1601/7480/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.01.2014 року Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області у складі: головуючого - судді - Зємцова В.В.

при секретарі - Денисенко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці справу за об'єднаними в одне провадження позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про солідарне стягнення заборгованості, звернення стягнення на предмет іпотеки і встановлення порядку його реалізації, та позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», ОСОБА_1 та приватного нотаріуса Кременчуцького нотаріального округу ОСОБА_5 про визнання недійсними кредитного та іпотечного договорів та про зобов'язання виключити квартиру з реєстру заборон, -

В С Т А Н О В И В :

У травні 2012 року до суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторінг Україна» (далі по тексту рішення - Товариство, ТОВ) з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та про звернення стягнення на предмет іпотеки - однокімнатну квартиру, яка в рівних частках відповідачам ОСОБА_1 та ОСОБА_3

У вересні 2012 року ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до ТОВ, ОСОБА_1 та приватного нотаріуса Кременчуцького нотаріального округу ОСОБА_5 про визнання недійсними кредитного договору та договору іпотеки, укладених між ОСОБА_1 та ЗАТ «ОТП Банк», і зобов'язати приватного нотаріуса виключити запис про іпотеку квартири з реєстру іпотек та заборон відчуження.

Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука від 27 вересня 2012 року позови об'єднані в одне провадження.

Представник ТОВ суду пояснив, що до Товариства перейшли всі права первісного кредитора ПАТ «ОТП Банку» на підставі договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 23 вересня 2011 року. Відповідно до умов цього договору Товариство прийняло право вимоги, зокрема, і за кредитним договором, який є предметом спору. Кредитний договір був укладений між ОСОБА_1 та ЗАТ «ОТП Банком» 12 травня 2008 року. Виконання зобов'язання забезпечується іпотекою нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1, та порукою відповідачки ОСОБА_2 Після укладення договору іпотеки право власності на ? частку цієї квартири визнано рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від 17 червня 2011 року за ОСОБА_3

Посилаючись на статті 554, 1049 Цивільного Кодексу України, статтю 33 Закону України «Про іпотеку», представник позивача просила стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 162 744,03 грн. заборгованості за кредитним договором, звернути стягнення на квартиру АДРЕСА_1, та встановити спосіб її реалізації шляхом продажу на прилюдних торгах, за ціною, визначеною суб'єктом оціночної діяльності.

ОСОБА_1 позов банку визнав. Позов ОСОБА_3 вважав таким, що не підлягає задоволенню.

Представник ОСОБА_3 - ОСОБА_6 - суду пояснила. що рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від 17 червня 2011 року право власності в порядку спадкування на спірну квартиру визнано за спадкоємцями ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в рівних частках за кожним. Свідоцтво про право власності на спадщину, яке було видано державним нотаріусом ОСОБА_1 02 липня 2007 року, суд визнав недійсним. Представник наголошувала, що укладення договору іпотеки відбулося під час дії ухвали Автозаводського районного суду м. Кременчука від 12 травня 2008 року про забезпечення позову ОСОБА_3 шляхом накладення арешту на спірну квартиру. Зазначала, що кредитний договір та договір іпотеки порушують права співвласника ОСОБА_3, тому просила визнати їх недійсними, а також зобов'язати приватного нотаріуса ОСОБА_5 виключити запис про спірну квартиру з реєстру заборон відчуження.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, викликалася неодноразово, зокрема, і через оголошення у пресі.

Суд, вислухавши пояснення учасників судового розгляду, та дослідивши надані ними докази, встановив такі фактичні обставини справи.

12 травня 2008 року між ОСОБА_1 та ЗАТ «ОТП Банк" (правонаступником якого 23 квітня 2009 року стало ПАТ «ОТП Банк») було укладено кредитний договір № ML-D03/076/2008, відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримав у кредит 18 500 доларів США на споживчі цілі на строк до 12 травня 2023 року. 11 лютого 2009 року сторони уклали додатковий договір №1. Виконання боржником своїх зобов'язань забезпечується договором поруки AR-D05/045/2008 від 12 травня 2008 року, укладеним між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2, а також договором іпотеки однокімнатної квартири АДРЕСА_1 ( договір № РML-D03/076/2008 від 12 травня 2008 року).

Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від 17 червня 2011 року, яке набрало законної сили, було задоволено позов ОСОБА_3 та визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину - спірну квартиру - після померлого ОСОБА_7. Право власності на квартиру у рівних частках визнано за братами ОСОБА_1 та ОСОБА_3

Взяті на себе за кредитним договором зобов'язання ОСОБА_1 не виконує. 28 лютого 2012 року ТОВ «ОТП Факторінг Україна», до якого перейшли всі права первісного кредитора на підставі договору купівлі-продажу кредитного портфелю та договору про відступлення права вимоги від 23 вересня 2011 року, направило відповідачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 досудові вимоги про дострокове виконання зобов'язань, а також відповідачам ОСОБА_1 та представнику відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_6 - іпотечні вимоги про погашення заборгованості за кредитним договором.

Станом на 21 грудня 2011 року заборгованість за кредитним договором становить 141 131,99 грн. - еквівалент 17 663,80 доларів США основного боргу по курсу НБУ 7,9899 грн.=1 долар США, 13 660,01 грн. процентів = 1 709,66 доларів США та 7 952,03 грн. пені, а всього 162 744,03 грн.

Вирішуючи спір, суд виходить із приписів ч. 1 статті 203 Цивільного Кодексу України, якою встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

У відповідності до положень частини 5 статті 1268 Цивільного Кодексу України частка спірної квартири належить на праві власності ОСОБА_3

Відповідно до статті 1299 ЦК України, якщо у складі спадщини, яку прийняв спадкоємець є нерухоме майно, спадкоємець зобов'язаний зареєструвати право на спадщину в органах, які здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна (стаття 182 цього Кодексу). Право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації цього майна.

Відповідно до ст.182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію га зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Право власності ОСОБА_3 на частку квартири було визнано судом пізніше укладення спірного кредитного договору, а саме 17 червня 2011 року. Доказів реєстрації права власності ОСОБА_3 та представником не надано, тому суд приймає заперечення Товариства про те, що на час укладання договору іпотеки квартири її власником згідно правовстановлюючого документу був тільки ОСОБА_3

Також суд надає належну оцінку тим обставинам, що договір іпотеки, укладався за наявності правовстановлюючих документів, згідно яких власником спірної квартири був одноособово ОСОБА_1 Свідоцтво про його право власності на квартиру було визнано недійсним в судовому порядку 17 червня 2011 року - через два роки після укладення договору Іпотеки.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (частина 1 статті 215 Цивільного Кодексу України).

За таких обставин суд приходить до висновку про те, що не підлягають задоволенню позовні вимоги ОСОБА_3 про визнання недійсним договору іпотеки спірної квартири, про визнання недійсним кредитного договору, оскільки він не порушує його прав, та вимоги до приватного нотаріуса ОСОБА_5, спору з яким у ОСОБА_3 немає. Окрім того, у відповідності до статей 9, 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, проводить державну реєстрацію прав, їх обтяжень у результаті вчинення нотаріальної дії (надання відмови в ній) і одночасно з вчиненням такої дії.

Перевіряючи відповідність обраного ТОВ «ОТП Факторинг Україна» способу захисту прав, правовідносинам, які виникли між сторонами, зокрема щодо одночасного заявлення позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки, суд приходить до наступних висновків щодо правових підстав для дострокового задоволення вимог кредитора, стягнення заборгованості за кредитним договором звернення стягнення на заставлене майно.

Згідно приписів частин 1 та 2 статті 554 Цивільного Кодексу України про те, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Частиною 1 статті 1054 Цивільного Кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

У разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки ( частина 1 статті 33 Закону України «Про іпотеку»).

Згідно п. 1.9 кредитного договору від 12.05.2008 року банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому або у визначеній частині в разі невиконання позичальником або поручителем, або майновим поручителем своїх боргових чи інших зобов'язань.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають до задоволення у повному обсязі. Не підлягають задоволенню вимоги Товариства в частині звернення стягнення на предмет іпотеки і встановлення порядку його реалізації.

Згідно п. 9 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.12 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішення спорів, що виникають із кредитних правовідносин»

Право вибору способу судового захисту, передбаченого законом або договором (дострокове стягнення кредиту, стягнення заборгованості, у тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки/застави, одночасне заявлення відповідних вимог у разі, якщо позичальник є відмінною від особи іпотекодавця (майновий поручитель), одночасне заявлення вимог про стягнення заборгованості з позичальника з вимогами про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет застави/іпотеки, належні іпотекодавцю, який не є позичальником, розірвання кредитного договору, набуття права власності на предмет іпотеки тощо) належить виключно позивачеві (частина перша статті 20 ЦК, статті 3 і 4 ЦПК).

Задоволення позову кредитора про звернення стягнення на предмет іпотеки/застави не є перешкодою для пред'явлення позову про стягнення заборгованості з поручителя за тим самим договором кредиту у разі, якщо на час розгляду справи заборгованість за кредитом не погашена. Задоволення позову кредитора про стягнення заборгованості з поручителя не є перешкодою для пред'явлення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки/застави з метою погашення заборгованості за тим самим договором кредиту у разі, якщо на час розгляду спору заборгованість за кредитом не погашена.

Керуючись ст. ст. 526, 527, 530, 553, 554, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 14, 57 - 59, 208, 209, 212 - 215, 233 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором, про звернення стягнення на предмет іпотеки і встановлення порядку його реалізації - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ІДН НОМЕР_1, та ОСОБА_2, ІДН НОМЕР_2, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за кредитним договором №ML-D03/076/2008 від 12 травня 2008 року в сумі 162 744,03 грн. ( сто шістдесят дві тисячі сімсот сорок чотири грн.03 коп.)

В іншій частині відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІДН НОМЕР_1, та ОСОБА_2, ІДН НОМЕР_2, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» понесені судові витрати - по 782 грн. з кожного.

Позовні вимоги ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», ОСОБА_1 та приватного нотаріуса Кременчуцького нотаріального округу ОСОБА_5 про визнання недійсними кредитного та іпотечного договорів та про зобов'язання виключити квартиру з реєстру заборон - залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Полтавської області через Автозаводський районний суд м. Кременчука шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги або розгляду справи Апеляційним судом, якщо рішення не скасовано.

Суддя