АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М.КИЄВА

Справа № 33/796/1602/2013 Суддя 1 інстанції: Лужецька О.Р. Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2013 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва Фрич Т.В., за участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - ОСОБА_3, розглядаючи апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову судді Дарницького районного суду міста Києва від 24 жовтня 2013 року щодо

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Києва, громадянина України, місце роботи не відомо, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, -

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 24 жовтня 2013 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі 2 550 гривень.

Згідно постанови, 14.09.2013 року ОСОБА_3 о 08 год.40 хв., рухався в м.Києві по вул.Ревуцького, керуючи автомобілем «Мерседес», д/н НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з ротової порожнини, порушення мови, нестійка хода, тремтіння пальців рук). Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків, порушивши при цьому п.2.5 Правил дорожнього руху, чим скоїв правопорушення передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Дарницького районного суду м. Києва від 24 жовтня 2013 року та провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Апелянт вважає, що постанова Дарницького районного суду м. Києва від 24 жовтня 2013 року є незаконною та необґрунтованого, такою, що винесена упереджено та без з'ясування фактичних обставин справи. Всупереч вимогам ст.268 КУпАП апелянта було позбавлено можливості заявляти клопотання та надавати докази, що призвело до неповного та однобічного розгляду справи. Крім того, суд виносячи постанову Дарницького районного суду м.Києва від 24.10.2013 року, прийняв до уваги лише зміст адміністративного протоколу від 14.09.2013 року, в той час, як даний протокол складався формально, і містив інформацію, яка не відповідала фактичним обставинам.

Заслухавши пояснення ОСОБА_3 який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, перевіривши матеріали адміністративної справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає її такою, що задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Як зазначено в п.2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Згідно ч. 3 ст. 266 КУпАП, у разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, працівником міліції з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами, огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.

Аналогічні положення містяться і в абзаці 2 п. 6 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів,що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, згідно якого водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється уповноваженою особою Державтоінспекції для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я, та п. 1.7. Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України від 09 вересня 2009 року № 400/666, згідно якого у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного уповноваженою особою Державтоінспекції МВС, огляд на стан сп'яніння проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на проведення такого огляду відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Із матеріалів справи убачається, що висновок суду першої інстанції про доведеність винності ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за наведених у постанові обставин, є правильним, обґрунтованим та підтвердженим наявними у справі доказами, які суд перевірив і дав належну оцінку у їх сукупності, і доводи апеляції цього не спростовують.

Так, із протоколу про адміністративне правопорушення серії АГ2 № 243263 від 14.09.2013 року щодо ОСОБА_3 за ч.1 ст.130 КУпАП убачається, що він складений відповідно до вимог ст.256 КУпАП і порушень при його складанні, щоб стали б підставою для скасування постанови суду, не вбачається. Крім того, в даному протоколі правопорушник зазначив, що він 13.09.2013 року вживав алкогольні напої, а саме 2 літри пива, 14.09.2013 року був зупинений працівниками ДПС на автомобілі, від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, претензій до працівників ДПС не має, вину визнав.

Посилання апелянта на те, що він не відмовлявся від проходження медичного огляду є необґрунтованим та невідповідає матеріалам справи, оскільки з протоколу про адміністративне правопорушення серії АГ2 № 243263 від 14.09.2013 року, який підписаний правопорушником, вбачається, що ОСОБА_3 відмовився від огляду на стан сп'яніння в установленому законом порядку в присутності двох свідків (а.с.2-3).

Крім того, твердження ОСОБА_3 про те, що він самостійно поїхав до медичного закладу, щоб дійсно пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння не прийняті до уваги, оскільки згідно п.2.9. «Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» огляд проводиться не пізніше ніж протягом двох годинз моменту виявлення підстав для його проведення.

Суд, перевіривши доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 дійшов висновку, що вони є необгрунтованими. Підстав для скасування постанови суду та закриття провадження в справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення судом не встановлено.

Адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 2 550 гривень ОСОБА_3 судом накладено у відповідності з вимогам ст.33 КУпАП в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП, відповідає ступеню тяжкості вчиненого адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, постанова Дарницького районного суду м.Києва від 24 жовтня 2013 року є законною і обґрунтованою, а тому апеляційна скарга ОСОБА_3 задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП України, суддя,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Постанову Дарницького районного суду м.Києва від 24 жовтня 2013 року, якою ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі 2 550 гривень, - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду міста Києва   Т.В.Фрич