№ справа:121/2985/13-кГоловуючий суду першої інстанції:Переверзєва Галина Семенівна
№ провадження:11-кп/190/786/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Крючков І. І.
_________________________________________________________________________________
А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д
А В Т О Н О М Н О Ї Р Е С П У Б Л І К И К Р И М
_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"12" грудня 2013 р. м. Сімферополь
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого судді -Трясуна Ю.Р.,
Суддів -Крючкова І.І., Радіонова І.І.,
при секретарі -Кравці А.В.,
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 121/138/13-к відносно
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця м. Ялти, АР Крим, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1
за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 345 КК України,
за участю прокурора - Сулейманової Д.Н.,
обвинуваченого - ОСОБА_6,
захисника - ОСОБА_7,
В С Т А Н О В И Л А:
В апеляційній скарзі та доповненнях до неї обвинувачений просить вирок суду першої інстанції скасувати за закрити кримінальне провадження за ч.2 ст. 345 КК України відносно нього.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що матеріали кримінального провадження не містять доказів, які би вказували на його винуватість, окрім цього вказує на те, що суд першої інстанції невірно дав оцінку поясненням свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, оскільки останні є зацікавленими особами, тому що працюють у органах внутрішніх справ, також вказує, що не було надано оцінки відеозапису, який був визнаний речовим доказом під час досудового розслідування, наголошується також увага на тому, що суд безпідставно врахував таку обтяжуючу обставину як рецидив злочину.
Вироком Ялтинського міського суду АР Крим від 08 серпня 2013 року було визнано винним ОСОБА_6 у вчинені кримінального правопорушення за ч.2 ст. 345 КК України і було призначено покарання у виді 2 років позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків, застосувавши принцип часткового складання покарань, до призначеного покарання було приєднано покарання, яке було призначено вироком Ялтинського міського суду АР Крим від 07.08.2012 року остаточно, визначено покарання у виді 7 років та 6 місяців.
Під час апеляційного розгляду обвинувачений підтримав свою апеляційну скаргу, прокурор заперечував проти задоволення апеляційної обвинуваченого.
Згідно встановлених судом першої інстанції обставин, 8 січня 2013 року приблизно о 10 годині ОСОБА_6, який засуджений вироком Ялтинського міського суду АР Крим від 07.08.2012 року, перебував у камері № 7, приміщення ізолятора тимчасового утримання при Ялтинському міському управлінні ГУ МВС України в АР Крим.
Інспектор-черговий ІТТ майор міліції ОСОБА_11 знаходився при виконанні службових обов'язків і випускав осіб, які містилися в камерах, на прогулянку. Між ним та обвинуваченим виник конфлікт, в ході якого при відкриванні дверей камери, в якій знаходився ОСОБА_6, останній наніс удар правою рукою по обличчю потерпілого, заподіявши йому легкі тілесні ушкодження.
Колегія суддів, виконавши вимоги ст. 405 КПК України, вважає, що апеляційна скарга обвинуваченого не підлягає задоволенню, виходячи з наступних мотивів.
Матеріалами кримінального провадження встановлено, що досудове розслідування та судове провадження у справі проведено повно і всебічно, з дотриманням вимог КПК України.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення за вказаних у вироку обставин ґрунтуються на досліджених в судовому засіданні доказах, яким суд дав належну оцінку.
Потерпілий ОСОБА_11, у суді першої інстанції вказав, що 8 січня 2013 року о 9 годині 40 хвилин він знаходився на чергуванні в ІТТ м. Ялти. Почувши крики з камери № 7, в якій перебував обвинувачений, підійшов до цієї камері, з якої останній вимагав, щоб його вивили на прогулянку. Пізніше ОСОБА_6 вийшов з камери, ОСОБА_11 запитав у ОСОБА_6, чому він кричав і веде себе зухвало, ОСОБА_6 у відповідь вдарив його правою рукою в область обличчя зліва.
Свідки ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, у суді першої інстанції пояснили, що 8 січня 2013 року, вони знаходилися в ІТТ м. Ялта. ОСОБА_6 вимагав щоб його вивели на прогулянку першим, після його виходу з камери, між ним та ОСОБА_11 виник конфлікт, в ході якого обвинувачений вдарив ОСОБА_11 по обличчю.
Згідно висновку судово-медичної експертизи у ОСОБА_11 виявлено закрита черепно-мозкова травма у вигляді струсу головного мозку, підтвердженого об'єктивної неврологічної симптоматикою в динаміці, забою м'яких тканин виличної ділянки зліва (за клінічними даними).
Окрім цього, вина ОСОБА_6 у інкримінованому йому діянні підтверджується також - рапортом оперуповноваженого ОВС УВС в АР Крим підполковника міліції ОСОБА_12, згідно якого 08.01.2013 року при виведенні на прогулянку, засуджений ОСОБА_6 наніс удар кулаком в обличчя інспектору-черговому ІТТ майору міліції ОСОБА_11, який перебував у форменому обмундируванні при виконанні службових обов'язків (а.к.п. 16); вироком Ялтинського міського суду від 07 серпня 2012 року, згідно якого ОСОБА_6 засуджений за ст.ст. 309 ч. 2, 307 ч. 2, 311 ч. 2, 311 ч. 3, 70 ч. 1 КК України до 7 років позбавлення волі з відбуванням покарання у кримінально-виконавчій установі, з конфіскацією всього особисто належного йому майна (а. к.п. 75-84); розпорядженням судді Марчук О.Л. про етапування на 09.01.2013 року ОСОБА_6 з Сімферопольського слідчого ізолятора в ІТТ м. Ялта для ознайомлення з матеріалами кримінальної справи та протоколом судового засідання (а.к.п. 17); попутним списком на засуджених осіб, взятих під варту, згідно якого ОСОБА_6 04.01.2013 г конвоювали з Сімферопольського слідчого ізолятора в ІТТ м. Ялти (а.к.п. 20); посадовою інструкцією інспектора-чергового ІТТ (а.к.п. 35).
Посилання апелянта на те, що пояснення свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, які були надані ними у суді першої інстанції, слід оцінювати критично, оскільки вони як і потерпілий є співробітниками органів внутрішніх справ, на думку колегії, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки при їх допиті, вони попереджалися про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих свідчень, тому підстав піддавати їх сумніву немає.
Із відеозапису камер спостережень Ялтинського ГУ ГУ МВС України в АР Крим від 08.01.2013 року, що були досліджені у суді апеляційної інстанції, не вбачається будь-яких даних, які би підтверджували або спростовували винність ОСОБА_6 у інкримінованому йому діянні.
Доводи апелянта про безпідставне врахування судом першої інстанції такої обтяжуючої обставини як рецидив злочину є помилковими.
Згідно ст. 34 КК України рецидивом злочинів визнається вчинення нового умисного злочину особою, яка має судимість за умисний злочин.
Відповідно до п.8 ч.1 ст. 89 КК України особи, засуджені до позбавлення волі або основного покарання у виді штрафу за тяжкий злочин, якщо вони протягом шести років з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинять нового злочину.
ОСОБА_6 07.08.2012 року був засуджений вироком Ялтинським міським судом АР Крим за ст.ст. 309 ч. 2, 307 ч. 2, 311 ч. 2 та ч. 3, 70 ч. 1 КК України до 7 років позбавлення волі, з конфіскацією майна, вирок набув законної сили 26.02.2013 року, тобто його судимість не погашена.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої обґрунтовано врахував у своєму вироку таку обтяжуючу обставину як рецидив злочину, оскільки така обтяжуюча обставина має місце.
Згідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.
Покарання, призначене ОСОБА_6 за ч.2 ст.345 КК України, обране у межах санкції цієї статті.
Із матеріалів кримінального провадження вбачається, що суд першої інстанції, вирішуючи питання про призначення ОСОБА_6 покарання, в повній мірі врахував ступінь тяжкості скоєного, обставини вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, згідно яких, ОСОБА_6 судимий, не працює, за місцем проживання характеризується посередньо, перебуває на обліку у лікаря психіатра, обставиною, що пом'якшує покарання судом визнано стан здоров'я обвинуваченого, обставиною, що обтяжує покарання, рецидив злочину.
На думку колегії, покарання призначене судом першої інстанції відповідає вимогам ст. 65 КК України з урахуванням характеру, ступеня тяжкості вчиненого злочину, даних про особу обвинуваченого.
Враховуючи викладене, а також те, що істотних порушень вимог кримінально - процесуального закону, які є безумовною підставою для зміни або скасування оскаржувального рішення, при перевірці матеріалів кримінального провадження колегією суддів не встановлено, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Вирок Ялтинського міського суду АР Крим від 08 серпня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
С У Д Д І:
Ю.Р. Трясун І.І. Крючков І.І. Радіонов