цей строк.

Наведені у клопотанні доводи свідчать про поважність причин пропуску процесуального строку на касаційне оскарження.

За таких обставин клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень слід задовольнити.

Проте, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до пункту 5 частини 4 статті 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Згідно ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановленні в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що судом апеляційної інстанції допущено порушення норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права, які передбачені ст. ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.

На підставі наведеного та керуючись п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України,

у х в а л и в:

Поновити ОСОБА_2 строк на касаційне оскарження заочного рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18 жовтня 2013 року та рішення апеляційного суду Київської області від 12 вересня 2013 року.

Відмовити ОСОБА_2 у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4, третя особа без самостійних вимог на предмет спору - орган опіки та піклування Києво-Святошинської райдержадміністрації в Київській області, про визнання такими, що втратили право користування житловим приміщенням.

Додані до скарги матеріали повернути заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Вищого спеціалізованого

суду України з розгляду

цивільних і кримінальних справ О.В. Кадєтова