РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №668/16333/13-ц

Пров. №2/668/513/14

31.01.2014 Суворовський районний суд м.Херсона в складі головуючого судді Рябцевої М. С., при секретарі Волинець Л.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Херсон цивільну справу за позовом Приватного Підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Агроінвест» до ОСОБА_1, Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Новокамянський» про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з цим позовом про стягнення заборгованості, вказуючи, що 07.03.2013 року між ПП «Виробничо-комерційна фірма «Агроінвест» та СВК «Новокамянський» був укладений договір поставки, згідно якого позивач зобов'язувався поставити СВК «Новокамянський» мінеральні добрива, засоби захисту рослин, дизельне пальне та бензин, а останні в свою чергу зобов'язувались прийняти й оплатити поставлений товар. В забезпечення належних виконань вказаного договору з ОСОБА_1 був укладений договір поруки, за яким останній зобов'язувався солідарно відповідати разом з боржником в разі невиконання ним зобов'язань за основним договором. Свої зобов'язання за договором поставки позивач виконав та поставив товар, а СВК «Новокамянський» свої зобов'язання не виконав належним чином, не сплатив оплату товару на загальну суму 1 806 177,91 грн., у зв'язку з чим в них виникло право вимоги на вказану суму. Також позивачем на адресу відповідача СВК «Новокамянський» була направлена заява про залік однорідних вимог, в якій вони просили частково зарахувати заборгованість за іншим договором купівлі-продажу №2, укладеним між ними та СВК «Новокамянський» від 10.03.2013 року, згідно якого СВК «Новокамянський» зобов'язувався передати у власність ПП «ВКФ «Агроінвест» сільськогосподарську продукцію врожаю 2013 року, а останній прийняти продукцію та сплатити її вартість згідно кількості поставленої продукції. Просив стягнути з відповідачів солідарно заборгованість за договором поставки від 07.03.2013 року в сумі 1 281 466,93 грн., яка виникла після зарахування вимог.

В судовому засіданні представник позивача уточнив позовну заяву та збільшив розмір позовних вимог, та остаточно просили стягнути з відповідачів солідарно заборгованість за договором № 1 поставки від 07.03.2013 року в сумі 1 806 177,91 грн. в повному обсязі без врахування заяви про залік однорідних вимог, оскільки ця заява була направлена ними передчасно, вимоги за договорами № 1 та № 2 не є однорідними, та за іншим договором існує спір щодо розміру заборгованості та характеру зобов'язань.

Представники відповідачів СВК «Новокамянський» позов не визнали, вказуючи, що ними також була направлена на адресу позивача заява про залік однорідних вимог, які виникли із невиконаних зобов'язань позивача перед ними за договором № 2 від 10.03.2013 року про купівлю-продаж продукції, та несплати позивачем 2 697 133,06 грн. за поставлену ними продукцію, зобов'язань із відшкодування шкоди, пов'язаними із самовільним скошенням врожаю їх господарства ПП «ВКФ «Агроінвест» на суму 1 032 030,71 грн., та зобов'язань позивача в сумі 208 138,86 грн. за договорами суборенди земельних ділянок, тому, вважають, зобов'язання за договором поставки № 1 від 07.03.2013 року припинились у зв'язку з виконанням зобов'язань в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_1 позовні вимоги визнав в повному обсязі, вказуючи, що за договором поруки ОСОБА_1, поручився за виконання СВК «Новокамянський» зобов'язань по договору поставки № 1 від 07.0.32013 року.

Судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини:

07.03.2013 року між ПП «Виробничо-комерційна фірма «Агроінвест» та СВК «Новокамянський» був укладений договір поставки, згідно якого позивач зобов'язувався поставити СВК «Новокамянський» мінеральні добрива, засоби захисту рослин, дизельне пальне та бензин, а останні в свою чергу зобов'язувались прийняти й оплатити поставлений товар.

В забезпечення належних виконань вказаного договору з ОСОБА_1 був укладений договір поруки, за яким останній зобов'язувався солідарно відповідати разом з боржником в разі невиконання ним зобов'язань за основним договором.

Свої зобов'язання за договором поставки позивач виконав та поставив товар, а СВК «Новокамянський» свої зобов'язання не виконав належним чином, не сплатив оплату товару на загальну суму 1 806 177,91 грн.

Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи, договором № 1 від 07.03.2013 року та договором поруки від 07.03.2013, накладними, та сторонами не заперечувався.

Відповідно до умов ст.. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно до ст.ст. 526; 527; 530 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства.

У відповідності до положень ст..ст. 553,554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою. Боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

За таких обставин, в силу умов договору поставки, договору поруки та ст.ст. 526, 543, 554, 712 ЦК України, вимоги позивача щодо стягнення з відповідачів СВК «Новокамянський» як покупця та ОСОБА_1 як поручителя солідарно суми основного боргу в розмірі 1 806 177,91 грн. є законними та обґрунтованими й підлягають задоволенню.

Посилання представника відповідача на залік зустрічних вимог суд вважає не прийнятними, виходячи з наступного:

Відповідно до ст.. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Згідно ст.. 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги . зарахування може здійснюватися за заявою однії із стороні.

За змістом вказаних норм закону залік можливий лише при наявності таких умов: вимоги сторін мають бути зустрічні, тобто такі, які випливають з двох різних зобов'язань між двома особами, де кредитор одного зобов'язання є боржником іншого, вимоги повинні бути однорідні, зокрема можна зарахувати грошовий борг проти грошового, а також необхідно, щоб за обома вимогами настав вже строк виконання, оскільки не можна пред'являти до зарахування вимоги за таким зобов'язанням, яке не підлягає виконанню.

Частиною 1 ст. 11 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Матеріали справи свідчать, що вказані вимоги, за якими відповідач просить здійснити зарахування: за договорами поставки № 1 від 07.03.2013, договором купівлі-продажу від 10.03.2013 року та зобов'язання, що виникли зі спричинення шкоди, повязанного незаконним скошенням врожаю, не є однорідними, як передбачено умовами ст. 601 ЦК України. Згоди на зарахування таких вимог позивач не надавав, лист про зарахування від відповідача не отримував, спричинення шкоди позивачем не визнає, відповідач же відповідної позовної заяви про припинення зобов'язання до початку розгляду справи по суті подано не було, тому суд приходить до висновку про недопустимість зарахування однорідних зустрічних вимог.

Заява про залік зустрічних вимог позивача також не може бути прийнята до уваги, оскільки наслідком такої заяви є припинення зобов'язання. Однак зі змісту заяви не зрозуміло які зобов'язання між сторонами припинились, та за яким саме договором залишилась заборгованість, відповідач на таке зарахування однорідних вимог не погодився, акт звірки за ним не підписав.

За таких обставин, з урахуванням наданих сторонами доказів, та меж позовних вимог, суд вважає, що позовна заява про стягнення з відповідачів солідарно заборгованості за договором поставки від 07.03.2013 року підлягає задоволенню в повному обсязі.

Також в силу ст.. 88 ЦК України підлягають відшкодуванню судові витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 1720,50 грн. з кожного з співвідповідачів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.15, 30, 212, 214-215, 224 - 226 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Приватного Підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Агроінвест» - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Новокамянський» солідарно на користь Приватного Підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Агроінвест» 1806177 грн. 91 коп. заборгованості.

Стягнути ОСОБА_1, Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Новокамянський» на користь Приватного Підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Агроінвест» 1720,50 грн. з кожного у відшкодуванні судових витрат.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Херсонської області через Суворовський районний суд м,Херсона, шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя Рябцева М.С.