АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження №22ц/791/ 58/2014 р. Головуючий в І інстанції: Кусік І.В.

Категорія: 42 Доповідач: Борко А.Л.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2014 року січня місяця 23 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області у складі:

Головуючого:Борка А.Л.

суддів:Бездрабко В.О. Майданіка В.В.

при секретаріРомановій Д.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Білозерського районного суду Херсонської області від 04 листопада 2013 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_5, малолітніх ОСОБА_7, ОСОБА_8, третя особа - служба у справах дітей Білозерської районної державної адміністрації Херсонської області, про усунення перешкод у користуванні будинком шляхом примусового виселення,-

В С Т А Н О В И Л А :

У серпні 2013 року ОСОБА_6 звернувся до суду із позовом зазначаючи ,що на підставі договору купівлі-продажу від 19.11.1987 року він є власником житлового будинку АДРЕСА_1. З 2001 року відповідачка ОСОБА_5 як член сім ї наймача вселилась у зазначений вище будинок, та була зареєстрована у ньому з 2008 року. Відповідачка має двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, які проживають разом із матір'ю.

Позивач зазначає, що ОСОБА_5 створює йому перешкоди у вільному користуванні його власністю, а саме житловим будинком, у зв'язку із чим просив усунути йому перешкоди у користуванні житловим будинком АДРЕСА_1 та виселити відповідачку разом із неповнолітніми дітьми із зазначеного будинку.

Рішенням Білозерського районного суду Херсонської області від 04 листопада 2013 року позов ОСОБА_6 до ОСОБА_5, малолітніх ОСОБА_7, ОСОБА_8, третя особа - служба у справах дітей Білозерської районної державної адміністрації Херсонської області, про усунення перешкод у користуванні будинком шляхом примусового виселення задоволено повністю. Усунено ОСОБА_6 перешкоди у користуванні, належного йому будинку АДРЕСА_1 шляхом примусового виселення ОСОБА_5 та малолітніх ОСОБА_7, ОСОБА_8.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального закону, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заявлених позовних вимог.

Заслухавши доповідача, осіб, які з`явились у судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із доведеності позивачем своїх доводів, щодо створення відповідачкою перешкод позивачу у користуванні житловим будинком шляхом постійних сварок між ними та образ з боку відповідачки, зазначав, що реєстрація відповідачки,а також проживання її разом із неповнолітніми дітьми у житловому будинку порушує його права.

Проте погодитись із таким висновком суду не можна, оскільки суд дійшов нього, порушивши норми матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на підставі договору купівлі-продажу від 19.11.1987 року є власником житлового будинку АДРЕСА_1.

У 2001 році відповідачка перебуваючи у зареєстрованому шлюбі із сином позивача, як член сім'ї наймача з підстав передбачених ст.ст.64,65 ЖК УРСР вселилась у зазначений вище будинок, та була зареєстрована в ньому. Відповідачка має двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, які постійно проживають разом із нею.

На думку колегії суддів приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції безпідставно посилався на ст.72 ЖК України в обґрунтування прийнятого рішення, оскільки матеріали справи не вказують жодним чином на тривалу відсутність відповідачки за місцем її постійного проживання.

Крім того, суд першої інстанції безпідставно посилався в обґрунтування своєї правової позиції на вимоги ч.2 ст.405 ЦК України, яка на думку колегії суддів не може регулювати спірні правовідносини з підстав зазначених вище.

На думку колегії суддів суд першої інстанції безпідставно застосував статтю 391 ЦК України по відношенню до відповідачки за відсутності підстав для її виселення разом із неповнолітніми дітьми, передбачених частиною першою статті 116 ЖК УРСР, оскільки виселення є категорією житлового законодавства, тому при розгляді цивільних справ за позовом про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом виселення предметом доказування є втрата права на житло, або взагалі його відсутність, або інші передбачені ЖК УРСР підстави для позбавлення права на житло.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Таким вимогам закону рішення Білозерського районного суду Херсонської області від 04 листопада 2013 року не відповідає.

Враховуючи викладені обставини, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обґрунтована та підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись вимогами ст.ст.303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів,-

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 - задовольнити.

Рішення Білозерського районного суду Херсонської області від 04 листопада 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 до ОСОБА_5, яка представляє свої інтереси, а також інтереси малолітніх ОСОБА_7, ОСОБА_8, треті особи - служба у справах дітей Білозерської районної державної адміністрації Херсонської області, прокуратура Херсонської області про усунення перешкод у користуванні будинком шляхом примусового виселення - відмовити.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення, та може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий :

Судді :