№ справи:124/5447/13-ц Головуючий суду першої інстанції:Іщенко І.В.
№ провадження:22-ц/190/460/14Доповідач суду апеляційної інстанції:Ісаєв Г. А.
________________________________________________________________________________
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"03" лютого 2014 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді:Ісаєва Г.А.
суддів:Белинчук Т.Г. Підлісної І.А.
при секретарі:Урденко Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7 до Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради АР Крим, ОСОБА_8, ОСОБА_9, Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» в особі Кримської регіональної філії про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, договорів дарування земельної ділянки та житлового будинку, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку, за апеляційною скаргою ОСОБА_6, ОСОБА_7 на рішення Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 14 листопада 2013 року,
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_6, ОСОБА_7 звернулися до суду з зазначеним позовом, мотивуючи його тим, що на підставі рішення Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради від 23.12.1998р. № 1603 ОСОБА_8 було видано Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,0806 га по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування жилого будинку. Останній в свою чергу подарував ОСОБА_9 зазначену земельну ділянку та жилий будинок збудований на цій ділянці. Вважають, що зазначене рішення незаконне, оскільки земельна ділянка, яка була передана ОСОБА_8, входила у склад земельної ділянки площею 1531 кв.м за адресою АДРЕСА_2, яка знаходилася у користуванні позивачів. Крім того, земельна ділянка зазначена в рішенні, відносилась до земель промисловості, знаходилась в санітарній зоні та під арештом. На підставі викладеного просили суд усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою; визнати незаконним та скасувати рішення Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради № 1603 від 27.11.1998р. про надання та передачу в приватну власність земельної ділянки по АДРЕСА_1 ОСОБА_8; визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,0806 га по зазначеній вулиці для будівництва та обслуговування жилого будинку № 72; визнати недійним договорів дарування жилого будинку № 1-669 від 05.02.2003р. та договір дарування земельної ділянки № 717 від 30.05.2003р; скасування державної реєстрації права власності за ОСОБА_8 на спірну земельну ділянку, стягнути судові витрати.
Рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 14 листопада 2013 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з зазначеним рішенням суду, ОСОБА_6, ОСОБА_7 звернулися до суду з апеляційною скаргою, в якій просять рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про задоволення позову, посилаючись на те, що судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши ОСОБА_7, представника ОСОБА_6, розглянувши матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачами, у порушення ст. 60 ЦПК України, не надано доказів на підтвердження того, що надання у власність ОСОБА_8 спірної земельної ділянки порушує їх права.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів апеляційної інстанції, оскільки вони відповідають фактичним обставинам у справі, нормам матеріального права та наданим сторонами доказам в порядку правил статей 10, 11, 60 ЦПК України.
Відповідно до правил ст. 303 ЦПК України, при розгляді справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги позивачів не спростовують висновків суду першої інстанції та не є підставами для скасування чи зміни рішення суду.
Так, довід апеляційної скарги щодо невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи суд апеляційної інстанції не може прийняти до уваги, оскільки він є необґрунтованим. Судом повно та всебічно з'ясовані фактичні обставини у справі і ухвалено судове рішення, яке відповідає фактичним обставинам та наданим сторонами доказам. Зокрема, суд першої інстанції правильно виходив з того, що позивачами в судовому засіданні не надано доказів того, що спірна земельна ділянка, яка передана у власність відповідачу належить їм на праві власності або користування Цей факт підтверджений відповідними доказами у справі, у тому числі й поясненнями самих позивачів. Довід апеляційної скарги про те, що цільове призначення спірної земельної ділянки не відносить для будівництва житлового будинку, а є землями оборони, колегія суддів до уваги взяти не може, оскільки належних доказів цього позивачами не надано.
Посилання в апеляційній скарзі на порушення судом першої інстанції норм матеріального права суд апеляційної інстанції також не бере до уваги у зв'язку з необґрунтованістю цього доводу. Судом першої інстанції правильно визначені правовідносини, які виникли між сторонами і застосовані норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини.
Позивачі не надали ні суду першої інстанції, а ні суду апеляційної інстанції доказів того, ухваленим рішенням про надання відповідачу ОСОБА_8 земельної ділянки порушуються їх права, у зв'язку з чим суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог.
Судом першої інстанції встановлено, що рішенням виконавчого комітету Сімферопольської міської ради № 1603 від 27.11.1998 року земельна ділянка площею 806 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 передана у приватну власність ОСОБА_8 (а.с. 12).
Позивачка, у порушення положень ст. 60 ЦПК України не надала суду відповідних доказів того, що земельна ділянка, яка передана у власність ОСОБА_8 находиться в її законному користуванні.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі сторони або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя від 15 червня 1999 року, залишеним без змін ухвалою судової колегії з цивільних справ Верховного суду АР Крим від 21.07.1999 року встановлено, що земельна ділянка по АДРЕСА_1, яка передана у власність ОСОБА_8 на підставі рішення виконкому Сімферопольської міської ради від 27.11.1998 року примикає до земельної ділянки АДРЕСА_2, який належить ОСОБА_6, остання самовільно захопила земельну ділянку, яка належить ОСОБА_8, огородила його парканом, чим чинить йому перешкоди у користуванні власністю (а.с. 104).
Твердження у скарзі про ті обставини, що спірна земельна ділянка має інше цільове призначення і відноситься до земель промисловості, а тому вона не могла надаватися ОСОБА_8 для будівництва та обслуговування жилого будинку, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки у відповідності до положень ст. 3 ЦПК України особа має право звернутися до суду за захистом свого порушеного права, свобод чи інтересів.
Вважаючи, що спірна земельна ділянка була передана у власність ОСОБА_8 з порушенням цільового призначення, з позовом про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування може звернутися відповідні органи, а ні позивачі по справі, яким таке право не надано.
Інші доводи апеляційної скарги не містять в собі посилань на правові підстави для висновку в тому, що рішення суду не відповідає вимогам статті 213 ЦПК України і підлягає скасуванню за доводами апеляційної скарги.
Судом правильно встановлені факти, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та докази якими вони підтверджуються, правовідносини, та норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини і ухвалено рішення по справі на підставі доказів, наданих сторонами в порядку правил статті 60 ЦПК України.
Рішення суду першої інстанції ухвалено у відповідності до норм матеріального і процесуального права при висновках суду, які відповідають фактичним обставинам і наданим сторонами доказам, що відповідно до положень ст.308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги.
На підставі викладеного і керуючись статтями 303, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_6, ОСОБА_7 відхилити.
Рішення Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 14 листопада 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Судді:
Ісаєв Г.А. Белинчук Т.Г. Підлісна І.А.