АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №22-ц/791/303/2014 р. Головуючий в І інстанції : Рядча Т.І.
Категорія 2 Доповідач: Борко А.Л.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2014 року січня місяця 23 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Херсонської області у складі :
Головуючого : Борка А.Л.
суддів: Кузнецової О.А.
Бездрабко В.О.
при секретарі : Романовій Д.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою Херсонської міської ради на рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 24 жовтня 2013 року за позовом ОСОБА_2 до Херсонської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом,-
В С Т А Н О В И Л А:
У серпні 2013 року ОСОБА_2 звернулась до суду із позовом зазначаючи, що після смерті її батька житловий будинок АДРЕСА_1 був фактично прийнятий у спадщину нею та її матір'ю без оформлення права на спадщину, у зв'язку із постійним проживанням в ньому. Оскільки на час смерті матері позивачці було 11 років, то право на спадщину не було оформлено належним чином. При наявності документів підтверджуючих родинні відносини між позивачем та її батьками, заповіту, фактичного прийняття спадщини, позивач не може отримати в нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину, у зв'язку із відсутністю правовстановлюючого документу та відповідної реєстрації права власності її батьків на житловий будинок. З підстав зазначених вище просить позов задовольнити.
Рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона від 24 жовтня 2013 року позов ОСОБА_2 до Херсонської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом задоволено. Визнано за ОСОБА_2, право власності на 1/4 частину житлового будинку АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1. Визнано за ОСОБА_2, право власності на 3/4 частини житлового будинку АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції представник Херсонської міської ради направив в адресу суду апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимоги.
Заслухавши доповідача, осіб, які з`явились у судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 є донькою ОСОБА_3 та ОСОБА_4, що підтверджується актовим записом N2649 в Книзі реєстрації актів громадянського стану.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачки - ОСОБА_3, про що в Книзі реєстрації актів громадянського стану зроблено відповідний запис за №620. Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина, до складу якої входив житловий будинок АДРЕСА_1.
Відповідно до ст. 420 ЦК УРСР в редакції 1922 року, що діяв на час смерті ОСОБА_3, при спадкуванні за законом спадкове майно ділиться на рівні частки між усіма особами, зазначеними в ст. 418 цього Кодексу, за яким коло осіб, що є спадкоємцями, обмежується прямими спадними (дітьми, онуками та правнуками) та тим з подружжя, який його пережив, а також непрацездатними та незаможними особами, що фактично перебували на повному утриманні померлого не менше 1 року до його смерті.
Оскільки будинок був побудований в період шлюбу, дружина померлого мала право на 1/2 частину жилого будинку. Іншу 1/2 частину в рівних частках успадкували позивачка та її мати.
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивачки. Після її смерті спадкування здійснювалось за заповітом від 24.06.1970р., посвідченого Першою Херсонською державною нотаріальною конторою за реєстровим №3-1634, згідно якого житловий будинок АДРЕСА_1 мати заповідала позивачці. Оскільки на час смерті матері, позивачці було 11 років, то право на спадщину не було оформлено належним чином.
Згідно вимог ст. 534 ЦК України (у редакції 1963 року) кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом.
Вимогами ст. 560 ЦК України (у редакції 1963 року) визначено, що спадкоємці закликані до спадкоємства, можуть одержати в державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини свідоцтво про право на спадщину.
Як вбачається з матеріалів справи позивачка з часу народження постійно проживає у вищезазначеному житловому будинку та зареєстрована за цією адресою, однак у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу та відповідної реєстрації права власності її батьків на житловий будинок, не має змоги отримати в нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину.
Згідно договору на право спорудження будинку і безстрокового користування земельною ділянкою, житловий будинок АДРЕСА_1 з господарськими будівлями і спорудами був побудований у 1957 р., але не був прийнятий в експлуатацію шляхом складання відділом комунального господарства міської ради акту виконання будівництва, передбаченого п. 13 Договору від 12.04.1954 року.
Відповідно рішення виконкому Херсонської міської ради депутатів трудящих від 06.03.1954 р. за № 230 ОСОБА_3 була відведена земельна ділянка по АДРЕСА_1 площею 390,0 кв.м. під будівництво житлового будинку. На підставі зазначеного рішення 12.04.1954 р. між комунальним відділом виконкому Херсонської міської ради депутатів трудящих та ОСОБА_3 був укладений та нотаріально посвідчений договір на право будування будинку і безстрокового користування земельною ділянкою, зареєстрований Херсонським міським бюро технічної інвентаризації в реєстрово-кадастровій книзі договорів під №149.
Позивачка отримала 26.06.2013 р. висновки про технічний стан приватного житлового будинку, господарських будівель і споруд на ім'я ОСОБА_3 та технічний паспорт на житловий будинок АДРЕСА_1 з відміткою про забудову до 05.08.1992р. для здійснення державної реєстрації.
Однак, у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на ім'я померлого позивач не може отримати свідоцтво про право на спадщину.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, оскільки спадкодавцем ОСОБА_3 домоволодіння було збудоване до 5 серпня 1992 року, тобто до прийняття постанови КМУ від 05.08.1992 р. №449, якою встановлено порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, де визначено, що для реєстрації права власності таких об'єктів одним із документів є висновок про технічний стан будинку, який складається БТІ, у суду є всі підстави для задоволення позову про визнання права власності за позивачем після смерті її батька 1/4 частини спадкового майна по закону, після смерті її матері 3/4 частини в порядку спадкування за заповітом.
На думку колегії суддів, суд першої інстанції з достатньою повнотою з'ясував дійсні обставини справи, перевірив доводи та заперечення сторін, дослідив надані сторонами докази, та ухвалив законне і обґрунтоване рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
Доводи апеляційної скарги, щодо невідповідності висновків суду обставинам справи, до уваги не приймаються як такі, що не обґрунтовані вимогами закону, належними доказами і такі, що висновки суду не спростовують, а тому підлягають відхиленню.
Керуючись ст.ст.303,307,308 ЦПК України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Херсонської міської ради - відхилити.
Рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 24 жовтня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом 20 днів з дня набрання законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Головуючий
Судді