262/8737/13-а
2-а/262/14/2014
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.01.2014 року Пролетарський районний суд м. Донецька у складі:
головуючого судді Масендич В.В.
при секретарі Клімовій С.Ю.
позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Пролетарської районної у м. Донецьку ради «про визнання неправомірними дії та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату недорахованої суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку »,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1В звернулася до Пролетарського районного суду м. Донецька з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Пролетарської районної у м. Донецьку ради (далі - УПСЗН) «про визнання неправомірними дії та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату недорахованої суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку», обґрунтувавши позовні вимоги тим, що вона є матір'ю ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивачка з січня 2012 року від відповідача отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі 784,50 грн. Позивачка зверталася з заявою до відповідача з проханням про проведення перерахування допомоги, однак їй було відмовлено. Оскільки позивачка застрахована у системі соціального загальнообов'язкового державного соціального страхування, відповідно до ст.. 43 Закону № 2240-ІІІ вважає дії відповідача неправомірними. За таких підстав вона вимушена звернутися до суду з даним позовом. Просила визнати неправомірними дії УПСЗН Пролетарської районної в м. Донецьку ради, відносно відмови виплачувати допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі не менш прожиткового мінімуму, встановленого для дітей у віці 6 років, зобов'язати відповідача зробити перерахунок та виплатити нараховані суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку до рівня не менш прожиткового мінімуму на місяць та сплатити недорахованої суми починаючи з січня 2012 року по сьогоднішній день.
Позивачка ОСОБА_1 надала пояснення, аналогічні викладеним у адміністративному позові, позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити.
Відповідач Управління праці та соціального захисту населення Пролетарської районної у м. Донецьку ради надав до суду заяву вх.. № 213, в якій просив суд розглянути справу без їхньої участі. А також надав заперечення, згідно яких позивач перебуває на обліку в УПСЗН Пролетарського району м. Донецька та отримує державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 30.01.2012 року по 03.12.2014 року. На підставі ст..15 Закону України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми» та п.22 Порядку призначення та виплати допомоги сім'ям з дітьми допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначається у розмірі що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім»ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130,00 грн. Згідно п. 17-24 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 р. № 1751, для призначення допомоги в розмірі, який перевищує мінімальний, заявник надає в установленому порядку довідку про членів сім'ї. Форма зави затверджена Наказом Міністерством праці і соціальної політики України від 22.02.2012 № 96. Однак, за перерахунком в установленому порядку на звітну дату не зверталась, заборгованості по виплаті і підстав для перерахунку немає. Відповідно до ст..51 Бюджетного Кодексу України управління праці бере на себе бюджетні зобов'язання та здійснює витрати в межах, виділених кошторисом асигнувань. Кошторис витрат складений з урахуванням контингенту осіб одержувачів даного виду допомоги та встановленого законом про державний бюджет України розміру допомоги. Позивачка зверталась до відповідача за перерахунком шість разів: 24.04.2012 року, 05.07.2012 року, 22.08.2012 року, 15.01.2013 року, 12.06.2013 року, 13.11.2013 року. Допомога була призначена з 01.04.2012р. по 30.06.2012 р. у розмірі - 302,91 грн.; з 01.07.2012 р. по 30.09.2012 р. у розмірі - 310,91 грн.; з 01.07.2012 р. по 30.09.2012 р. у розмірі - 593,34 грн.; з 01.10.2012р. по 30.11.2012 р. в розмірі - 609,34 грн.; з 01.12.2012 р. по 31.12.2012 р. - 625,34 грн.; з 01.08.2012р. по 30.09.2012 р. у розмірі - 739,50 грн.; з 01.10.2012 р. по 30.11.2012 р. у розмірі - 755,50 грн.; з 01.12.2012 р. по 31.12.2012 р. у розмірі - 771,50 грн.; з 01.01.2013 р. по 31.01.2013 р. у розмірі - 784,50грн.; з 01.01.2013 р. по 30.06.2013 р. у розмірі - 784,50грн.; з 01.06.2013 р. по 30.11.2013р. у розмірі - 784,50 грн.; з 01.11.2013 р. по 30.11.2013 у розмір - 784,50 грн.; з 01.12.2013 р. по 30.04.2014р. у розмірі - 855,50 грн. Таким чином, позивачка реалізувала своє право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку підвищеному розмірі. Всі дії відповідач проводив відповідно до чинного законодавства. Просили на підставі вищевикладеного відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивачки, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1, є матір'ю ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 6), та перебуває на обліку в УПСЗН як отримувач допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Відповідно до листа від 11.12.2013 року № Х116-5.1-6.2 позивачка звернулась до відповідача з проханням проведення перерахування допомоги шість разів, Допомога була призначена з 01.04.2012р. по 30.06.2012 р. у розмірі - 302,91 грн.; з 01.07.2012 р. по 30.09.2012 р. у розмірі - 310,91 грн.; з 01.07.2012 р. по 30.09.2012 р. у розмірі - 593,34 грн.; з 01.10.2012р. по 30.11.2012 р. в розмірі - 609,34 грн.; з 01.12.2012 р. по 31.12.2012 р. - 625,34 грн.; з 01.08.2012р. по 30.09.2012 р. у розмірі - 739,50 грн.; з 01.10.2012 р. по 30.11.2012 р. у розмірі - 755,50 грн.; з 01.12.2012 р. по 31.12.2012 р. у розмірі - 771,50 грн.; з 01.01.2013 р. по 31.01.2013 р. у розмірі - 784,50грн.; з 01.01.2013 р. по 30.06.2013 р. у розмірі - 784,50грн.; з 01.06.2013 р. по 30.11.2013р. у розмірі - 784,50 грн.; з 01.11.2013 р. по 30.11.2013 у розмір - 784,50 грн.; з 01.12.2013 р. по 30.04.2014р. у розмірі - 855,50 грн. (а.с.5)
До 1 січня 2008 року - дати набрання чинності Законом України від 28.12.2007 "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (далі - Закон №107-VI) - правовідносини щодо виплати допомоги регулювалися Законом України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (далі - Закон №2811-ХІІ), дія якого поширювалася на осіб, не застрахованих в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (стаття 13) та Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" (далі - Закон № 2240-III), який поширював свою дію на застрахованих у зазначеній системі осіб. Розмір допомоги, також, визначався цими Законами. Зокрема, статтею 43 Закону № 2240-III було передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом. Пунктами 23, 25 розділу ІІ Закону № 107-VI внесені відповідні зміни до Закону № 2811-ХІІ та Закону № 2240-III. Зокрема, змінами до статті 13 Закону № 2811-ХІІ його дію поширено на застрахованих осіб, а із Закону № 2240-III було виключено статті 40-44.
Конституційний Суд України рішенням від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнав неконституційними низку положень Закону № 107-VI, в тому числі й пункт 25 розділу II Закону № 107-VI щодо виключення статей 40-44 Закону № 2240-III.
Пунктом 2 розділу ІІІ Закону № 107-VI було передбачено, що розділ II цього Закону діє до 31 грудня 2008 року.
Таким чином, з часу проголошення Рішення № 10-рп/2008 Конституційним Судом України відновили свою дію вищезазначені положення Закону № 2240-III, а з 1 січня 2009 року - статті 13, 15 Закону № 2811-ХІІ.
Статтею 46 Закону України від 26 грудня 2008 № 835-VI "Про Державний бюджет України на 2009 рік" та статтею 45 Закону України від 27 квітня 2010 року № 2154-VI "Про Державний бюджет України на 2010 рік" (далі - Закон № 2154-VI) передбачено, що у 2009, 2010 роках допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону № 2240-ІІІ призначається і здійснюється в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.
Порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми був затверджений постановою Кабінету Міністрів України 27 грудня 2001 року № 1751 саме на виконання Закону № 2811-ХІІ (пункт 1). Новий акт уряду на виконання статті 45 Закону № 2154-VI не приймався.
Розміри і порядок виплати допомоги відповідно до Закону № 2240-III на виконання статті 45 Закону № 2154-VI Кабінетом Міністрів України не визначалися.
У подальшому, ані Законом України "Про Державний бюджет на 2010 рік", ані Законом України "Про Державний бюджет на 2011 рік", ані Законом України "Про Державний бюджет на 2012 рік", ані Законом України "Про Державний бюджет на 2013 рік", ані іншими законами не встановлювався інший розмір допомоги, ніж в Законах №2811-ХІІ та №2240-ІІІ.
Оскільки у даній справі, спір виник щодо виплати допомоги з 2013 року особі, яка застрахована у системі соціального загальнообов'язкового державного соціального страхування, то за таких обставин суд дійшов висновку, що на відносини щодо виплати допомоги такій особі у зазначеному періоді поширюються норми спеціального Закону (яким є Закон № 2240-III), відповідно до статті 43 якого допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 25 грудня 2012 року в справі №21-410а12.
Відповідно до ст. 244-2 КАС України, рішення Верховного суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
Проте, суд вважає необґрунтованими позовні вимоги про проведення перерахунку та виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з дня призначення допомоги.
Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За вказаних обставин, суд, дослідивши матеріали справи, встановив, що даний позов в частині вимог нарахувати та виплатити суму недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період, який просить позивач, поданий з пропуском встановленого ч. 2 ст. 99 КАС України строку звернення до суду, а також враховуючи відсутність в матеріалах справи даних про причини його пропуску та даних, які б вказували на поважність цих причин, суд не знаходить підстав для визнання причин пропуску строку поважними.
Відтак, позовна заява в частині вимог щодо не нарахування щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, нарахувати та виплатити недорахованої суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період , який просить позивач підлягає відмові у зв'язку з пропуском встановленого ч. 2 ст. 99 КАС України шестимісячного строку звернення до суду.
З урахуванням викладеного суд прийшов до висновку, про можливість задоволення позовних вимог частково. Позовні вимоги позивача про визнання неправомірними дії та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату недорахованої суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку задовольнити за період з 13.06.2013 року по день винесення рішення судом, тобто по 09.01.2014 року.
Керуючись ст. 13, 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", ст.ст. 1, 4, 5, 29, 42 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", ст.ст.17,19, 69, 99, 117, 118, 159, 161 КАС України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Пролетарської районної у м. Донецьку ради «про визнання неправомірними дії та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату недорахованої суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку » - задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Пролетарської районної у м. Донецьку ради щодо відмови перерахувати та виплатити ОСОБА_1 допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 13.06.2013 року по 09 січня 2014 року.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Пролетарської районної у м. Донецьку ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років за період з 13.06.2013 року по 09.01.2014 року з урахуванням виплачених раніше сум.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Пролетарський районний суд міста Донецька. Апеляційна скарга на постанову суду подається у письмовій формі протягом десяти днів з дня її проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення постанови, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цієї постанови.
Суддя В.В.Масендич