Головуючий суду 1 інстанції - Чернобривко Л.Б.

Доповідач - Соловей Р.С.

Справа № 415/7702/13-ц

Провадження № 22ц/782/176/14

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області в складі:

головуючого - судді Соловей Р.С.,

суддів Медведєвої Л.П., Пащенко Л.В.

при секретарі Арутюнян Р.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луганську справу

за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Укркомунбанк» на ухвалу Лисичанського міського суду Луганської області від 10 грудня 2013 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Укркомунбанк» про стягнення грошових коштів за договором строкового банківського вкладу,

В С Т А Н О В И Л А:

В грудні 2013 року позивачка звернулась до суду з позовом, яким просила розірвати договори про строковий банківський вклад №41/2662 від 29.09.2011 р. та №41/2662 від 27.12.2011 р., укладені між нею та відповідачем; стягнути з відповідача на її користь вклад в сумі 390 300 грн., а також суму вкладу на картрахунку НОМЕР_1 в сумі 31 844,12 грн., нараховані відсотки за користування цими вкладами з 27.12.2011 р. до дня набрання рішенням законної сили; відшкодувати моральну шкоду в сумі 10 000 грн. та судові витрати у розмірі 2 000 грн.

Оскаржуваною ухвалою Лисичанського міського суду Луганської області від 10 грудня 2013 року відкрито провадження у справі.

В апеляційній скарзі апелянт просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду справи. Вважає, що ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, у зв'язку з недотриманням судом правил підсудності.

Вислухавши доповідь судді, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відкриваючи оскаржуваною ухвалою провадження справі, суд виходив з того, що позовна заява відповідає вимогам ст. ст. 119-120 ЦПК України, відсутні підстави для залишення позовної заяви ОСОБА_2 без руху, повернення заяви чи для відмови у відкритті провадження.

Такий висновок суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідає положенням процесуального права, оскільки, як вбачається з позовної заяви, позивачкою заявлено вимоги про захист її прав, як споживача.

Відповідно до ч. 5 ст. 110 ЦПК України позови про захист прав споживачів можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на приписи ст. 109 ЦК України, за якою позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням. Апелянт вважає, що суд, визначаючи підсудність справи Лисичанському міському суді, не дотримався правил підсудності, оскільки місцезнаходження відповідача зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за адресою: вул. В.В. Шевченко, 18 а, м. Луганськ, та знаходиться в Ленінському районі м. Луганська. Крім того, зазначає, що Лисичанське відділення ПАТ «Укркомунбанк» №1 за організаційно-правовою формою не є філією або представництвом.

Однак ці доводи апелянта не заслуговують на увагу, оскільки в даному випадку підсудність визначається за місцем знаходження споживача.

З матеріалів справи вбачається, що позивачкою ОСОБА_2 з відповідачем було укладено два договори про строковий банківський вклад фізичної особи в національній валюті №41/2662 від 29.09.2011 р. та №41/2662 від 27.12.2011 р. (а. с. 5 - 7). У своїх позовних вимогах ОСОБА_2 просить захистити її права як споживача послуг, зокрема шляхом розірвання вказаних договорів та стягнення відповідних сум вкладів з відповідача.

Згідно з п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 12.04.1996 р. (зі змінами) «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» до відносин, які регулюються Законом України «Про захист прав споживачів» належать, зокрема, ті, що виникають із договорів про надання фінансово-кредитних послуг для задоволення власних побутових потреб громадян (у тому числі про надання кредитів, відкриття й ведення рахунків, проведення розрахункових операцій, приймання і зберігання цінних паперів, надання консультаційних послуг).

До того ж, відповідно до ч.2 ст.1058 ЦК України договір банківського вкладу, в якому вкладником є фізична особа, є публічним договором.

За змістом ч. 1 ст. 633 ЦК України публічний договір - це договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Згідно з ч.2 ст.633 ЦК України умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» клієнт банку - будь-яка фізична чи юридична особа, що користується послугами банку.

Виходячи з викладеного, вкладник за договором банківського вкладу є споживачем послуг банку (клієнт банку), зокрема у сфері залучення коштів на депозитні рахунки. Відповідно, захист його прав як споживача регламентовано Законом України «Про захист прав споживачів» та відповідними нормами Цивільного Кодексу України.

Відповідно до п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 12.04.1996 р. «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» споживачі за власним вибором звертаються до суду за місцем свого проживання.

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що доводами апелянта висновок суду першої інстанції про можливість відкриття провадження не спростовується. Оскаржувана ухвала ґрунтується на вимогах закону, зокрема, щодо підсудності цивільних справ.

Згідно з вимогами ст. 312 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає ухвалу без зміни, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Оскільки оскаржувана ухвала відповідає вимогам закону, порушень процесуального законодавства при розгляді справи та прийнятті рішення не встановлено, колегія суддів не вбачає підстав для скасування вказаної ухвали.

Керуючись ст. ст. 307, 312 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укркомунбанк» відхилити.

Ухвалу Лисичанського міського суду Луганської області від 10 грудня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності з моменту проголошення, та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: