АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 554/13270/13-ц

Номер провадження 22-ц/786/442/14

Головуючий у 1-й інстанції Сорока К. М.

Доповідач Дряниця Ю. В.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2014 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого - судді: Дряниці Ю.В.

Суддів: Карнауха П.М., Пилипчук Л.І.,

при секретарі: Ткаченко Т.І.,

з участю: позивача ОСОБА_1,

представників відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою представників відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 29 листопада 2013 року по справі за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання та додаткових витрат на оплату навчання.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача апеляційного суду Полтавської області Дряниці Ю.В., -

в с т а н о в и л а :

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 29 листопада 2013 року позовні вимоги ОСОБА_5 та ОСОБА_1 задоволені частково.

Стягнуто, починаючи з 16 жовтня 2013 року з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Полтави, проживаючого АДРЕСА_1, не працюючого, на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4, яка продовжує навчання, на користь матері ОСОБА_1 аліменти в сумі 250 грн. щомісячно до закінчення навчання, але не пізніше ніж до досягнення донькою 23 років.

Стягнуто з ОСОБА_4 судові витрати на користь держави в сумі 229 грн. 40 коп.

В іншій частині позову відмовлено за безпідставністю позовних вимог.

В апеляційній скарзі представники відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 просять рішення місцевого суду в частині задоволених вимог скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зазначають, що при ухваленні рішення суд не дав належної правової оцінки наданим відповідачем доказам та не врахував відсутність можливості у останнього надавати матеріальну допомогу повнолітній дочці.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Предметом оскарження є задоволені судом першої інстанції позовні вимоги про стягнення аліментів на період навчання, а тому рішення суду переглядається лише в цій частині.

Перевіривши матеріали справи, з'ясувавши межі апеляційного оскарження, колегія суддів приходить до необхідності задоволення апеляційної скарги та часткового скасування рішення з підстав, визначених п. 3,4 ч.1 ст.309 ЦПК України - невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення або неправильне застосування норм матеріального права.

У відповідності з ч.3 ст. 10, ч.1ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Частиною 4 статті 60 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з'ясованих обставин.

Як вбачається з матеріалів справи, сторони у справі з 11.03.1995 року по 24.03.1997 року перебували в шлюбі, який розірвано, що підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу (а.с.8). Від вказаного шлюбу сторони мають доньку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.9).

Відповідно до рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 22 квітня 2013 року ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, позбавлено батьківських прав стосовно доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.49-51). До досягнення повноліття доньки відповідач сплачував аліменти на її користь.

Згідно довідки № 272-03 від 25.09.2013 року ОСОБА_5 є студенткою другого курсу денної форми навчання комерційного відділення філології та журналістики факультету Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г.Короленка, термін закінчення навчання - 30 червня 2016 року (а.с.11).

Відповідно до договору № 54-02/03-116 від 13 серпня 2012 року, укладеного між ОСОБА_1 та Полтавським національним педагогічним університетом ім. В.Г.Короленка, загальна вартість послуг з надання освіти з 01.09.2012р. по 30.06.2016 року становить 31380 грн., з внесенням щомісячної оплати в розмірі 682,17 грн. (а.с.10).

ОСОБА_1 перебуває в шлюбі з ОСОБА_8, від даного шлюбу має сина ОСОБА_9 (а.с.38, 48).

Відповідач ОСОБА_4 03.04.2000 року змінив прізвище з ОСОБА_4 на ОСОБА_4 (а.с.45).

Від другого шлюбу відповідач ОСОБА_4 має двох неповнолітніх дітей - ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_8 (а.с.47, 44).

Донька ОСОБА_11 є інвалідом дитинства групи «А», з встановленим діагнозом вроджена внутрішня гідроцефалія, спастичний тетрапарез, епісиндром (парціальні з вторинною генералізацією напади), затримка психомовного та моторного розвитку, супутні - дерматит з/слухових проходів, аденоїдні вегетації ІІІ ступеню. Відповідно до медичного висновку № 24 від 14.09.2009р. Погребищенської центральної районної лікарні дане захворювання чи патологічний стан відповідають розділу І пункту 3 «Переліку медичних показань, які дають право на отримання соціальної допомоги на дітей інвалідів з дитинства у віці до 18 року» згідно наказу МОЗ України № 454/471/516 від 08.11.2001 року, висновок дійсний до 19 вересня 2022 року. Дитина прикута до ліжка, потребує постійного догляду та лікування (а.с.22-25).

Відповідач не працює. Відповідно до довідки УПСЗН Погребищенської районної державної адміністрації Вінницької області за № 194 від 07.03.2013р., ОСОБА_4 перебуває на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення Погребищенської районної державної адміністрації з 01.09.2005 року до 19.09.2022 року призначено допомогу інвалідам з дитинства та дітям інвалідам на ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_8 (а.с.20).

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач зобов'язаний утримувати свою повнолітню дочку, яка продовжує навчання, та має можливість надавати таку матеріальну допомогу до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення дочкою 23 років.

Однак з таким висновком суду колегія суддів погодитись не може, оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до невірного вирішення спору, суд не дав належної оцінки наданим відповідачем доказам та порушив норми матеріального і процесуального права.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Так, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_4 є батьком ОСОБА_5 та до досягнення останньою повноліття сплачував аліменти на її утримання. ОСОБА_5 навчається у вищому навчальному закладі на денній формі навчання та потребує матеріальної допомоги.

Дані про те, що відповідач ОСОБА_4 має дохід, який дає йому можливість утримувати повнолітню дочку, у справі відсутні.

Статтею 199 ч. 1 СК України передбачено, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і в зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані їх утримувати до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Необхідною умовою утримання батьками повнолітніх сина, дочки є можливість батьків надавати таку допомогу. Якщо батько, мати не мають відповідних коштів, нерухомого майна, які б забезпечили утримання сина, дочки, виконання цього їх обов'язку буде неможливим.

Обов'язок батьків утримувати повнолітню непрацездатну дитину виникає тільки за умови можливості надання батьками такої допомоги.

Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Аналогічні роз'яснення містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 р. «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів».

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції, у порушення норм ст. ст. 212-214 ЦПК України, належним чином не перевірив матеріальний стан відповідача, його сукупний дохід та не дав оцінки його посиланням на те, що він ніде не працює, має на утриманні двох неповнолітніх дітей від другого шлюбу, менша дитина є інвалідом з дитинства та потребує постійного стороннього догляду і витрат на лікування, відповідач перебуває на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення Погребищенської районної державної адміністрації з 01.09.2005 року до 19.09.2022 року по догляду за дитиною-інвалідом та отримує на неї соціальну допомогу, інших джерел доходів не має. Проведення будь-яких стягнень із державної соціальної допомоги на дітей-інвалідів заборонено відповідно до чинного законодавства.

Колегія суддів вважає, що відповідачем доведено відсутність можливості надавати повнолітній дитині матеріальної допомоги на період навчання.

За таких обставин, рішення місцевого суду підлягає частковому скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 303, 309 ч.1 п.3,4, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу представників відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - задовольнити.

Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 29 листопада 2013 року - скасувати в частині задоволених вимог та стягнення судового збору.

Ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5, ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання.

Судові витрати віднести за рахунок держави.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: Дряниця Ю.В.

Судді: Карнаух П.М.

ОСОБА_12

З оригіналом згідно:

Суддя Апеляційного суду

Полтавської області Дряниця Ю.В.