ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я  

                                                            іменем України

26.11.08 р.                                                                                                       Справа № 33/181                              

Господарський суд Донецької області у складі судді Новікової Р.Г., при секретарі судового засідання Ващенко О.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області м. Донецьк

до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 м. Слов'янськ

про стягнення неустойки у розмірі 4710грн.42коп. 

за участю представників сторін:

від позивача: Вощенко В.О. за дов. №77 від 17.09.2008р.

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області м. Донецьк звернулося до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 м. Слов'янськ з позовною заявою про стягнення неустойки у розмірі 4710грн.42коп. 

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору оренди №360/99 від 27.07.1999р. щодо своєчасного повернення орендованого майна балансоутримувачу, лист №06-03-9532 від 29.08.2007р., Закон України “Про оренду державного та комунального майна”, норми Цивільного кодексу України.

Як зазначає позивач, між сторонами був укладений договір оренди №360/99 від 27.07.1999р., відповідно до якого відповідачу надано в оренду державне майно - нежитлове приміщення, загальною площею 123,4м2, яке знаходиться на балансі ВАТ “Донбасенерго” та розташоване за адресою: м. Слов'янськ, сел. Миколаївка, вул. Мира, 11/1.

У зв'язку з наявністю у відповідача заборгованості за оренду приміщення більш трьох місяців, позивачем на адресу СПД - фізичної особи ОСОБА_1 надіслано лист №06-03-9532 від 29.08.2007р. про відмову від договору оренди та зобов'язання повернути державне майно з оренди балансоутримувачу за актом приймання-передачі.

Внаслідок повернення відповідачем спірного майна лише 01.06.2008р., позивачем на підставі ст. 785 Цивільного кодексу України вираховано неустойку у розмірі 4710грн.42коп., яка заявлена до стягнення.

У відзиві на позовну заяву, наданого до суду 07.11.2008р., відповідач заперечував проти позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування своїх заперечень посилався на відсутність заборгованості на момент направлення РВ ФДМУ по Донецькій області листа №360/99 від 27.07.1999р., а також на неотримання ним вищевказаного листа. Одночасно зазначив, що підстав для нарахування неустойки у позивача немає, оскільки орендоване майно було ним повернуто як тільки він дізнався про відмову від договору.

Заслухавши доводи представників сторін, дослідивши наявні докази у справі, ознайомившись з правовою позицією представників сторін, що викладена письмово, наявна у матеріалах справи, господарський суд встановив:

Регіональним відділенням Фонду державного майна по Донецькій області (далі - орендодавець) та Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1  (далі - орендар) був підписаний договір оренди №360/99 від 27.07.1999р., згідно якого орендодавець передає, а орендар приймає в оренду державне майно - нежитлове приміщення, загальною площею 123м2, яке знаходиться на балансі ВАТ “Донбасенерго” та розташоване за адресою: м. Слов'янськ, сел. Миколаївка, вул. Мира, 11/1.

Між сторонами був складений та підписаний акт приймання-передачі від 27.07.1999р., де зазначено, що орендодавець передає, а орендар приймає державне майно - нежитлове приміщення, загальною площею 123,4м2, розташоване за адресою: м. Слов'янськ, сел. Миколаївка, вул. Мира, 11/1.

В-подальшому, між сторонами укладалась додаткова угода №1 від 01.01.2000р., про виключення з розрахунку орендної плати, що на суму орендної плати нараховується НДС; додаткова угода №2 від 01.05.2000р. про те що, орендна плата сплачується: 70% в Державний бюджет, 30% балансоутримувачу, щомісячно на пізніше 10 числа наступного за звітним періодом місяця, з урахуванням щомісячного індексу інфляції; амортизаційні відрахування на орендоване майно нараховуються та залишаються у розпорядженні підприємства, на балансі якого знаходиться це майно; додаткова угода №2 від 01.06.2003р., згідно якої сторони внесли зміни, що орендна плата перераховується орендарем у співвідношенні 70% в Державний бюджет, 30% балансоутримувачу, щомісячно на пізніше 25 числа.

Відповідно до статті 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” №98/95-ВР від 14.03.1995р. (із змінами та доповненнями) термін договору оренди визначається за погодженням сторін.

За приписами пункту 7.1 договору оренди  №360/99 від 27.07.1999р., цей договір укладений строком з 27.07.1999р. по 27.07.2004р. 

Відповідно до договору №3 від 27.07.2004р. про внесення змін до договору оренди №360/99 від 27.07.1999р., підписаним обома сторонами без зауважень та заперечень, сторони продовжили термін дії договору до 22.07.2005р.

Статтєю 764 Цивільного кодексу України встановлено, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Як вбачається з матеріалів справи (подальше користування відповідачем орендованим майном, відсутність заперечень орендодавця) договір оренди №360/99 від 27.07.1999р. був поновлений на строк, який був раніше встановлений договором.

30.08.2007р. на адресу відповідача Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області м. Донецьк направлено лист №06-03-9532 від 29.08.2007р. про відмову від договору оренди та зобов'язання повернути державне майно з оренди балансоутримувачу за актом приймання-передачі, у зв'язку з наявністю заборгованості за оренду приміщення в розмірі 1665грн.46коп. більш трьох місяців, який був отриманий відповідачем 04.09.2007р.

В обґрунтування вказаної вимоги позивач посилається на ст. 782 Цивільного кодексу України, відповідно до якої наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Звертаючись до суду із позовом Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області м. Донецьк наполягає на тому, що відповідачем повернуто спірне майно тільки 01.06.2008р., внаслідок чого позивачем на підставі статті 785 Цивільного кодексу України вираховано неустойку у розмірі 4710грн.42коп. 

Відповідно до частини 2 статті 785 наймодавець має право у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі.

Разом з тим, дослідивши та проаналізувавши обставини, на які позивач посилається в обґрунтування позовних вимог, судом встановлено, що підставою для відмови від договору оренди (лист Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області №06-03-9532 від 29.08.2007р.) є відсутність сплати наймачем плати за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Проте, як вбачається з довідки про стан надходження орендної плати за договором оренди №360/99 від 27.07.1999р., яка наявна в матеріалах справи та підписана представниками сторін, 28.08.2007р. відповідачем сплачено орендну плату у розмірі 1600грн.

Отже, на момент складання Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області листа №06-03-9532 від 29.08.2007р. з посиланням на ст. 782 Цивільного кодексу України, у відповідача не існувало заборгованості протягом трьох місяців підряд.

Тобто, заява позивача до відповідача про відмову від договору оренди та зобов'язання повернути державне майно з оренди балансоутримувачу за актом приймання-передачі є необґрунтованою.

Одночасно, відповідно до ст. 785 Цивільного кодексу України, на яку позивач посилається як підставу для стягнення неустойки у розмірі 4710грн.42коп., право вимагати від наймача сплати неустойки виникає, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі.

Проте обов'язок у Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 м. Слов'янськ повернути орендоване майно станом на 04.09.2007р. відсутній.

Враховуючи викладене, позивач має довести факт порушення або оспорення своїх прав відповідачем. В даному випадку у позивача відсутнє право вимагати від відповідача сплати неустойки за прострочення повернення орендованого майна.

Згідно із положенням статті 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до статті 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оскільки позивач не довів обставин, на які він посилався в позові, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області м. Донецьк до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 м. Слов'янськ про стягнення неустойки у розмірі 4710грн.42коп. 

Судові витрати підлягають розподілу з урахуванням норм статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями Закону України „Про оренду державного та комунального майна” №98/95-ВР від 14.03.1995р., ст.ст. 1, 2, 4, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 21, 22, 33, 34, 35, 36, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРIШИВ:

У задоволенні позовних вимог Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області м. Донецьк до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 м. Слов'янськ про стягнення неустойки у розмірі 4710грн.42коп. - відмовити.

В судовому засіданні від 26.11.2008р. проголошений повний текст рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня прийняття рішення. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його прийняття до Донецького апеляційного господарського суду.

               Суддя                                                                                                                                          

Вик.: Ващенко О.С., надруковано 3 примірника:

1 - позивачу;

1 -відповідачу;

1 - до справи.