Головуючий суду 1 інстанції - Павлова З.М
Доповідач - Маляренко І.Б.
Справа № 406/9162/13
Провадження № 22ц/782/5571/13
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 січня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області у складі:
Головуючого: Маляренко І.Б,.
Суддів: Борисова Є. А., Луганської В.М.
За участю секретаря: Веселова С.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на рішення Алчевського міського суду Луганської області від 06 грудня 2013 року за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, що продовжує навчання, -
В С Т А Н О В И Л А:
У листопаді 2013 року ОСОБА_3 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, що продовжує навчання, посилалася на те, що на її утриманні знаходиться дочка ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, батьком якої є відповідач.
З 1 вересня 2013 року дочка навчається на денному відділенні Луганського державного медичного університету на контрактній основі, потребує матеріальної допомоги батьків. Проте відповідач такої допомоги не надає. У зв'язку з цим просила стягнути з ОСОБА_2 на свою користь аліменти на утримання дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі ? частини з усіх видів його заробітку, починаючи з 01.12.213 року та до закінчення навчання або до досягнення дочкою 23-річного віку, стягнути з ОСОБА_2 на свою користь 8800 грн. - суму додаткових витрат по оплаті навчання і проживання у гуртожитку за період з 01.09.2013 року до 30.06.2014 року, стягнути з ОСОБА_2 судові витрати по сплаті за надання правової допомоги у сумі 600 грн.
Оскаржуваним рішенням стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 щомісячно аліменти на утримання дочки ОСОБА_4, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі ? частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 01.12.2013 року до закінчення учбового закладу, тобто до 30.06.2018 року включно понесені витрати на навчання дочки в загальній сумі 8800 грн. та 300 грн. за надання юридичної допомоги.
Крім того суд стягнув з ОСОБА_2 судовий збір в доход держави в сумі 229.40 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставиться питання про скасування рішення Алчевського міського суду Луганської області від 06 грудня 2013 року як такого, що не відповідає вимогам матеріального і цивільного процесуального права, і ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши доповідача, пояснення осіб, які брали участь у справі, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає скаргу такою, що підлягає задоволенню частково.
Так, статтею 213 ЦПК України встановлено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, тобто суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, повинен вирішити справу згідно із законом, ухваливши рішення на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржуване рішення зазначеним вимогам не відповідає.
Згідно із ч.ч. 1,2 ст. 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.
Відповідно до абз. 1 п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 р. обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, є повнолітньою, її батьками є сторони по справі, вона навчається на денному відділенні Луганського державного медичного університету на контрактній основі, у зв'язку з чим потребує матеріальної допомоги батьків
Проте задовольняючи позов про стягнення аліментів на її утримання, суд не врахував обставини, що мають значення для справи, зокрема, наявність можливості у ОСОБА_2 надавати матеріальну допомогу дочці, яка продовжує навчатися.
Визначаючи розмір аліментів у частці від заробітку відповідача, суд не звернув уваги на те, що дохід відповідача як приватного підприємця згідно із наданою ним довідкою складає в середньому 2000 грн. на місяць без врахування податків і обов'язкових платежів, він має на утримання неповнолітню дитину, 2005 року народження.
Сам відповідач пояснив, що розуміє потребу дочки в навчанні, але може сплачувати аліменти лише у розмірі 1/6 частини свого доходу.
Крім того, суд не взяв до уваги наступного.
Як уже зазначалося вище, відповідно до вимог ст. 199 СК України і вказаного роз'яснення Пленуму Верховного Суду України обов'язок щодо утримання повнолітніх дітей виникає за умови їх потреби у матеріальній допомозі у зв'язку з навчанням. Таким чином, особа не в усіх випадках є обмеженою у зв'язку з навчанням в можливості заробляти кошти для власного забезпечення. Тому в разі спору така потреба має бути встановлена судом. Потреба в матеріальній допомозі має бути пов'язаною з навчанням. Про наявність потреби в матеріальній допомозі можуть свідчити навчання на платній основі, необхідність забезпечення житлом за місцем навчання тощо. Докази на підтвердження зазначеної обставини надаються суду заінтересованою стороною.
Позивачка ОСОБА_3, звернувшись до суду, просила стягнути з відповідача не тільки щомісячні аліменти на утримання дочки, а й половину суми, витраченої на оплату навчання за 1 курс і оплату гуртожитку, визначивши їх правову природу як додаткові витрати.
Суд на зазначене уваги не звернув і задовольнив позов в цій частині, не пославшись на жодну норму закону.
Між тим, по-перше, питання участі батьків у додаткових витратах на дитину регулюється ст. 185 СК України, а згідно зі ст. 201 цього ж Кодексу до відносин між батьками і дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми статей 187, 189-192 і 194-197 цього Кодексу, тобто щодо вимог ст. 185 річ у даній статті не йде, а по-друге, як уже зазначалося вище, плата за навчання, проживання у гуртожитку і є тими затратами, наявність яких є підставою для обґрунтування потреби у матеріальній допомозі у зв'язку з навчанням.
Крім того суд першої інстанції не взяв до уваги того, що мінімальний розмір аліментів у 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, встановлений ст.. 183 СК України, застосовується лише при визначенні розміру аліментів на неповнолітніх дітей.
Також суд, на порушення вимог ст. 199 СК України, не зазначив у рішенні граничного віку дочки відповідача, до настання якого може бути стягнуто аліменти у зв'язку з її навчанням.
Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів вважає, що судове рішення ухвалено з порушенням норм матеріального і цивільного процесуального права, внаслідок чого воно підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення із відповідним розподілом судових витрат як то передбачено ст. 309 ЦПК України.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 303,307,309,316 ЦПК України, колегія суддів-
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Рішення Алчевського міського суду Луганської області від 06 грудня 2013 року - скасувати і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити частково, стягнути з ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Кіровську Луганської області, ідентифікаційний № НОМЕР_1, на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання дочки ОСОБА_4, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/6 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 01 грудня 2013 року, до закінчення навчання, але не більш ніж до досягнення нею 23-річного віку;
стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судові витрати у сумі 200 гривень;
в іншій частині заявлених вимог - відмовити;
стягнути з ОСОБА_2 на користь держави державне мито у сумі 46 гривень -8 копійок.
Рішення набирає чинності негайно, але протягом 20 днів може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий:
Судді: