ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2 грудня 2008 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
головуючого Кривенка В.В.,
суддів: Гусака М.Б., Маринченка В.Л., Панталієнка П.В.,
Самсіна І.Л., Терлецького О.О., Тітова Ю.Г., -
розглянувши за винятковими обставинами в порядку письмового провадження за скаргою ОСОБА_1справу за його позовом до Головного управління Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій у Луганській області про визнання дій неправомірними,
в с т а н о в и л а:
У липні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив визнати протиправною бездіяльність Головного управління Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій в Луганській області щодо відмови в нарахуванні страхових виплат згідно з підпунктом “а” пункту 2 Положення про порядок і умови державного обов'язкового особистого страхування осіб рядового, начальницького та вільнонайманого складу органів і підрозділів внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 червня 1991 року № 59 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19 листопада 1992 року № 627), та зобов'язати відповідача нарахувати такі суми.
Краснодонський міськрайонний суд Луганської області постановою
від 7 грудня 2006 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Луганської області від 22 лютого 2007 року, у задоволенні позову відмовив.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на зазначені судові рішення Вищий адміністративний суд України ухвалою від 17 червня 2008 року повернув скаржникові, мотивувавши це тим, що скаргу подано після закінчення строку касаційного оскарження без зазначення причин пропуску цього строку і без заяви про його поновлення.
У скарзі до Верховного Суду України ОСОБА_1 порушив питання про перегляд за винятковими обставинами та скасування ухвали касаційного суду і направлення справи до цього суду на новий розгляд у зв'язку з порушенням ним норм процесуального права та неоднаковим порівняно з іншими справами застосуванням однієї й тієї самої норми права - статті 212 Кодексу адміністра-тивного судочинства України (далі - КАС).
Перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України вважає, що висновок суду касаційної інстанції не відповідає фактичним обставинами справи та вимогам чинного законодавства, а тому скарга є обґрунтованою і підлягає задоволенню. При цьому колегія суддів виходить із такого.
Однією з основних засад судочинства, визначеною пунктом 8 частини 3 статті 129 Конституції України, є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, установлених законом.
Частиною 2 статті 212 КАС передбачено, що касаційна скарга на судові рішення подається протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 зазначеного Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.
Згідно з частиною 5 статті 254 КАС постанова або ухвала суду апеляційної інстанції набирають законної сили з моменту проголошення.
Таким чином, оскаржувана ухвала Апеляційного суду Луганської області набрала законної сили в день її проголошення, тобто 22 лютого 2007 року.
За змістом частин 1, 3 статті 103 КАС перебіг процесуального строку, що визначається місяцями, починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок, та закінчується у відповідне число останнього місяця цього строку.
Таким чином, строк оскарження ухвали суду апеляційної інстанції розпочався 23 лютого 2007 року та закінчувався 23 березня 2007 року.
Відповідно до статті 103 КАС останній день строку триває до двадцять четвертої години (частина 8), при цьому строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку
(частина 9).
Вищим адміністративним судом України встановлено і зазначено в оскаржуваній ухвалі, що касаційна скарга ОСОБА_1 була подана 23 березня 2007 року, тобто в межах строку оскарження. Проте внаслідок неправильного застосування норм процесуального права цей суд дійшов помилкового висновку, що скаржник пропустив строк касаційного оскарження.
Допущене Вищим адміністративним судом України порушення вимог чинного процесуального законодавства є підставою для скасування оскаржуваної ухвали і направлення справи до цього суду для вирішення питання про прийняття касаційної скарги.
Керуючись статтями 241-243 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України
п о с т а н о в и л а:
Скаргу ОСОБА_1задовольнити.
Ухвалу Вищого адміністративного суду України від 17 червня 2008 року скасувати, справу направити до цього суду для вирішення питання про прийняття касаційної скарги.
Постанова є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадку, передбаченого пунктом 2 частини 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий В.В. Кривенко
Судді М.Б. Гусак
В.Л. Маринченко
П.В. Панталієнко
І.Л. Самсін
О.О. Терлецький
Ю.Г. Тітов