УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2014 року Справа № 37038/12/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Обрізко І.М.

суддів Левицької Н.Г., Сапіги В.П.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 15 листопада 2011 року про залишення без руху по справі за позовом ОСОБА_1 до управління ДАІ ГУМВС України у Львівській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до управління ДАІ ГУМВС України у Львівській області про скасування постанови № 029296 від 28.10.2011 року про адміністративне правопорушення.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 15.11.2011 року позовну заяву залишено без руху.

Суд виходив із норм п.3 ч. 1 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якої у позовній заяві зазначаються ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі. Проте, позивачем невірно зазначено в позовній заяві ім'я (найменування) відповідача, оскільки, як вбачається з матеріалів позовної заяви, оскаржувану постанову винесено інспектором ДАІ м. Івано-Франківська, позивач зазначив в позовній заяві адресу відповідача: 76014, м. Івано-Франківськ, вул. Січинського, 5а, а відповідачем вказано Управління ДАІ ГУ МВС України у Львівській області.

Крім того, як вбачається з позовної заяви, позивач звернувся з адміністративним позовом до суду за своїм місцем проживання, що передбачено ч. 2 ст. 19 КАС України однак позивачеві слід надати суду документи на підтвердження того, що він зареєстрований за вказаною в позовній заяві адресою, а саме копію паспорта, довідку з місця проживання.

Слід зазначити, що на виконання вимог вищезгаданої ухвали ОСОБА_1 було скеровано заяву, у якій останній зазначає, що відповідачем у справі слід вважати Управління ДАІ ГУМВС України у Івано-Франківській області, проте, наголошує, що вимоги суду в частині надання доказів реєстрації його місця проживання є незаконними і суперечать нормам ст. 106 КАС України.

Відтак, не погодившись із зазначеним судовим рішенням саме в частині надання доказів реєстрації місця проживання позивача, ним подано апеляційну скаргу, з якої із-за порушення норм процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, просить його скасувати та направити справу на новий розгляд.

У разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів (п.2 ч. 1 ст. 197 КАС України із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 07.07.2010 року N 2453-VI), що є достатнім для розгляду даної справи.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, приходить до наступного.

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 199 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду може скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду.

Слід зазначити, що нормами ч.1 ст. 106 КАС України встановлено перелік вимог до позовної заяви. Так, у п. 3 ч.1 ст.106 КАС України визначено, що у позовній заяві зазначаються ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме із заяви від 31.01.2012 року, в цій частині стороною позивача було усунуто недоліки.

Однак, що стосується вимог суду першої інстанції про надання підтверджуючих документів щодо реєстрації ОСОБА_1 за вказаною у позовній заяві адресою, то колегія суддів приходить до висновку, що такі є безпідставними, адже не закріплені нормами ст. 106 КАС України, та жодними іншими статтями вже згаданого Кодексу. Крім того, позивач самостійно несе відповідальність за викладені у позовній заяві дані.

Проаналізувавши вищевикладене, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги являються частково суттєвими і складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, а також має місце невідповідність висновків суду обставинам справи. Тому у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 199 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги ухвалу місцевого суду слід скасувати і направити справу до суду першої інстанції для продовження її розгляду, а не на новий розгляд, як про це просить апелянт.

Керуючись ст.ст. 195, 196 ч.4, 197, 199, 205 ч.3, 206, 254 КАС України, Львівський апеляційний адміністративний суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити частково, ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 15 листопада 2011 року про залишення без руху адміністративного позову по справі №2а-2034/11 скасувати.

Справу №2а-2034/11 скерувати до Шевченківського районного суду м. Львова для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі та оскарженню до Вищого адміністративного суду України не підлягає.

Головуючий суддя І.М. Обрізко

суддів Н.Г. Левицька

В.П. Сапіга