Судове рішення #35134342

Головуючий у 1 інстанції - Бабіч С.І.

Суддя-доповідач - Сіваченко І.В.



ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД


УХВАЛА


ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2014 року справа №2а/254/202/2013 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26


Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Сіваченка І.В.

суддів Шишова О.О., Попова В.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2013 року у справі № 2а-254/202/2013 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька про скасування вимоги № Ф-553 від 01.08.2013 року про сплату недоїмки у розмірі 1193,01 грн.,-


ВСТАНОВИВ:


У вересні 2013 року Фізична особа-підприємець (далі - ФОП) ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька (далі - Управління), в якому просив скасувати вимогу № Ф-553 від 01.08.2013 року. В обґрунтування позову зазначив, що він зареєстрований як фізична особа-підприємець з 25.09.2008 року. Крім того, з 12.01.2012 року він є пенсіонером за віком та отримує відповідну пенсію. 01.08.2013 року Управлінням відносно нього винесено вимогу № Ф-553 про сплату недоїмки з єдиного соціального внеску у розмірі 1193,01 грн. Зазначену вимогу позивач просить скасувати, посилаючись на те, що будучі пенсіонером за віком, відповідно до положень Закону України від 08.07.2010 № 2464-VІ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 2464-VІ) він звільнений від сплати єдиного соціального внеску за себе. Вказував, що договір про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування ним не укладався.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2013 року у цій справі позов було задоволено, а саме: скасовано Вимогу № Ф-553 від 01.08.2013 року, видану Управлінням про сплату ОСОБА_2 недоїмки з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 1193,01 грн.

Не погодившись з таким рішенням, Управління подало апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову місцевого суду скасувати та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

На обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що відповідно до статті 26 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-ІV) право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення 60-ти років і наявності страхового стажу не менш п'ятнадцяти років. Отже, з вказаної правової норми випливає висновок про те, що знаходячись на спрощеній системі оподаткування, приватний підприємець звільняється від сплати єдиного соціального внеску лише по досягненню ним пенсійного віку 60 років. ОСОБА_2 ж такого віку не досяг, він є отримувачем пенсії, призначеної відповідно до частини 1 статті 13 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон № 1788-ХІІ), в зв'язку з чим позивач, як фізична особа підприємець, є платником єдиного внеску та зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати такий внесок.

Всі особи, які беруть участь у справі, до апеляційного суду не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому згідно пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Позивач - ОСОБА_2., реєстраційний номер облікової картки платника податків та інших обов'язкових платежів НОМЕР_1, зареєстрований фізичною особою-підприємцем 25.09.2008 року виконавчим комітетом Донецької міської ради, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця НОМЕР_2 (а.с.7).

Разом з тим, позивач перебуває на обліку в Управлінні як особа, якій виплачується пенсія. З пенсійного посвідчення НОМЕР_3, виданого 27.02.2012 року Пенсійним фондом України встановлено, що позивачу з 2012 року призначена пенсія за віком. Умови призначення - ч.1 ст. 13 Закону № 1788-ХІІ (Список 1). Пенсія призначена довічно (а.с.6).

01 серпня 2013 року Управлінням була складена вимога № Ф-553 про сплату ФОП ОСОБА_2 недоїмки з єдиного соціального внеску у розмірі 1193,01 грн. (а.с.9).

З розрахунку до вимоги від 01 серпня 2013 року № Ф-553 встановлено, що на день розгляду справи за ФОП ОСОБА_2 рахується недоїмка з єдиного соціального внеску за період з квітня по червень (включно) 2013 року у загальному розмірі 1194,03 грн., з них сплачених 1,02 грн. (а.с.6,29).

З нарахуванням відповідачем єдиного соціального внеску та виставленням відповідної вимоги позивач не погодився, оскаржив її у судовому порядку, посилаючись на те, що будучі пенсіонером за віком, сплачувати єдиний страховий внесок не повинен.

Зазначені обставини, встановлені судом, сторонами не оспорюються. Спір між ними виник внаслідок різного тлумачення та застосування положень Закону № 2464-VІ, якими пенсіонерів за віком звільнено від сплати єдиного соціального внеску.

При прийнятті рішення по даній справі суд виходить з наступних мотивів та керується такими положеннями законодавства.

Відповідач є суб'єктом владних повноважень - органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього ст. 12 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Положення про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 1 березня 2001 року № 121/2001 з наступними змінами та доповненнями.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначені Законом № 2464-VI.

Згідно зі статтею 1 Закону № 2464-VІ єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 4 Закону № 2464-VІ платниками єдиного внеску є: фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Законом України від 07.07.2011 № 3609-VI "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України", статтю 4 Закону № 2464-VІ було доповнено частиною четвертою такого змісту: "Особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування".

З аналізу наведених норм законодавства вбачається, що фізичні особи - підприємці, які є пенсіонерами за віком та які обрали спрощену систему оподаткування, до яких з урахуванням встановлених судом обставин відноситься і позивач ОСОБА_2, звільняються від сплати за себе єдиного внеску.

Відповідно до статті 26 Закону № 1058-ІV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

Види державних пенсій, які призначаються за Законом № 1788-ХІІ, визначені статтею 2 цього Закону.

Положення пункту "а" частини 1 статті 2 Закону № 1788-ХІІ свідчать про те, що трудові пенсії поділяються на такі види як пенсії за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника та за вислугу років.

Системний аналіз положень статей 12-18 Закону № 1788-ХІІ свідчить, що законодавець розрізнив пенсії за віком в залежності від умов їх призначення, визначивши загальні умови призначення пенсії за віком (ст.12), пільгові умови призначення пенсії за віком (ст.13), а також особливі умови призначення цього виду пенсії окремим категоріям громадян (працівникам, зайнятим на підземних і відкритих гірничих роботах та в металургії, громадянам, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, інвалідам, учасникам війни, сім'ям загиблих (померлих) військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, багатодітним матерям і матерям інвалідів з дитинства тощо (ст.ст.14-18).

Згідно частині 1 статті 13 Закону № 1788-ХІІ на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам.

Аналізуючи Закон № 1058-ІV, який встановлює загальні види пенсійних виплат, Закон № 1788-ХІІ, яким призначаються державні пенсії, суд приходить до висновку, що законодавство встановлює і пільги, як в обчисленні стажу, так і в досягненні конкретного віку для окремих категорій громадян. Таким чином, вік і стаж роботи - це характерні ознаки пенсії за віком, однак умови призначення пенсій є різними, тоді як такий вид пенсії, як пенсія за віком є єдиним.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 призначений такий вид пенсії як "пенсія за віком", незважаючи на пільговий характер умов її призначення, отже він є "пенсіонером за віком" і відповідно до частини 4 статті 4 Закону № 2464-VІ підлягає звільненню від слати єдиного внеску.

У зв'язку з цим дії Управління з нарахування фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 до сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є незаконними, оскільки позивач є пенсіонером за віком та добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування не надавав. Виходячи з наведеного, оскаржувана вимога про сплату недоїмки № Ф-553 від 01.08.2013 року є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки покладає на позивача зобов'язання, від виконання яких він звільнений на підставі частини 4 статті 4 Закону № 2464-VІ.

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги ОСОБА_2 суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими, постанова місцевого суду ухвалена з додержанням норм матеріального та процесуального права, зміні або скасуванню не підлягає, а апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 195-196, п. 1 ч.1 ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -


У Х В А Л И В:


Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2013 року у справі № 2а-254/202/2013 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька про скасування вимоги № Ф-553 від 01.08.2013 року про сплату недоїмки у розмірі 1193,01 грн. - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.



Головуючий: І.В.Сіваченко


Судді: О.О.Шишов

В.В.Попов



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація