Справа № 2а/257/61/14
257/183/14-а
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 січня 2014 року Київський районний суд м. Донецька у складі:
головуючого судді Чудопалової С.В.,
при секретарі Кіптіла В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Київської районної у м. Донецьку ради про визнання дій неправомірними, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернулася з позов до Управління праці та соціального захисту населення Київської районної в м. Донецьку ради про визнання дій неправомірними, мотивуючи свої вимоги тим, що вона має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та перебуває на обліку у УПСЗН Київської районної в м. Донецьку ради, як особа, незастрахована у системі соціального загальнообов'язкового страхування. Вона отримує від відповідача допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі 130 грн. на місяць. Вважає дії відповідача по нарахуванню та виплаті їй вказаної допомоги протиправними, оскільки відповідно до чинного законодавства допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Просила суд визнати дії УПСЗН Київської районної в м. Донецьку ради неправомірним та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок розміру виплаченої допомоги по догляду за дитиною у розмірі, встановленому ст. 15 Закон України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років з 30.04.2012 року.
Позивач в судове засіданні не з'явилася, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, підтримала позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надала заяву про розгляд справи без її участі та також зазначила, що позовні вимоги вона не визнає, оскільки до вимог чинного законодавства допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку нарахована і виплачена в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисом видатків, згідно діючих норм Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", тому підстав для перерахунку і виплати цієї допомоги в іншому розмірі не має. Крім того, просила суд застосувати до вимог позивача за період з 30.04.2012 року по 10.07.2013 року строки позовної давності звернення до суду.
Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, про що свідчить копія свідоцтва про народження на ім'я ОСОБА_2 Серія НОМЕР_1 від 07.03.2012 року, виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Київського РУЮ у м. Донецьку, актовий запис № 226 (а.с. 10).
Відповідно до довідки УПСЗН Київського районної у м. Донецьку ради Київської районної у м. Донецьку ради від 03.12.2013 року ОСОБА_1 перебуває на обліку в УПСЗН Київської районної в м. Донецьку ради та їй призначено відповідно до Закону України допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі 130 грн.(а.с. 12а).
Гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім'ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення встановлений Законом України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми". Тобто, Закон України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" є спеціальним законом, що регулює правовідносини, пов'язані з призначення та виплатою державної допомоги на неповнолітніх дітей.
Відповідно до ст. 5 Закон України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" всі види державної допомоги сім'ям з дітьми, крім допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами жінкам, зазначеним у ч. 2 ст. 4 цього Закону, призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновителів, опікуна, піклувальника). Таким чином, відповідач у справі - орган владних повноважень, на якого чинним законодавством покладений обов'язок щодо нарахування та виплати допомоги сім'ям з дітьми до досягнення нею трирічного віку.
Частиною 1 ст. 1 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" встановлено, що громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.
Статтею 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Статями 42, 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» передбачено, що право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має застрахована особа (один із батьків дитини, усиновитель, баба, дід, інший родич або опікун), яка фактично здійснює догляд за дитиною, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається: застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Умови призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку передбачені статтею 14 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», при цьому зазначений закон не передбачає обмежень чи особливих умов або розподілу осіб, що мають право на отримання такої допомоги на застрахованих чи не застрахованих осіб. Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» є загальним, тому до спірних правовідносин слід застосовувати норми спеціального закону, яким є Закон України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»,
Таким чином, позивач ОСОБА_1, яка перебуває на обліку у УПСЗН Київської районної в м. Донецьку ради, як особа, незастрахована у системі соціального загальнообов'язкового страхування, має право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років відповідно до ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми".
Статтею 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» було зупинено на 2007 рік дію ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», але Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року у справі № 1-29/2007 про соціальні гарантії громадян були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статті 56, 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».
Після прийняття Конституційним Судом України вказаного рішення дія статті 15 Закону України "Про державну допомогу сімям з дітьми" у попередній редакції відновлена. Тобто, з часу прийняття цього рішення позивач знову набула право на отримання допомоги в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Відповідач, ігноруючи зазначені норми матеріального права, не здійснював виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, встановленому статтею 15 Закону України "Про державну допомогу сімям з дітьми", чим порушив указане право позивача.
Слід зазначити, що згідно ч.2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлено шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч. 1 ст. 100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Оскільки позивач звернулася до суду з позовом 10.01.2014 року, тому суд вважає, що її позовні вимоги за період з 30.04.2012 року до 09.07.2013 року не підлягають задоволенню у зв'язку із пропуском строку звернення з позовом до суду, на чому наполягав відповідача.
Аналізуючи встановлені обставини та приведені норми закону, які врегульовують спірні правовідносини, суд приходить до висновку щодо задоволення позовних вимог позивача за період з 10.07.2013 року по 10.04.2014 року, оскільки відповідно до норм чинного законодавства допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається на застрахованих чи не застрахованих осіб у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років відповідно до ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми".
На підставі вищевикладеного, керуючись Законом України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року у справі № 1-29/2007, ст. ст.6,8,9-11, 69, 71,86, 99, 100, 159-163, 167 КАСУ,-
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Київської районної у м. Донецьку ради про визнання дій неправомірними задовольнити частково.
Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Київської районної в м. Донецьку ради з нарахування та виплати ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, до досягнення нею трирічного віку з 10.07.2013 року по 10.01.2014 року неправомірними.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Київської районної в м. Донецьку ради здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н у розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом для дітей віком до 6 років з 10.07.2013 року по 10.01.2014 року.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Донецького апеляційного адміністративного суду через Київський районний суд м. Донецька протягом десяти днів з дня її проголошення.
Суддя С.В. Чудопалова