ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД 

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

___________________________________________________________________________________________________

 

ПОСТАНОВА

Іменем України

 

02.12.2008  року                                                            Справа № 11/185

 

 

Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:головуючого:                                        Медуниці О.Є.

суддів                                                  Лазненко Л.Л.

                                                            Перлова Д.Ю.

                                                           

Секретар судового засідання:          Яковлева І.А.

за участю представників сторін:

від позивача          ОСОБА_3, представник за довіреністю №8264 від 28.07.2008;

 

від відповідача           ОСОБА_4, представник за довіреність №3529 від 24.11.08; 

 

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу                               Фізичної особи - підприємця

                                                                       ОСОБА_1,

                                                                       м. Стаханов Луганської області

 

на рішення         

господарського суду          Луганської області

від          23.10.2008 (підписано 28.10.2008)

по справі          №11/185 (суддя - Москаленко М.О.)

 

за позовом                                                    Фізичної особи - підприємця

                                                                       ОСОБА_2,

                                                                       м. Краматорськ Донецької області

 

до відповідача                                          Фізичної особи - підприємця

                                                                       ОСОБА_1,

                                                                       м. Стаханов Луганської області

 

про                                               стягнення 32312 грн. 66 коп.

 

ВСТАНОВИВ:

 

Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 звернулася до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 заборгованості за договором купівлі - продажу від 13.02.2007 №21 в сумі 32312 грн. 66 коп., у тому числі 9246 грн. 54 коп. основного боргу та 23066 грн. 12 коп. пені. 

 

Рішенням господарського суду Луганської області від 23.10.2008 у справі №11/185 позов задоволено частково; стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 9246 грн. 54 коп. та пеню в сумі 760 грн. 41 коп., витрати зі сплаченого державного мита у сумі 100 грн.   07 коп. та на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу 36 грн. 55 коп.

Мотивоване дане рішення порушенням з боку відповідача умов договору, строків оплати, обґрунтованістю позовних вимог та вимогами статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено, оскільки суд першої інстанції вважає, що розрахунок пені, наданий позивачем, не відповідає вимогам статті 232 Господарського кодексу України.

 

Не погоджуючись з даним рішенням, відповідач - фізична особа - підприємець ОСОБА_1, звернувся до Луганського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 06.11.2008, якою просить рішення господарського суду Луганської області від 23.10.2008 у даній справі скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволенні вимог позивача відмовити повністю.

В обґрунтування апеляційних вимог її скаржник зазначив, що місцевий господарський суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи; порушені норми матеріального та процесуального права.

В тому числі відповідач зазначив, що:

- умовами договору купівлі - продажу від 13.02.2007 №21 не встановлено строк виконання зобов'язання щодо сплати вартості товару, тому позивач повинен був направити вимогу відповідачу щодо оплати поставленого товару;

- він не мав змоги приймати участь в судових засіданнях з об'єктивних підстав;

- „товар отримав тільки за накладною №27 від 13.02.2007 у кількості 970 кг на суму 3395 грн. 00 коп., а накладну №95 від 12.03.2007 про отримання товару у кількості 533,9 кг на суму 5851 грн. 54 коп. не підписував, оскільки при отримані товару йому було видано тільки оригінал чеку на суму 1750 грн. від 12.03.2007. З цієї суми відповідач заплатив 750 грн., про що зазначено у копії чеку”;

- договір купівлі - продажу від 13.02.2007 №21 від імені ПП ОСОБА_2 підписаний директором Діордієвою О.В. та скріплений печаткою ПП ОСОБА_2, але в матеріалах справи відсутній договір між ОСОБА_2 та Діордієвою О.В. на повноваження комерційного представника, а також відсутня довіреність згідно частини 3 статті 243 Цивільного кодексу України.

 

Позивач - фізична особа - підприємець ОСОБА_2, відзивом від 24.11.2008 з доводами апеляційної скарги не погоджується, просить рішення господарського суду Луганської області залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

 

          Розпорядженням від 14.11.2008 першого заступника голови Луганського апеляційного господарського суду Зуєвич А.М., відповідно до ст.28 Закону України “Про судоустрій України”, для розгляду апеляційної скарги фізичної особи - підприємця ОСОБА_1,         м. Стаханов Луганської області, від 06.11.2008, рішення господарського суду Луганської області від 23.10.2008 у справі №11/185 призначена судова колегія у складі: Медуниця О.Є. - суддя - головуючий, Лазненко Л.Л., Перлов Д.Ю.  - судді.

 

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України в процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами повторно розглядає справу.

Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

 

Заслухавши представників сторін присутніх в судовому засіданні, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

 

Як на підставу своїх вимог позивач посилається на договір купівлі - продажу №21 від 23.02.2007 (далі - Договір) (а.с.31).

 

Пунктом 1.1 договору передбачено, що Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю товар ..., а Покупець прийняти товар у відповідності з накладними, які є невід'ємною частину договору.

 

Пунктом 2.1 договору сторони визначили, що асортимент товару та його вартість зазначаються у видаткових накладних.

 

Покупець зобов'язується оплатити товар у відповідності з умовами пункту 2.2 договору, тобто у безготівковій формі за реквізитами Продавця або готівкою через касу Продавця протягом 14 днів з моменту поставки товару на суму зазначену у видатковій накладній.

 

Товар переходить у власність Покупця у момент підпису Покупцем накладної на відпуск товару на складі, зазначеним Покупцем (п.3.2 договору).

 

Строк дії договору визначено до 31.12.2007.

 

Факт поставки товару позивачем на суму 9246 грн. 54 коп. підтверджується матеріалами справи, зокрема накладними від 13.02.2007 №27 на суму 3395 грн. 00 коп. (а.с.9) та від 12.03.2007 №95 на суму 5851 грн. 54 коп. (а.с.10).

 

Товар за накладними отримав фізична особа - підприємець ОСОБА_1.

 

Поставлений товар відповідачем не оплачено.

 

Отже суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про обґрунтованість позовних вимог.

 

Доводи скаржника про те, що договором не встановлено строк оплати поставленого товару, оскільки на його думку, сторони не домовились, що вважати „моментом поставки” і тому оплата має здійснюватися лише за вимогою продавця, яку той не заявив, не є обґрунтованими, враховуючи наступні обставини.

 

Поставка (або купівля - продаж згідно укладеного договору) є домовленістю сторін про передачу продавцем майна у власність другій стороні (покупцю), покупець має прийняти товар та оплатити певну грошову суму (стаття 655 Цивільного кодексу України).

 

Аналогічне положення міститься в пункті 1.1 договору.

 

Згідно статті 633 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі - продажу.

 

Сторони в пункті 3.2 договору визначили, що товар переходить у власність покупця в момент підписання накладної на отпуск товару на складі вказаному покупцем.

 

Отже строк і умови передачі товару сторонами визначено.

 

Пунктом 2.2 договору передбачено, що оплата здійснюється „протягом 14 днів з часу поставки товару на суму, вказану у видатковій накладній.

 

Отже договором встановлено момент виникнення зобов'язання з оплати поставленого (проданого) товару - через 14 днів після підписання сторонами видаткової накладної.

 

Таким чином строк на оплату сплинув 27.02.2007 за накладною №27 від 13.02.2007 і 26.02.2007 за накладною №95 від 12.03.2007.

 

Відповідач не надав доказів оплати поставленого товару, тому суд першої інстанції правомірно визнав обґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення боргу, а також пені відповідно до пункту 5.1 договору, але в розмірі обрахованому згідно вимог частини 6 статті 232 і пункту 6 статті 231 Господарського кодексу України та статті 3 Закону України від 22.11.1996 №543/96-ВР „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов”язань”, тобто частково задовольнив дані вимоги по пені на суму 760 грн. 41 коп., оскільки розрахунок позивача не відповідав вимогам зазначених норм права.

 

Розрахунок пені є вірним, відповідачем не спростований.

 

Не можуть бути прийняті до уваги доводи скаржника про те, що ним частково оплачено одержаний товар в сумі 750 грн. 00 коп., що він підтверджує чеком  від 12.03.2007 на суму 1750 грн. 00 коп., який доданий до апеляційної скарги.

 

Аналізуючи даний документ судова колегія вважає, що він не може бути прийнятий як доказ у зв”язку із наступним.

 

Даний чек не був предметом дослідження суду першої інстанції.

 

Відповідач пояснив, що він не був присутній в судових засіданнях суду першої інстанції.

 

Разом із тим, в матеріалах справи маються докази (а.с.23,28), що він був належним чином повідомлений про час і місце судових засідань, тобто мав можливість надіслати докази оплати (якщо вона дійсно відбулась) поштою, або повідомити суд першої інстанції про наявність таких доказів, що не було зроблено відповідачем.

 

Пояснень про неможливість подання суду першої інстанції таких доказів також не надано ні письмово, ні в судовому засіданні 02.12.2008.

 

Крім того, в чеку від 12.03.2007 не зазначено у зв”язку із чим він виданий, відсутнє посилання на договір №21 від 13.02.2007.

 

Кількість товару зазначеного в даному чеку не відповідає кількості, що зазначена в накладних.

 

Даний документ не є прибутковим касовим ордером.

 

Факт часткової оплати товару за договором №21 від 13.02.2007 позивачем не визнається.

 

Судова колегія вважає також безпідставними доводи скаржника, що договір №21 від 13.02.2007 з боку позивача підписаний особою, повноваження якої не підтверджені матеріалами справи, оскільки  довіреність від позивача на право директора Діордієвої О.В. підписувати договори відсутня.

 

Згідно статті 241 Цивільного кодексу України - правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

 

Враховуючи, що після укладення договору він виконувався з боку позивача, а потім ним подано позов до відповідача у зв”язку із невиконанням тим умов даного договору, є підстави вважати даний договір, у будь - якому разі, схваленим з боку приватного підприємця ОСОБА_2   

 

Судова колегія не приймає також доводи скаржника, що накладну №95 від 12.03.2007 він не підписував.

 

Обидві накладні підписані сторонами договору №21 від 13.02.2007, в тому числі підприємцем ОСОБА_1, про що в них зазначено. Накладні мають посилання на договір №21 від 13.02.2007, будь - яких сумнівів щодо їх дійсності не викликають.

 

Відповідач не надав суду будь - яких доказів на обгрунтування своїх доводів щодо фальсифікації накладної.

 

З урахуванням вищезазначеного, доводи скаржника за апеляційною скаргою про те, що неповно з'ясовані обставини справи не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією, оскільки суд першої інстанції врахував ті обставини і докази, що мають значення для справи.

 

На підставі вищевикладеного, судова колегія Луганського апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України ухвала місцевого господарського суду Луганської області від 23.10.2008 по справі №11/185 ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи та відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Підстав для скасування або зміни оскаржуваного рішення не вбачається.

 

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги відносяться на скаржника - фізичну особу - підприємця ОСОБА_1, м. Стаханов Луганської області.

 

У судовому засіданні за згодою представників сторін оголошені вступна та резолютивна частини постанови.

 

Керуючись ст.ст.43, 49, 99, 101, п.1 ст.103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, -

 

ПОСТАНОВИВ:

 

1. Апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Стаханов Луганської області, від 06.11.2008, на рішення господарського суду Луганської області від 23.10.2008 у справі №11/185 залишити без задоволення.

 

2. Рішення господарського суду Луганської області від 23.10.2008 у справі №11/185  залишити без змін.

 

3. Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

 

Відповідно ч. 3, ч. 5 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

 

 

Головуючий                                                                      О.Є.Медуниця

         

 

Суддя                                                                                Л.Л. Лазненко

 

 

Суддя                                                                                Д.Ю. Перлов