28.01.2014
Апеляційний суд міста Севастополя
Справа № 22ц-797-245/2014р. Головуючий у першій
інстанції Кукурекін К.В.
категорія Доповідач у апеляційній інстанції Водяхіна Л.М.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 січня 2014 року колегія судової палати з цивільних справ Апеляційного суду міста Севастополя в складі:
головуючого - Водяхіної Л.М.,
суддів - Єфімової В.О., Сундукова С.М.,
при секретарі - Мазневі Ю.М.,
за участю
позивача - ОСОБА_3,
відповідача - ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_4 на заочне рішення Ленінського районного суду м.Севастополя від 09 липня 2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів,-
В С Т А Н О В И Л А:
Позивач ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_4 та просила стягнути з відповідача аліменти на утримання сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі у розмірі 1000 грн. щомісячно до повноліття дитини.
Вимоги позову мотивовані тим, що від шлюбу з відповідачем позивач має дитину, яка знаходиться на утриманні позивача, відповідач добровільно регулярно матеріальної допомоги на утримання сина не надає, у зв'язку з чим позивач звернулася до сулу.
Заочним Рішенням Ленінського районного суду м. Севастополя від 09 липня 2013 року позов ОСОБА_3 задоволений.
Стягнуто з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м.Москва, на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі у розмірі 1000 грн., щомісячно до повноліття дитини, починаючи утримання з 25 квітня 2013 року. Вирішено питання про судові витрати.
Не погодившись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_3 задовольнити частково, зменшити розмір аліментів до мінімального, вважає, що рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуально права.
Заслухавши головуючого, пояснення осіб, які з`явилися у судове засідання, дослідивши долучені до матеріалів справи докази, колегія суддів вирішила, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно вимог частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Оскільки відповідач у добровільному порядку не надає позивачу достатньої матеріальної допомоги на матеріальне утримання своєї дитини, яка проживає разом з матір'ю і знаходиться на її утриманні, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача аліментів на утримання неповнолітньої дитини у розмірі 1000 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
Такі висновки суду є правильними, оскільки вони відповідають матеріалам справи і вимогам закону. Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач зобов'язаний приймати участь в утриманні свого малолітнього сина, аліменти повинні бути визначені у твердій грошовій сумі, але вважає, що є підстави для скасування судового рішення в частині визначення розміру аліментів частки заробітку (доходу) батька, який буде стягуватись на дитину.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно свідоцтва про реєстрацію шлюбу, сторони по справі зареєстрували шлюб 12 червня 2009 року (а.с.2).
Від шлюбу мають малолітню дитину - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає з позивачем.
Статтею 180 СК України передбачено, що батьки зобов`язани утримувати дитину до досягнення її повноліття.
Згідно зі ст.181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини присуджуються в частині від доходу його батька /матері/ або в твердий сумі.
Згідно ст.181 СК України при відсутності укладеного в порядку передбаченому ст.189 СК України між батьками договору про сплату аліментів на неповнолітню дитину та ненадання дитині утримання, аліменти стягуються у судовому порядку на користь того з батьків з ким проживає дитина та хто її утримує.
Зазначене випливає також з п. 17 Пленуму Верховного Суду України "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" № 3 від 15 травня 2006 року, згідно якого за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той з них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом. Згідно з ч. 3 ст. 181 СК аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст. 183 цього Кодексу) або в твердій грошовій сумі (ст. 184 СК) і виплачуються щомісячно.
Відповідно до частини 1 статті 184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявністю інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідач офіційно не працює, має нерегулярний мінливий дохід, тому суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем надані докази на підтвердження своїх доводів щодо можливості сплати аліментів, відсутності матеріальної можливості сплачувати суму аліментів саме в такому розмірі.
З довідки Державної податкової інспекції у Ленінському районі Головного Управління Міндоходів у м.Севастополі від 03 липня 2013 року вбачається, ОСОБА_4 перебуває на обліку В ДПІ в Ленінському районі м.Севастополя ГУ Мін доходів у м.Севастополі як фізична осоюа - підприємець з 03 червня 2009 року, у період з 01 січня 2012 року по 31 березня 2013 року, згідно податкових декларацій про майновий стан і доходи, ОСОБА_4 доходи не отримував.
Відповідач пояснив, що він має можливість сплачувати щомісячно не більше 291 грн. 60 коп., що відповідає 30% прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, відповідно до ст.7 Закону України «Про державний бюджет України на 2013 рік», оскільки він офіційно не працевлаштований, заробітної плати не отримує, має мінливий дохід.
Відповідно до ч.1 ст.182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Враховуючи матеріальний стан відповідача, відсутність у нього постійного щомісячного заробітку, мінливий дохід відповідача, а також беручи до уваги можливість відповідача з урахуванням віку, можливості працювати та отримувати дохід, та враховуючи Прожитковій мінімум для дитини віком до 6 років, який відповідно до Закону «Про державний бюджет на 2013 рік складає 1032 грн., колегія суддів вважає за необхідне скасувати рішення суду та визначити розмір аліментів, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача на утримання малолітньої дитини - сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 516 гривень щомісячно, до повноліття дитини.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги відповідача, оскільки його вимоги про зміну розміру аліментів ґрунтуються на нормах діючого законодавства.
На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду у відповідності до п.3 ч.1 ст.309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів.
Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь держави підлягають стягненню судові витрати.
Відповідно до ч.1.п.1 ст.367 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Керуючись ст. 303,п.2 ч.1 ст. 307, п.2 ч.1 ст. 309, 314,316 ЦПК України, колегія судів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.
Заочне рішення Ленінського районного суду м.Севастополя від 09 липня 2013 року скасувати.
Постановити нове рішення
Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м.Москва, на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі у розмірі 516 грн., щомісячно до повноліття дитини, починаючи утримання з 25 квітня 2013 року.
Стягнення аліментів припустити до негайного виконання в межах місячного платежу.
Стягнути з ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м.Москва, на користь держави судовий збір в розмірі 114 грн. 70 коп.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий: Л.М.Водяхіна
Судді: В.О.Єфімова
В.М.Сундуков