ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" січня 2014 р. Справа № 918/1962/13

Господарський суд Рівненської області у складі судді Пашкевич І.О.,

при секретарі судових засідань Бренчук Г.В.

розглянувши матеріали справи за позовом Прокурора Березнівського району в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Рівненського відділення державного фонду підтримки фермерських господарств

до Фермерського господарства «Федас Віктор Васильович»

про стягнення 30 582 грн. 39 коп., з яких: 29 000 грн. 00 коп. - основного боргу, 1 582 грн. 39 коп. - пені.

за участі представників:

від позивача: Никитюк М.А., довіреність від 10.06.2011 року.

від відповідача: не з'явився;

від органу прокуратури: Ковальчук Л.В., посвідчення № 017732 від 13.06.2013 року.

Статті 20, 22, 91 Господарського процесуального кодексу України роз'яснені.

Відводи з підстав визначених статтею 20 ГПК України відсутні.

Обставини справи: В грудні 2013 року Прокуратура Березнівського району Рівненської області в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Рівненського відділення державного фонду підтримки фермерських господарств (далі Укрдержфонд) звернулася до господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Фермерського господарства «Федас Віктор Васильович» (далі Господарство) про стягнення 31 272 грн. 25 коп., з яких: 29 000 грн. 00 коп. - основний борг, 2 272 грн. 00 коп. - пені, а також судовий збір.

В обґрунтування зазначеного позову Прокуратура Березнівського району посилається на те, що на виконання умов договору № 5 від 09 червня 2008 року про надання фінансової допомоги для придбання комбайна, запасних частин, трактора, паливно-мастильних матеріалів, вантажного автомобіля, засобів захисту рослин, позивач надав відповідачу фінансову допомогу на суму 49 000 грн. 00 коп. із терміном повернення до 01.06.2013 року, проте у зв'язку з неналежним виконанням останнім умов зазначеного договору у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 29 000 грн. 00 коп. А тому, позивач просив суд стягнути з Фермерського господарства заборгованість в сумі 29 000 грн. 00 коп., пеню в сумі 2 272 грн. 25 коп., а також судовий збір.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 25 грудня 2013 року (суддя Кочергіна В.О.) порушено провадження у справі, розгляд якої призначено на 15 січня 2014 року.

Розпорядженням керівника апарату суду від 14.01.2014 року, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності судді Кочергіної В.О. та на підставі пунктів 3.1.11-3.1.13 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено автоматичний розподіл справи № 918/1962/13, за наслідками якого дану справу розподілено судді Пашкевич І.О.

21 січня 2014 року, через відділ канцелярії господарського суду, позивачем та прокурором подано заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої останні просили стягнути з відповідача заборгованість в сумі 29 000 грн. 00 коп. та 1 582 грн. 39 коп. пені.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Враховуючи вказане, подана позивачем та прокурором заява від 21.01.2014 року № 14 про зменшення позовних вимог приймається судом. Як вказано у Постанові Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

Таким чином, розгляд справи здійснюється в межах заяви про зменшення позовних вимог від 21.01.2014 року № 14.

Представник позивача та прокурор в судовому засіданні 28 січня 2014 року просили позов задоволити з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 21.01.2014 року. Та пояснили, що позивачем відповідачу було надано 49 000 грн. 00 коп. фінансової допомоги. Відповідно до рішення господарського суду Рівненської області від 05.03.2013 року у справі № 918/230/13-г позовні вимоги Прокурора Березнівського району в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі рівненського Українського фонду підтримки фермерських господарств до Фермерського господарства «Федас Віктор Васильович» про стягнення заборгованості в сумі 22270 грн. 00 коп. задоволено та стягнуто з останнього в доход Українського Державного фонду підтримки фермерських господарств 20 000 грн. 00 коп. основного боргу, 1 550 грн. 00 коп. та 720 грн. 00 коп. інфляційних втрат. За таких підстав просили суд стягнути з відповідача 29 000 грн. 00 коп. - основного боргу та 1 582 грн. 39 коп. - пені.

Представник відповідача в жодне судове засідання не забезпечив явку свого повноважного представника, відзиву на позов не надав, про день, час та місце слухання справи повідомлений у встановленому законом порядку, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с. 28, 35).

Пунктом 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

З огляду на зазначене, суд на підставі вимог статті 75 ГПК України дійшов висновку про розгляд цієї справи за наявними в ній матеріалами без участі представника відповідача.

В результаті розгляду матеріалів справи господарський суд

ВСТАНОВИВ:

09 червня 2008 року між Рівненським відділенням Українського державного фонду підтримки фермерських господарств та Фермерським господарством "Федас Віктор Васильович" укладено Договір про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству (далі Договір), (а.с. 11-13) у відповідності до умов якого Укрдержфонд зобов'язався надати фінансову підтримку (допомогу) на поворотній основі Господарству в сумі 49 000 грн. 00 коп., а Господарство зобов'язалося використати її за цільовим призначенням і повернути фінансову підтримку (допомогу) у визначений даним договором строк (п. 1 Договору) .

Згідно з п.3.2.1 Договору фінансова підтримка надається у безготівковому порядку шляхом перерахування зазначеної в договорі суми фінансової підтримки на поворотній основі на поточний рахунок фермерського господарства, відкритий у банківській установі.

Пунктом 3.4.2. договору визначено, що фермерське господарство зобов`язане повернути кошти фінансової підтримки (допомоги) на поворотній основі Укрдежфонду (Рівненському відділенню) згідно з встановленим графіком, а саме: до 01.10.2010 року - 10000 грн. 00 коп., до 01.10.2011 року - 10000 грн. 00 коп., до 01.10.2012 року - 10000 грн. 00 коп., до 01.10.2013 року - 19000 грн. 00 коп..

Судом встановлено, що позивачем, у відповідності до умов Договору надано відповідачу фінансову допомогу на суму 49 000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням №115 від 12.06.2008 року (а.с. 14).

Відповідно до рішення господарського суду від 05 березня 2013 року у справі № 918/230/13-г позовні вимоги Прокурора Березнівського району в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі відділення Рівненського Українського державного фонду підтримки фермерських господарств до Фермерського господарства «Федес Віктор Васильович» про стягнення 22 270 грн. 00 коп. задоволено. Стягнуто з відповідача в доход Українського Державного фонду підтримки фермерських господарств 20 000 грн. 00 коп. основного боргу, 1 550 грн. 00 коп. пені та 720 грн. 00 коп. інфляційних втрат. Розстрочено виконання згідно наступного графіку: березень - 5 567,50 грн., квітень - 5567,50 грн., травень - 5567,50 грн., червень - 5567,50 грн. (а.с.39-41).

Таким чином, станом на день звернення з позовною заявою не сплачено платежів на загальну суму 29 000 грн. 00 коп., що стверджується матеріалами справи.

Разом з тим, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору, позивач на підставі п.5.2 Договору нарахував пеню за несвоєчасне повернення коштів фінансової підтримки в сумі 747 грн. 95 коп. за період з 01.10.2012 року по 01.04.2013 року та 834 грн. 44 коп. за період з 01.06.2013 року по 01.09.2013 року.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Український державний фонд підтримки фермерських господарств відповідно до ст.10 Закону України "Про фермерське господарство" є державною бюджетною установою, яка виконує функції з реалізації державної політики щодо фінансової підтримки становлення і розвитку фермерських господарств, діє на основі Статуту, який затверджується центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики України.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про фермерське господарство" фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян зі створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.

Згідно ст.11 Закону України "Про фермерське господарство" кошти Українського державного фонду підтримки фермерських господарств надаються новоствореним фермерським господарствам та фермерським господарствам з відокремленими садибами на безповоротній та на конкурсних засадах на поворотній основі, а іншим фермерським господарствам підтримка надається тільки на поворотній основі.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші право чини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов'язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ч.3 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

У відповідності до ч.ч.1,2 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно ч.1 ст.550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевказане та те, що оскільки відповідачем було порушено положення Порядку використання коштів державного бюджету для надання підтримки фермерським господарствам, затвердженого Постановою КМУ від 25.08.2004 року № 1102 та умови Договору про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству від 09.06.2008 року № 5, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 29 000 грн. 00 коп. фінансової допомоги та пені у розмірі 1 582 грн. 39 коп. є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 ГПК України на відповідача покладаються витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 720 грн. 50 коп.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Фермерського господарства "Федас Віктор Васильович" (34620, Рівненська обл., Березнівський р-н, с.Тишиця, вул.Шевченка, 16, код ЄДРПОУ 35400291) на користь Українського Державного фонду підтримки селянських (фермерських) господарств (33028, м.Рівне, вул.Словацького, 1/113, Банк ГУДКУ в Рівненській області, МФО 833017, ЗКПО-38012714, одержувач бюджет м. Рівне, р/р 31235460700002) 29 000 (двадцять дев'ять тисяч) грн. 00 коп. основного боргу, 1 582 (одну тисячу п'ятсот вісімдесят дві) грн. 39 коп. пені.

3. Стягнути з Фермерського господарства "Федас Віктор Васильович" (34620, Рівненська обл., Березнівський р-н, с.Тишиця, вул. Шевченка, 16 код ЄДРПОУ 35400291) в доход державного бюджету України 1720 (одну тисячу двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

4.Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено "03" лютого 2014 року.

Суддя Пашкевич І.О.