1-кп/763/29/14
ВИРОК
іменем України
04 лютого 2014 року м. Севастополь
Гагарінський районній суд міста Севастополя в складі
головуючого судді Хорошева О.С.,
при секретарі Єгорової І.В.,
за участю прокурора Дружина К.К.,
обвинуваченого ОСОБА_2,
перекладача ОСОБА_3
у відкритому судовому засіданні в приміщенні Гагарінського районного суду міста Севастополя розглянув кримінальне провадження відносно,
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Севастополь, громадянина України, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого: 17.12.1998 Гагарінським районним судом м. Севастополя за ч. 2 cт. 141 КК України, переданий під нагляд матері; 02.10.2001 Гагарінським районним судом м. Севастополя за ч. 2 ст. 140 КК України, кримінальна справа припинена за п. 4 ст. 6 КПК України; 28.11.2001 Гагарінським районним судом м. Севастополя за ч. 3 cт. 185, ст. 69 КК України до 2 років позбавлення волі. Звільнений на підставі cт. 75 КК України з випробувальним терміном 1 рік; 15.09.2003 Нахімовським районним судом м. Севастополя за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі. Звільнений на підставі cт. 75 КК України з випробувальним терміном 1 рік; 09.03.2004 Гагарінським районним судом м. Севастополя за ч. 1 ст. 121, cт. 71 КК України до 3 років 2 місяців позбавлення волі. Звільнений 13.05.2008 умовно-достроково, невідбутий термін 11 місяців 26 днів; 31.03.1998 Ленінським районним судом м. Севастополя за ч. 2 cт. 15, ч. 3 cт. 185, ст. 71 КК України. Звільнений 28.04.2012 по відбування терміну покарання,
що обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 395 КК України, суд,-
ВСТАНОВИВ:
17.02.2012 року Залізничним районним судом м. Сімферополя відносно ОСОБА_2 встановлений адміністративний нагляд строком на 24 місяці з 17.02.2012 до 17.02.2014 з наступними обмеженнями:
- Заборона виходу з будинку (квартири) з 21:00 до 05:00 годин;
- Заборона перебування в місцях, де продають алкогольні напої на розлив;
- Заборона виїжджати за особистими справами за межі району, міста;
- Реєстрація в міліції 4 рази на місяць.
Після звільнення з Сімферопольської виправної колонії (№ 102) в АР Крим 28.04.2012 ОСОБА_2 проживав за адресою: АДРЕСА_1, встав на індивідуально-профілактичний облік в Гагарінському РВ УМВС України в м. Севастополі.
23.08.2012 року дільничний інспектор міліції Гагарінського РВ УМВС України в м. Севастополі Жукова Ю.А. прийняла від ОСОБА_2 письмове зобов'язання, відповідно до якого він зобов'язується виконувати обов'язки, передбачені ст. 9 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі» від 01.12.1994 року, а саме:
1. З'являтися за викликом міліції у вказаний термін і давати усні та письмові пояснення з питань, пов'язаних з виконанням правил адміністративного нагляду;
2. Повідомляти працівників міліції, які здійснюють адміністративний нагляд, про зміну місця роботи чи проживання, а також про виїзд за межі району (міста) у службових справах;
3. В разі від'їзду в особистих справах з дозволу міліції в інший населений пункт та перебування там більше доби зареєструватися в місцевому органі внутрішніх справ. А також дотримуватися обмежень, передбачених ст. 10 вищевказаного закону.
Однак, в період з лютого по березень місяць 2013 року при відвідуванні адреси: АДРЕСА_1, встановлено, що за місцем проживання у час, обов'язковий для перебування дома, не перебував.
В реєстраційному листі, що знаходиться в матеріалах справи адміністративного нагляду ОСОБА_2, відсутні відмітки про реєстрацію ОСОБА_2 після 28.01.2013 року.
Таким чином, ОСОБА_2, у лютому місяці 2013 року самовільно залишив місце проживання за адресою: АДРЕСА_1.
Разом з обвинувальним актом до суду надійшла угода про визнання винуватості між прокурором прокуратури Гагарінського району м. Севастополя Дружиним К.К. та обвинуваченим від 03.02.2014 року. Згідно з угодою ОСОБА_2 беззастережно визнає обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 395 КК України, в обсязі обвинувачення у судовому провадженні.
- Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди ОСОБА_2 буде призначено покарання за ст. 395 КК України у вигляді 1 (одного) місяця арешту.
У судовому засіданні прокурор просив затвердити укладену з обвинуваченим ОСОБА_2 угоду про визнання винуватості, оскільки угода відповідає вимогам ст. 472 КПК України та укладена добровільно.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину визнав повністю, і просив суд затвердити угоду та пояснив, що укладення угоди є цілком добровільним, він цілком розуміє права, передбачені ст. 474 ч. 4 п.1 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 ч.2 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Розглядаючи питання про затвердження угоди, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно з ст. 469 ч. 4 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Злочин у вчиненні якого ОСОБА_2 визнав себе винуватим віднесений до злочинів невеликої тяжкості, а отже угода відповідає вимогам закону.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 цілком розуміє положення ст. 474 ч.4 КПК України.
Судом встановлено, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Судом встановлено, що умови угоди не суперечать вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.
Обвинувачений ОСОБА_2 погоджується на призначення узгодженого покарання.
Виходячи з викладеного суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором Дружиним К.К. та обвинуваченими ОСОБА_2
Із врахуванням всіх обставин справи та особистості обвинуваченого суд вважає, що узгоджене сторонами покарання відповідає не тільки тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставинам справи, але й особі обвинуваченого, є обґрунтованим.
Також при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2, суд враховує, що узгоджений сторонами в угодах про визнання винуватості вид та міра покарання, відповідають загальним правилам призначення кримінальних покарань та розміру призначено покарання, які встановлені Кримінальним кодексом України.
Речові докази по справі відсутні.
Судові витрати відсутні.
Керуючись ст.ст. 368-371, 373-374, 474-475 КПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Затвердити угоду про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_2 від 03 лютого 2014 року.
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 395 КК України і призначити йому покарання у виді арешту на строк 1 (один) місяць.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 не обирався.
Речові докази по справі відсутні.
Судові витрати відсутні.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Севастополя протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляції через Гагарінський районний суд м. Севастополя.
Суддя Гагарінського районного
суду міста Севастополя О.С. Хорошев