КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"30" січня 2014 р. Справа№ 927/1240/13
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Авдеєва П.В.
суддів: Куксова В.В.
Гончарова С.А.
За участю представників:
від позивача: Бернацька О.В. - представник за довіреністю,
від відповідача: представник не з'явився.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Чернігівгаз»
на рішення Господарського суду Чернігівської області від 14.11.2013р.
у справі №927/1240/13 (суддя Сидоренко А.С.)
за позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»
до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Чернігівгаз»
про стягнення 511 702,20 грн.
ВСТАНОВИВ:
В вересні 2013р. Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (далі-позивач) звернулося до Господарського суду Чернігівської області з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Чернігівгаз» (далі-відповідач) 299 724,15 грн. індексу інфляції нарахованого на суму боргу та 211 978,05 грн. 3% річних з простроченої суми, нарахованих за несвоєчасну оплату природного газу, поставленого згідно договору №14/133/11 купівлі - продажу природного газу від 31.01.2011р.
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 14.11.2013р. у справі №927/1240/13 позов задоволено частково. Присуджено до стягнення з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Чернігівгаз» на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» 211 978,05 грн. три проценти річних з простроченої суми та 4 239,56 грн. судового збору.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції від 14.11.2013р., відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати в частині стягнення 211 978,05 грн. 3% річних з простроченої суми та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права.
Апелянт стверджує, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення надав невірну правову оцінку Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», зокрема, застосуванню мораторію на задоволення вимог кредиторів.
Крім того, апелянт посилається на те, що основним видом діяльності товариства є постачання та транспортування природного газу для бюджетних установ, підприємств, організацій та населення. Тривала криза неплатежів за спожитий природний газ вимушено призвела до порушення дисципліни розрахунків з боку товариства по всім категоріям споживачів. Така ситуація поставила під загрозу безперебійне, безаварійне газопостачання споживачам області, оскільки провокувала невиділення лімітів природного газу і, як наслідок небажані явища в регіоні, а саме: зниження тиску в розподільчих мережах для обмеження постачання газу, відключення від мереж газопостачання підприємств комунальної теплоенергетики. На сьогоднішній день, заборгованість населення за спожитий природний газ перед товариством складає 23 354,9 тис. грн., заборгованість бюджету по пільгам - 9 054,2 тис. грн., заборгованість бюджету по субсидіям - 420,8 тис. грн., заборгованість бюджетних установ - 5 237,9 тис. грн., заборгованість промислових споживачів - 4 592,7 тис. грн.
Отже, своєчасний розрахунок по зобов'язанням згідно договору залежав від оплати поставленого природного газу та наданих послуг з транспортування споживачами всіх категорій. Таким чином, прострочення оплати виникло у зв'язку з несвоєчасністю оплати коштів споживачами всіх категорій за поставлений природний газ. Отже, у відповідача відсутня вина у порушенні зобов'язання і відповідно до ст. ст. 614, 617 Цивільного кодексу України, відповідач не несе відповідальності за прострочення оплати.
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.
Учасники процесу були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання (про що свідчать наявні в матеріалах справи поштові повідомлення про вручення ухвали суду). Однак, позивач наданим йому процесуальним правом не скористався та в судове засідання не з'явився, своїх повноважних представників не направив. При цьому, відповідач надіслав до суду клопотання про відкладення розгляду справи, в якому повідомив що на даний час сторони ведуть переговори щодо врегулювання спору в позасудовому порядку мирним шляхом.
Судова колегія розглянувши в судовому засіданні дане клопотання, заслухавши думу представника позивача прийшла до висновку, що воно не підлягає задоволенню, оскільки відповідачем не надано доказів на підтвердження доводів викладених в клопотанні. Крім того, сторонами не надано клопотання про продовження строку розгляду спору.
Враховуючи вищевикладене та те, що матеріали справи містять докази повідомлення учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання з розгляду апеляційної скарги, судова колегія вважає за можливе розглянути подану апеляційну скаргу за відсутності представника відповідача.
Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення суду, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції не підлягає скасуванню з наступних підстав.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.1998р. №747 була утворена Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" у формі відкритого акціонерного товариства.
Цією ж постановою був затверджений статут Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", згідно якого (п. п. 2, 3) Компанія є публічним акціонерним товариством. Офіційним найменуванням Компанії (повним) є публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України".
Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" зареєстрована розпорядженням Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації від 02.06.1998р. за адресою: м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6.
Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Чернігівгаз" зареєстроване рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 24.11.1994р. за адресою: м. Чернігів, вул. Любецька, 68.
У відповідності до ч.1 ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (ч.1 ст.205 Цивільного кодексу України).
У відповідності до положень ст.ст.173-175 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Майново - господарськими визнаються цивільно - правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України).
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 31.01.2011р. між позивачем, як постачальником, та відповідачем, як покупцем, був укладений договір № 14/133/11 купівлі - продажу природного газу (далі - Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язався передати у власність покупцеві в 2011 році імпортований природний газ (надалі - газ) для виробничо-технологічних витрат та нормованих втрат покупця, а покупець зобов'язався прийняти і оплатити природний газ в обсязі, зазначеному у п. 2.1 цього договору.
У відповідності до положень п.п. 2.1, 2.2, 3.1, 3.3, 3.5, 3.6, 4.1, 4.3, 5.1, 9.1 та 10.2 Договору постачальник передає покупцеві в 2011 році газ з урахуванням вартості його транспортування магістральними трубопроводами в обсязі до 31 956,4 тис.куб.м. (тридцять один мільйон дев'ятсот п'ятдесят шість тисяч чотириста куб. м.).
За розрахункову одиницю переданого газу приймається один кубічний метр, приведений до стандартних умов: температура газу 20 градусів С (293,15 градусів К); тиск 760 мм.рт.ст. (101,325 КПа).
Строк поставки газу: з 1 січня 2011р. по 31 грудня 2011р.
Право власності на газ переходить від постачальника до покупця в пунктах приймання - передачі.
Приймання - передачі газу, його документальне оформлення та звітність здійснюються відповідно до порядку, встановленого Положенням про порядок складання балансів природного газу в газорозподільних мережах, затвердженого наказом Міністерства палива та енергетики України від 24.12.2001р. № 677.
Приймання - передачі газу, поставленого Постачальником до Покупцеві у відповідному місяці поставки, оформлюється актами приймання - передачі газу.
Не пізніше 10 числа місяця наступного за місяцем поставки газу, Покупець зобов'язався надати Постачальнику два примірники Акту приймання - передачі газу, підписані та скріплені печаткою Покупця, в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого газу. Акти є підставою для остаточних розрахунків.
Ціна за 1000 куб.м. природного газу на дату його укладення становить 2282,00 грн., без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того:
- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2 %;
- податок на додану вартість за ставкою 20 %.
Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними трубопроводами - 47,90 грн., крім того ПДВ - 20 %.
До сплати за 1000 куб. м природного газу - 2375,54 грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 2850,65 грн. (дві тисячі вісімсот п'ятдесят грн. 65 коп.).
Загальна ціна цього Договору складається з ціни фактично переданого за цим Договором газу з урахуванням ціни його транспортування.
Оплата за газ, з урахуванням вартості його транспортування, здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки.
Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 15-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Цей Договір набуває чинності з дати підписання та скріплення печатками сторін та поширює дію на відносини, що склались між сторонами, з 01 січня 2011 року і діє в частині поставки газу до 31 грудня 2011 року включно, а в частині проведення розрахунків за газ - до їх повного здійснення.
Усі зміни та доповнення до Договору можуть бути внесені за згодою сторін у письмовій формі.
28.02.2011р. між сторонами була укладена Додаткова угода № 1 до Договору (далі - Угода №1).
У відповідності до Угоди № 1 (п.п.1-3) з 01.02.2011р. абз. 4, 5 п.4.1 Договору викладені в наступній редакції: "Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними трубопроводами - 42,80 грн., крім того ПДВ - 20 %.
До сплати за 1000 куб. м природного газу - 2370,44 грн., крім того ПДВ - 20 %, всього з ПДВ - 2844,53 грн. (дві тисячі вісімсот сорок чотири грн. 53 коп.)."
Решта умов цього Договору залишається незмінною і обов'язковою для виконання сторонами.
Дана додаткова угода складена у двох примірниках, по одному для кожної із сторін, які мають однакову юридичну силу, поширює дію на відносини, що фактично склались між сторонами з 01.02.2011р. і діє протягом дії цього Договору.
В подальшому, між сторонами була укладена Додаткова угода №2 від 05.04.2011р. до Договору (далі - Угода № 2).
У відповідності до Угоди № 2 (п. п.1-3), з 01.04.2011р. п. 4.1 Договору викладений в наступній редакції: "Ціна за 1000 куб. м природного газу становить 2553,20 грн., без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того:
- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ 2%;
- податок на додану вартість за ставкою 20 %.
Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними трубопроводами - 29,40 грн., крім того ПДВ - 20 %.
До сплати за 1000 куб. м природного газу - 2633,66 грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 3160,40 грн. (три тисячі сто шістдесят грн. 40 коп.)."
Решта умов цього Договору залишається незмінною і обов'язковою для виконання Сторонами.
Дана додаткова угода складена у двох примірниках, по одному для кожної із сторін, які мають однакову юридичну силу, поширює дію на відносини, що фактично склались між сторонами з 01.04.2011р. і діє протягом дії Договору.
Крім того, 27.07.2011р. між сторонами була укладена Додаткова угода № 3 до Договору (далі-Угода №3).
У відповідності до Угоди № 3 (п.п. 1 - 3), з 01.07.2011р. п. 4.1 ст. 4 Договору "Ціна газу. Ціна договору" викладений в наступній редакції: "Ціна за 1000 куб. м газу становить 3023,50 грн. (три тисячі двадцять три грн. 50 коп.), без урахування податку на додану вартість (ПДВ), збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того:
- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%;
- податок на додану вартість за ставкою 20%.
Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними трубопроводами - 31,70 грн., крім того ПДВ - 20%.
До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 3115,67 грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 3738,80 грн. (три тисячі сімсот тридцять вісім грн. 80 коп.)."
Решта умов цього Договору залишається незмінною і обов'язковою для виконання сторонами.
Дана додаткова угода складена у двох примірниках, по одному для кожної із сторін, які мають однакову юридичну силу, поширює дію на відносини, що фактично склались між сторонами з 01.07.2011р. і діє протягом дії цього Договору.
31 серпня 2011 року між сторонами була укладена Додаткова угода № 4 до Договору (далі - Угода № 4).
У відповідності до Угоди № 4 (п. п. 1 - 4), з 06.08.2011р. по 30.09.2011р. п. 4.1 ст. 4 Договору "Ціна газу. Ціна договору" викладений в наступній редакції: "Ціна за 1000 куб. м природного газу за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезеного на митну територію України "ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" становить 3023,50 грн. (три тисячі двадцять три грн. 50 коп.), без урахування податку на додану вартість (ПДВ), збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того:
- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%;
- податок на додану вартість за ставкою 0%.
Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними трубопроводами - 31,70 грн., крім того ПДВ - 20 %.
До сплати за 1000 куб. м природного газу - 3115,67 грн., крім того ПДВ - 20 % до тарифу на транспортування природного газу магістральними трубопроводами, всього з ПДВ - 3122,01 грн. (три тисячі сто двадцять дві грн. 01 коп.)."
З 01.10.2011р. п. 4.1 ст. 4 Договору "Ціна газу. Ціна договору" викладений в наступній редакції: "Ціна за 1000 куб. м природного газу за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезеного на митну територію України "ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" становить 3023,50 грн. (три тисячі двадцять три грн. 50 коп.), без урахування податку на додану вартість (ПДВ), збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того:
- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%;
- податок на додану вартість за ставкою 20 %.
Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними трубопроводами - 31,70 грн., крім того ПДВ - 20 %.
До сплати за 1000 куб. м природного газу - 3115,67 грн., крім того ПДВ - 20 %, всього з ПДВ - 3738,80 грн. (три тисячі сімсот тридцять вісім грн. 80 коп.)."
Решта умов цього Договору залишається незмінною і обов'язковою для виконання сторонами.
Дана додаткова угода складена у двох примірниках, по одному для кожної із сторін, які мають однакову юридичну силу, поширює дію на відносини, що фактично склались між сторонами з 06.08.2011р. і діє протягом дії цього Договору.
30 вересня 2011 року між сторонами була укладена Додаткова угода № 5 до Договору (далі - Угода № 5).
У відповідності до Угоди № 5 (п. п. 1 - 6), п. 1.1 ст. 1 Договору "Предмет договору" викладений в наступній редакції: "Постачальник зобов'язався передати Покупцеві в 2011 та 2012 роках імпортований природний газ (надалі - газ) для виробничо-технологічних витрат та нормованих втрат покупця, а Покупець зобов'язався прийняти і оплатити природний газ в обсягах, зазначених у п. 2.1 та п. 2.1.1 цього Договору.
Газ, що постачається за цим Договором, використовується покупцем виключно для виробничо-технологічних витрат та нормованих втрат покупця.
Використання газу покупцем для інших потреб не є предметом цього Договору."
Пункт 2.1 ст. 2 Договору "Кількість та якість газу" був доповнений підпунктом 2.1.1 наступного змісту: "Постачальник передає Покупцеві у 2012 році природний газ в обсязі до 51 349,118 тис. куб. м (п'ятдесят один мільйон триста сорок дев'ять тисяч сто вісімнадцять), у т.ч. по місяцях:
- січень - 7050,876 тис. куб. м.; лютий - 6745,197 тис. куб. м.; березень -6139,377 тис. куб. м., всього в I кварталі 2012р. - 19 935,450 тис. куб. м.;
- квітень - 3465,758 тис. куб. м.; травень - 2636,624 тис. куб. м.; червень - 2388,374 тис. куб. м., всього в II кварталі 2012р. - 8490,756 тис. куб. м.;
- липень - 2357,228 тис. куб. м.; серпень - 2431,502 тис. куб. м.; вересень - 2652,914 тис. куб. м., всього в III кварталі 2012р. - 7441,644 тис. куб. м.;
- жовтень - 3685,804 тис. куб. м.; листопад - 5406,576 тис. куб. м.; грудень - 6388,888 тис. куб. м., всього в IV кварталі 2012р. - 15 481,268 тис.куб.м."
Другий абзац п. 3.1 ст. 3 Договору "Порядок та умови передачі, приймання та обліку газу" був викладений в новій редакції: "Строк поставки газу: з 01 січня 2011р. по 31 грудня 2012р."
Зокрема, п. 9.1 ст. 9 Договору "Строк дії договору" був викладений в новій редакції: "Цей Договір набуває чинності з дати підписання та скріплення печатками сторін та поширює дію на відносини, що склались між сторонами, з 01 січня 2011 року і діє в частині поставки газу до 31 грудня 2012 року включно, а в частині проведення розрахунків за газ та послуги з його транспортування - до їх повного здійснення."
Решта умов цього Договору залишається незмінною і обов'язковою для виконання сторонами.
Дана додаткова угода складена у двох примірниках, по одному для кожної із сторін, які мають однакову юридичну силу, набуває чинності з дати підписання сторонами, діє протягом дії цього Договору.
30 вересня 2011 року між сторонами була укладена Додаткова угода № 6 до Договору (далі - Угода № 6).
У відповідності до Угоди № 6 (п. п. 1 - 3), з 01.10.2011р. п. 4.1 ст. 4 Договору "Ціна газу. Ціна договору" викладений в наступній редакції: "Ціна за 1000 куб. м природного газу за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезеного на митну територію України "ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" становить 3382,00 грн. (три тисячі триста вісімдесят дві грн. 50 коп.), без урахування податку на додану вартість (ПДВ), збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того:
- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%;
- податок на додану вартість за ставкою 20 %.
Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними трубопроводами - 25,90 грн., крім того ПДВ - 20 %.
До сплати за 1000 куб. м природного газу - 3475,54 грн., крім того ПДВ - 20 %, всього з ПДВ - 4170,65 грн. (чотири тисячі сто сімдесят грн. 65 коп.)."
Решта умов цього Договору залишається незмінною і обов'язковою для виконання Сторонами.
Дана додаткова угода складена у двох примірниках, по одному для кожної із сторін, які мають однакову юридичну силу, набуває чинності з моменту її підписання сторонами та скріплення їх підписів печатками сторін, поширює свою дію на відносини сторін, що фактично склались з 01.10.2011р.
11 жовтня 2011 року між сторонами була укладена Додаткова угода № 7 до Договору (далі - Угода № 7).
У відповідності до Угоди № 7 (п. п. 1 - 3), з 11.10.2011р. п. 4.1 ст. 4 Договору "Ціна газу. Ціна договору" викладений в наступній редакції: "Ціна за 1000 куб. м природного газу за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезеного на митну територію України "ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" становить 3382,00 грн. (три тисячі триста вісімдесят дві грн. 50 коп.), без урахування податку на додану вартість (ПДВ), збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того:
- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%;
- податок на додану вартість за ставкою 0 %.
До ціни газу додається тариф на послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами, який становить - 25,90 грн., крім того ПДВ - 20 %. Всього з ПДВ - 31,08 грн. (тридцять одна грн. 08 коп.).
Всього до оплати за природний газ та послуги з його транспортування - 3475,54 грн., крім того ПДВ на послуги з транспортування газу - 20 %, всього з ПДВ - 3480,72 грн. (три тисячі чотириста вісімдесят грн. 72 коп.)."
Решта умов цього Договору залишається незмінною і обов'язковою для виконання сторонами.
Дана додаткова угода складена у двох примірниках, по одному для кожної із сторін, які мають однакову юридичну силу, набуває чинності з моменту її підписання сторонами та скріплення їх підписів печатками сторін, поширює свою дію на відносини сторін, що фактично склались з 11.10.2011р.
31 січня 2012 року між сторонами була укладена Додаткова угода № 8 до Договору (далі - Угода № 8).
Згідно Угоди № 8 (п. п. 1 - 3), з 01.01.2012р. п. 4.1 ст. 4 Договору "Ціна газу. Ціна договору" викладений в наступній редакції: "Ціна за 1000 куб. м природного газу за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезеного на митну територію України "ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" становить 3509,00 грн. (три тисячі п'ятсот дев'ять грн. 00 коп.), без урахування податку на додану вартість (ПДВ), збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того:
- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%;
- податок на додану вартість за ставкою 0%.
До ціни газу додається тариф на послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами, який становить - 24,00 грн., крім того ПДВ - 20 %. Всього з ПДВ - 28,80 грн. (двадцять вісім грн. 80 коп.).
Всього до оплати за природний газ та послуги з його транспортування - 3603,18 грн., крім того ПДВ на послуги з транспортування газу - 20 %, всього з ПДВ - 3607,98 грн. (три тисячі шістсот сім грн. 98 коп.)."
Решта умов цього Договору залишається незмінною і обов'язковою для виконання Сторонами.
Дана додаткова угода складена у двох примірниках, які мають однакову юридичну силу, по одному для кожної із сторін, набуває чинності з моменту її підписання уповноваженим представниками сторін та скріплення їх підписів печатками, та поширює свою дію на відносини сторін, що фактично склались з 01.01.2012р.
Так, на виконання умов Договору позивач протягом січня - вересня 2011 року та в лютому 2012 року, здійснив відповідачеві поставку природного газу в кількості 27 523,749 тис. куб. м. на загальну суму 84 350 595,62 грн.
Факт поставки позивачем природного газу та отримання його відповідачем підтверджується складеними, підписаними повноважними представниками сторін та скріпленими печатками товариств наступними актами приймання - передачі природного газу: № 01/11-41-ВТВ від 31.01.2011р. - за січень 2011р. на суму 17 103 888,00 грн.; № 02/11-41-ВТВ від 25.02.2011р. - за лютий 2011р. на суму 15 929 356,80 грн.; № 03/11-41-ВТВ від 29.03.2011р. - за березень 2011р. на суму 13 653 734,40 грн.; № 03/11-41-ВТВ-2 від 31.03.2011р. - за березень 2011р. на суму 1 904 266,42 грн.; № 04/11-41-ВТВ від 30.04.2011р. - за квітень 2011р. на суму 1 688 884,45 грн.; № 05/11-41-ВТВ від 31.05.2011р. - за травень 2011р. на суму 948 131,67 грн.; № 06/11-41-ВТВ від 30.06.2011р. - за червень 2011р. на суму 2 818 666,26 грн.; № 07/11-41-ВТВ від 29.07.2011р. - за липень 2011р. на суму 1 046 865,12 грн.; № 07/11-41-ВТВ-2 від 31.07.2011р. - за липень 2011р. на суму 74 776,08 грн.; б/н від 31.08.2011р. - за серпень 2011р. на суму 983 657,27 грн.; б/н від 30.09.2011р. - за вересень 2011р. на суму 7 119 038,24 грн.; б/н від 29.02.2012р. - за лютий 2012р. на суму 21 079 330,91 грн., всього на суму 84 350 595,62 грн.
Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Дана норма кореспондується зі ст.526 Цивільного кодексу України.
В силу ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Згідно із ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як зазначалося вище, позивач належним чином виконав свої зобов'язання шляхом поставки природного газу.
Відповідач, в свою чергу, зобов'язання щодо своєчасної оплати поставленого природного газу своєчасно не виконував.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З огляду на зазначені правові норми боржник не звільняється від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.
Виходячи з того, що відповідач припустився прострочення виконання зобов'язання по оплаті поставленого природного газу, позивач здійснив нарахування на суму боргу індексу інфляції в розмірі 299 724,15 грн. за період з 16.02.2011р. по 15.06.2011р., а також 211 978,05 грн. 3% річних з простроченої суми за період з 16.02.2011р. по 27.03.2012р.
В п. 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012р. "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" вказано, що сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція) [див. постанову Вищого господарського суду України від 05.04.2011 № 23/466 та лист Верховного Суду України "Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" від 03.04.1997 № 62-97р].
При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок нарахованого на суму боргу індексу інфляції судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню, оскільки інфляційне збільшення суми боргу за період з 16.02.2011р. по 15.06.2011р. не відбулось.
Позовні вимоги в частині стягнення 211 978,05 грн. 3% річних з простроченої суми являються обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Заперечення відповідача щодо незаконності нарахування позивачем на суму боргу індексу інфляції та трьох процентів річних з посиланням на положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" відхиляються судовою колегією, виходячи з наступного:
Як вбачається із наданих відповідачем документів, ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 03.01.2013р. порушено провадження у справі № 927/21/1б/13 про банкрутство Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Чернігівгаз" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів (а.с.85 т.1).
Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 25.06.2013р. продовжено термін проведення підготовчого засідання суду у даній справі до 01.01.2014р. (а.с.94 т.1).
Законом України від 22.12.2011р. № 4212-VІ внесено зміни до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Відомості Верховної Ради України, 1999р., № 42 - 43, ст. 378 із наступними змінами) шляхом викладення його в новій редакції.
Відповідно до п. 1 розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону, він набирає чинності через рік з дня його опублікування.
Вперше, Закон України від 22.12.2011р. № 4212-VІ був опублікований в газеті "Голос України" за 18.01.2012р. № 8 - 9, яка у відповідності з п. 1 Указу Президента України "Про порядок офіційного оприлюднення нормативно -правових актів та набрання ними чинності", є офіційним друкованим виданням, в якій здійснюється офіційне оприлюднення законів та інших актів Верховної Ради України.
Таким чином, Закон України від 22.12.2011р. № 4212-VІ набрав чинності з 18.01.2013р.
Згідно п. 1-1 розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011р. № 4212-VІ), положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.
Оскільки провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Чернігівгаз" було порушено 03.01.2013р., то дана справа розглядається за правилами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до 18.01.2013р.).
Отже, посилання відповідача на положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011р. № 4212-VІ) є безпідставним.
За змістом ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до 18.01.2013р.), мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником стосовно якого порушено справу про банкрутство грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.
Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, зокрема, не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) (ч. 4 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до 18.01.2013р.).
Наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому на нарахування відповідних виплат не поширюється заборона.
Крім того, індекс інфляції та три проценти річних були нараховані позивачем на суму боргу за період до 27.03.2012р., тобто до дня введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, що не суперечить чинному законодавству.
Заперечення відповідача щодо відсутності його вини у порушенні зобов'язання також відхиляються судовою колегією, оскільки у відповідності з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько - правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
За умовами Договору саме відповідач зобов'язався оплатити газ на умовах цього Договору, тому несвоєчасність оплати коштів кінцевими споживачами газу не може бути підставою для звільнення відповідача від господарсько - правової відповідальності.
Згідно з положеннями ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Згідно із ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Доказів, які б спростовували вище встановлені обставини, сторонами не надано.
Доводи, наведені відповідачем в апеляційній скарзі, судовою колегією до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.
Виходячи з наведеного, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції, яким частково задоволено позовні вимоги, відповідає чинному законодавству та матеріалам справи. Судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування чи зміні оскаржуваного рішення.
Судові витрати покладаються на підставі ст.49 ГПК України на апелянта.
ПОСТАНОВИВ:
1.Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Чернігівгаз» на рішення Господарського суду Чернігівської області від 14.11.2013р. у справі №927/1240/13 залишити без задоволення.
2.Рішення Господарського суду Чернігівської області від 14.11.2013 року у справі №927/1240/13 залишити без змін.
3.Матеріали справи №927/1240/13 повернути до Господарського суду Чернігівської області.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку.
Дата підписання повного тексту постанови 05.02.2014р.
Головуючий суддя П.В. Авдеєв
Судді В.В. Куксов
С.А. Гончаров