ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
30.01.2014 Справа № 901/4231/13
За позовом Приватного підприємства «Скілурія»
до відповідача Державного підприємства України «Міжнародний дитячий центр «Артек»
про стягнення 164 570,09 грн.
Суддя І.К. Осоченко
Представники:
від позивача - Стаднюк Н.Н., довіреність № б/н від 25.11.2013, представник, посвідчення № 7 від 27.06.2013;
від відповідача - не з'явився.
СУТЬ СПОРУ: Приватне підприємство «Скілурія» - позивач, звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Державного підприємства України «Міжнародний дитячий центр «Артек» - відповідач, в якій просить суд стягнути з Державного підприємства України «Міжнародний дитячий центр «Артек» на користь позивача заборгованість в сумі - 164570,09 грн.
Позовні вимоги ґрунтуються на приписах ст. ст. 525, 526, 536, 546, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 216, 224, 230, 231, 232 Господарського кодексу України та мотивовані тим, що 09.01.2013 між Приватним підприємством «Скілурія» та Державним підприємством України «Міжнародний дитячий центр «Артек» був укладений договір про закупівлю товарів за державні кошти № 19/24.
Відповідно до договору позивач зобов'язався поставити Державному підприємству України «Міжнародний дитячий центр «Артек» товар відповідно до специфікації, а відповідач в свою чергу зобов'язався сплатити вартість поставленого товару.
Як зазначив позивач, Приватне підприємство «Скілурія» 02.08.2013 поставило товар, що підтверджується накладною та товарно-транспортна накладна № 0208/1 підписаною обома сторонами. Однак, як вбачається з тексту позовної заяви, відповідач не сплатив на користь позивача вартість поставленого за договором товару, на яку в подальшому було нараховано пеню, три відсотки річних простроченої суми.
У судовому засіданні 20.01.2014 суд розпочав розгляд справи по суті.
Представник позивача у судовому засіданні 30.01.2014 надав суду клопотання про приєднання документів до матеріалів справи, яке судом задоволено.
Відповідач у судові засідання двічі не з'являвся, про причини неявки суд не повідомляв, про час та місце розгляду справи був проінформований належним чином; вимог суду не виконав; відзив на позовну заяву не надав.
Відповідно до пункту 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи строки розгляду справ господарськими судами України, які передбачені статтею 69 ГПК України, а також те, що явка у судове засідання є правом учасників процесу, а не їх обов'язком, суд вважає можливим розглянути дану справу за відсутністю представника відповідача за наявними у справі матеріалами.
Судовий процес фіксувався за допомогою звукозаписувального пристрою в порядку статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд
В С Т А Н О В И В:
09.01.2013 між Приватним підприємством «Скілурія» (Учасник) та Державним підприємством України «Міжнародний дитячий центр «Артек» (Замовник) був укладений договір про закупівлю товарів за державні кошти № 19/24 (а. с. 21-26), на підставі п. 1.1 якого Учасник зобов'язується у 2013 році (січень-червень) поставити Замовнику продукцію, зазначену у Специфікації Товару, яка є невід'ємною частиною даного договору (додаток №1), партіями та в порядку і на умовах, визначеними цим Договором, а Замовник зобов'язується прийняти такі партії продукції та оплатити їх.
Відповідно до п. 3.1 Договору сума цього Договору становить 1 105 370,83 грн. (один мільйон сто п'ять тисяч триста сімдесят гривень 83 коп.), крім того 20% ПДВ - 221 074,17 грн. (двісті двадцять одна тисяча сімдесят чотири гривні 16 коп.), загальна сума з ПДВ - 1 326 445,00 грн. (один мільйон триста двадцять шість тисяч чотириста сорок п'ять гривень 00 коп.) з урахуванням ПДВ.
Згідно з п. 4.1 Договору Розрахунки проводяться шляхом: розрахунки за товар здійснюються, протягом 40 (сорока) робочих днів, лише після фактичного отримання Замовником товару, але не раніше надходження бюджетних коштів на поточний рахунок Замовника, на підставі належним чином оформлених відповідно до ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» документів:
- рахунка-фактури;
- видаткової накладної;
- податкової накладної.
Пункт 7.5 Договору передбачає, що сплати Стороною визначених цим Договором та (або) чинним в Україні законодавством штрафних санкцій (неустойки, штрафу, пені) не звільняє її від обов'язку відшкодувати за вимогою іншої Сторони збитки, завдані порушенням Договору (реальні збитки та (або) упущену вигоду у повному обсязі, а відшкодування збитків не звільняє її від обов'язку сплатити за вимогою іншої Сторони штрафні санкції у повному обсязі.
Факт поставки товару Державному підприємству України «Міжнародний дитячий центр «Артек» підтверджується:
- товарно-транспортною накладною №1907/1 від 19.07.2013 на суму 72 050,57 грн.;
- товарно-транспортною накладною № 2307/5 від 23.07.2013 на суму 3 520,89 грн.;
- товарно-транспортною накладною №2607/4 від 26.07.2013 на суму 59 766,85 грн.;
- товарно-транспортною накладною №3007/1 від 30.07.2013 на суму 6 380,35 грн.;
- товарно-транспортною накладною №3107/2 від 31.07.2013 на суму 78 227,68 грн.;
- товарно-транспортною накладною №0208/1 від 02.08.2013 на суму 3 700,00 грн.
та:
- накладною №1907/2 від 19.07.2013 на суму 14 529,70 грн.;
- накладною №2307/5 від 23.07.2013 на суму 3 520,89 грн.;
- накладною №2607/4 від 26.07.2013 на суму 56 066,85 грн.;
- накладною №2607/5 від 26.07.2013 на суму 3 700,00 грн.;
- накладною №3007/1 від 30.07.2013 на суму 6 380,35 грн.;
- накладною №3107/2 від 31.07.2013 на суму 78 227,68 грн.;
- накладною №0208/1 від 02.08.2013 на суму 3 700,00 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, остання поставка товару за Договором про закупівлю товарів за державні кошти № 19/24 від 09.01.2013 була здійснена позивачем 02.08.2013, що підтверджується накладною та товарно-транспортною накладною №0208/1, підписані обома сторонами.
З Акту звірки взаєморозрахунків №3/31-08-13 від 31.08.2013 (а. с. 10) підписаного обома сторонами та скріпленого печатками вбачається, що відповідач визнав заборгованість у розмірі 159 713,06 грн.
Дослідивши у судовому засіданні надані позивачем у підтвердження своїх доводів і заперечень докази, заслухав пояснення представника позивача, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:
згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується наявність заборгованості відповідача перед позивачем - Приватним підприємством «Скілурія» основного боргу за Договором про закупівлю товарів за державні кошти № 19/24 від 09.01.2013 у розмірі 159 713,06 грн., тому суд приходить до висновку, що сума заборгованості у розмірі 159 713,06 грн. обґрунтована, а тому підлягає задоволенню.
Крім суми основного боргу, позивач також просить суд стягнути з відповідача - 3 % річних у сумі 787,63 грн.
Розглянувши такі позовні вимоги позивача, судом встановлено наступне:
у відповідності зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання їм грошового зобов'язання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за увесь час прострочення, а також 3 % (три відсотки) річних від простроченої суми.
Враховуючи умови Договору про закупівлю товарів за державні кошти № 19/24 від 09.01.2013, позивач нарахував 3% річних у розмірі 787,63 грн. (а. с. 4), за період з 12.10.2013 по 12.12.2013, виходячи з дати останньої поставки товару - 02.08.2013 та передбаченого пунктом 4.1 договору 40-денного терміну розрахунків за таким договором.
Перевіривши рахунок якого, суд знаходить його вірним, обґрунтованим, а тому приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача - Приватного підприємства «Скілурія» - підлягає стягненню 3% річних у розмірі 787,63 грн.
Що стосується позовної вимоги відносно стягнення пені у розмірі 4 069,40 грн., суд з цього приводу зазначає:
Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно з частиною 2 статті 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції
Частина 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Розмір штрафних санкцій відповідно до частини 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Позивач посилається на пункт 7.5 Договору про закупівлю товарів за державні кошти № 19/24 від 09.01.2013, який передбачає, що сплати Стороною визначених цим Договором та (або) чинним в Україні законодавством штрафних санкцій (неустойки, штрафу, пені) не звільняє її від обов'язку відшкодувати за вимогою іншої Сторони збитки, завдані порушенням Договору (реальні збитки та (або) упущену вигоду у повному обсязі, а відшкодування збитків не звільняє її від обов'язку сплатити за вимогою іншої Сторони штрафні санкції у повному обсязі.
Судом встановлено, що в сторонами в договорі про закупівлю товарів за державні кошти № 19/24 від 09.01.2013 не передбачено такої штрафної санкції, як стягнення пені, її розмір сторонами так і не був визначений в договорі, у зв'язку з чим суд в задоволенні вимоги відносно стягнення пені у сумі 4 069,40 грн. - відмовляє.
Судові витрати на підставі ст. 44, 49 ГПК України суд відносить на відповідача.
Вступна та резолютивна частини рішення оголошені у судовому засіданні 30.01.2014.
Повне рішення складено 04.02.2014.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Державного підприємства України «Міжнародний дитячий центр «Артек» на користь Приватного підприємства «Скілурія» заборгованість у розмірі 159 713,06 грн., 3 % річних - 787,63 грн. та судовий збір у сумі 3 210,01 грн.
Видати наказ після вступу рішення в законну силу.
3. В іншій частині позову - відмовити.
Суддя І.К. Осоченко