ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
___________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"03" лютого 2014 р. Справа № 821/96/14
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді- Войтович І.І.,
при секретарі- Сердюк О.О.,
за участю:
представника позивача - Ткаченка О.С.,
представника відповідача - Пєріна А.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Приватного підприємства "АНТ"
до Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області
про скасування податкових повідомлень-рішень,
встановив:
До Херсонського окружного адміністративного суду звернулося Приватне підприємство "АНТ" (далі - позивач) до Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області (далі - відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень від 09 січня 2014 року №0000012200, №000002220.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та зазначив, що за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «АНТ» з питань підтвердження господарських відносин з платником податків постачальником ТОВ «Активія» за період липень - серпень 2012 року Новокаховською об'єднаною державною податковою інспекцією було складено акт перевірки від 23 грудня 2013 року №1526/220-21308825, в якому податковою інспекцією зазначено, що ПП «Ант» порушено норми ст..ст. 139,139,198 Податкового кодексу України. На підставі зазначеного вище акту перевірки відповідачем було прийнято: податкове повідомлення - рішення від 09.01.2014 року №0000012200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 93305,00 гривень ( у т.ч. 74644,00 грн. основний платіж та 18661,00 грн. штрафна санкція); податкове повідомлення - рішення від 09.01.2014 року № 0000022200, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 88863,00 грн. ( у т.ч. основний платіж в сумі 71090,00 грн. та 17773,00 грн. штрафна санкція). Представник позивача не погоджується з вищенаведеними податковими повідомленнями - рішеннями та вважає, що контролюючим органом неправомірно збільшено суму грошового зобов'язання і та нараховано штрафні санкції, так як при проведенні перевірки не з'ясовано усіх фактичних обставин здійснення позивачем господарських операцій, односторонньо та не в повному обсязі досліджено первинні документи, що підтверджують придбання товару, невірно застосовано до спірних правовідносин норми чинного законодавства, що призвело до помилкових висновків та визначення позивачу грошових зобов'язань та застосування санкцій. пРосив позов задовольнити.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечив з наступних підстав. Відповідачем під час проведення перевірки не підтверджено фактичного здійснення поставки товарів від ТОВ «Активія» до позивача, що свідчить про те, що правочини між ПП ТОВ «Активія» та позивачем в період липень - серпень 2012 року, здійсненні без мети настання реальних наслідків. Вважає, що податкові повідомлення - рішення винесені правомірно. Просив в задоволенні позову відмовити.
Розглянувши позовну заяву, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.
Приватне підприємство «АНТ» зареєстроване виконавчим комітетом Новокаховської міської ради Херсонської області 09.03.1994 року, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 №468697, реєстраційний номер 15011050002000142.
На податковий облік ПП "АНТ" взято в ДПІ у м. Нова Каховка 09.03.1994 року за №646.
Згідно Довідки АБ №703158 Державної служби статистики України Головного управління статистики у Херсонській області (відділ статистики у м. Новій Каховці) видами діяльності позивача за КВЕД-2010 є: роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах; неспеціалізована оптова торгівля; оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; оптова торгівля хімічними продуктами; роздрібна торгівля пальним.
Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №100004808 позивачем отримано 08.12.2006 року.
Судом встановлено, що у період з 10.12.2013 року по 16.12.2013 року відповідачем проведена позапланова невиїзна документальна перевірка ПП "АНТ" з питань підтвердження господарських відносин з платником податків постачальником ТОВ «Активія» за липень - серпень 2012 року.
За результатами даної перевірки складено акт від 23.12.2013 року №1526/220 - 21308825 (далі - акт). (а.с. 13-26).
З наведеного вище акта перевірки вбачається, що перевіркою встановлено порушення п.138.1 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток в сумі 74644,00 грн. у т.ч. за 3 квартал 2012 року в сумі 74644,00 грн.
Також, встановлено порушення п. 198.3 ст. 198, п. 198.6 ст. 198, Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, в наслідок чого підприємством за занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на суму 71090,00 грн., у тому числі: за липень 2012 року в сумі 32385,00 грн., за серпень 2012 року в сумі 38705,00 грн.
Підставою для встановлення таких порушень слугувало те, що перевіркою неможливо підтвердити фактичне здійснення поставки товару (скрапленого газу) позивачу від ТОВ «Активія», що свідчить про те, що правочини між ПП «АНТ» та ТОВ «Активія» здійснені без мети настання реальних наслідків.
На підставі вищенаведеного акта перевірки позивача, відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 09.01.2014 року № 0000022200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 88863,00 грн. у тому числі за основним платежем в сумі 70090,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 17773,00 грн. (а.с. 11).
Також, відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 09.01.2014 року № 0000012200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 93305,00 грн. у тому числі за основним платежем в сумі 74644,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 18661,00 грн. (а.с. 12).
Не погоджуючись з вищенаведеними податковими повідомленнями - рішеннями позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
З огляду на те, що відповідач стверджував про те, що правочини між ПП "АНТ" та ТОВ "Активія" здійснені без мети настання реальних наслідків, судом досліджено факт реальності здійснення господарської операції між позивачем та ТОВ "Активія" та встановлено наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється господарська діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Підпункт 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначає господарську діяльність як діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь- яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
01 січня 2012 року між позивачем та ТОВ "Активія" укладено генеральний договір на поставку газу зрідженого №01/1-ПГ (а.с. 32-34).
Предметом даного договору є те, що ТОВ «Активія» зобов'язується передати у власність ПП «Ант» газ зріджений, а ПП «Ант» зобов'язується прийняти та оплатити товар.
На виконання даного договору суду надані наступні докази: видаткові накладні від 18 серпня 2012 року № РН-0000080 на загальну суму 189000,00 грн. ( у т.ч. ПДВ 31500,00 грн.), від 01 серпня 2012 року № РН-0000070 на загальну суму 43228,00 грн. ( у т.ч. ПДВ 7204,67 грн.), від 24 липня 2012 року № РН-0000066 на загальну суму 113526,00 грн. ( у т.ч. ПДВ 18921,00 грн.), від 16 липня 2012 року № РН-0000064 на загальну суму 80784,00 грн. ( у т.ч. ПДВ 13464,00 грн.); податкові накладні від 18 серпня 2012 року № 56 на загальну суму 189000,00 грн. ( у т.ч. ПДВ 31500,00 грн.), від 01 серпня 2012 року № 52 на загальну суму 43228,00 грн. ( у т.ч. ПДВ 7204,00 грн.), від 24 липня 2012 року № 48 на загальну суму 113526,00 грн. ( у т.ч. ПДВ 18921,00 грн.), від 16 липня 2012 року № 46 на загальну суму 80784,00 грн. ( у т.ч. ПДВ 13464,00 грн.); специфікаціями до генеральних договорів від 18 серпня 2012 року № 18, від 01 серпня 2012 року № 16, від 16 липня 2012 року № 19, від 24 липня 2012 року № 20; (а.с. 35-46).
Факт оплати придбання нафтопродуктів позивачем підтверджується наданими суду доказами, а саме: рахунок-фактурами від 18 серпня 2012 року № СФ-0000067 на суму 189000,00 грн. ( у т.ч. ПДВ 31500,00 грн.), від 01 серпня 2012 року № СФ-0000062 на суму 43228,00 грн. ( у т.ч. ПДВ 7204,00 грн.), від 24 липня 2012 року № СФ-0000059 на суму 113526,00 грн. ( у т.ч. ПДВ 18921,00 грн.), від 16 липня 2012 року № СФ-0000056 на суму 80784,00 грн. ( у т.ч. ПДВ 13464,00 грн.).; Платіжними дорученнями від 21 серпня 2012 року №520 на суму 20500,00 грн. ( у т.ч. ПДВ 3416,67 грн.), від 21 серпня 2012 року №525 на суму 23600,00 грн. ( у т.ч. ПДВ 3933,33 грн.), від 22 серпня 2012 року №526 на суму 18800,00 грн. ( у т.ч. ПДВ 3133,33 грн.), від 23 серпня 2012 року №528 на суму 33500.00 грн. ( у т.ч. ПДВ 5583,33 грн.), від 27 серпня 2012 року №532 на суму 13300,00 грн. ( у т.ч. ПДВ 13300,00 грн.), від 27 серпня 2012 року №530 на суму 79300,00 грн. ( у т.ч. ПДВ 13216,67 грн.), від 06 серпня 2012 року №489 на суму 41928,00 грн. ( у т.ч. ПДВ 6988,00 грн.), від 07 серпня 2012 року №492 на суму 1300,00 грн. ( у т.ч. ПДВ 216,67 грн.), від 26 липня 2012 року №469 на суму 20526,00 грн. ( у т.ч. ПДВ 3421,00 грн.), від 27 липня 2012 року №475 на суму 4000,00 грн. ( у т.ч. ПДВ 666,67 грн.), від 30 липня 2012 року №478 на суму 41000,00 грн. ( у т.ч. ПДВ 6833,33 грн.), від 31 липня 2012 року №481 на суму 22500,00 грн. ( у т.ч. ПДВ 3750,00 грн.), від 31 липня 2012 року №479 на суму 13500,00 грн. ( у т.ч. ПДВ 2250,00 грн.), від 01 серпня 2012 року №483 на суму 12000,00 грн. ( у т.ч. ПДВ 2000,00 грн.), від 23 липня 2012 року №459 на суму 24000,00 грн. ( у т.ч. ПДВ 4000,00 грн.), від 23 липня 2012 року №458 на суму 4584,00 грн. ( у т.ч. ПДВ 764,00 грн.), від 24 липня 2012 року №462 на суму 29000,00 грн. ( у т.ч. ПДВ 29000,00 грн.), від 25 липня 2012 року №464 на суму 20000,00 грн. ( у т.ч. ПДВ 3333,33 грн.), від 26 липня 2012 року №467 на суму 3200,00 грн. ( у т.ч. ПДВ 533,33 грн.). (а.с. 47-50, 55- 73).
Перевезення (транспортування) зрідженого газу з пункту навантаження (м. Кременчук, ТОВ «Торговий дім «Укртатнафта») до пункту розвантаження та реалізації пального (Херсонська область, місто Нова Каховка, вул. Паризької Комуни, 1-Б, газова заправка, що належить на праві приватної власності позивачу згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 24 квітня 2007 року №204 та державного акту на право власності на земельну ділянку площею 0,5653 га від 12 жовтня 2011 року), здійснювалося ТОВ «Авто Ліга» згідно договору перевезення від 01 січня 2012 року № 01-4/01-12 ПВ та підтверджується наступними документами: актами здачі-прийняття робіт від 18 серпня 2012 року № ОУ-0000307, від 01 серпня 2012 року № ОУ-0000286, від 24 липня 2012 року № ОУ-0000262, робіт від 16 липня 2012 року № ОУ-0000256; Специфікацією до договору перевезення від 18 серпня 2012 року, специфікацією до договору перевезення від 01 серпня 2012 року, специфікацією до договору перевезення від 24 липня 2012 року, специфікацією до договору перевезення від 16 липня 2012 року; Товарно-транспортними накладними від 18 серпня 2012 року № 8, від 01 серпня 2012 року № 78, від 24 липня 2012 року № 73, від 16 липня 2012 року № 73. ( а.с. 74-93).
Після отримання товару позивачем від ТОВ «Активія», його було реалізовано кінцевим споживачам, та підтверджується фіскальними звітами від 01 серпня 2012 року та від 03 вересня 2012 року. (а.с. 94-95).
Суд зазначає, що позивачем надано первинні документи, які підтверджують факт здійснення господарських операцій щодо придбання товару (газу зрідженого) у ТОВ «Активія».
Враховуючи, що позивачем, як доказ здійснення господарської операції, були надані суду належним чином засвідчені копії первинних документів, які відповідно до вимог статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" фіксують факт здійснення господарської операції та подальшої її реалізації, суд вважає висновок контролюючого органу про неможливість підтвердження факту реального здійснення господарських операцій між позивачем та його котрагентом безпідставним.
Також, суд зазначає, що основною підставою для встановлення нереальності господарських операцій позивача з контрагентом слугував Акт перевірки від 12.08.2013 року № 1039/16-03-22-12/37282213 "Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «Активія» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Радіалгруп» за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р.
Щодо встановлення контролюючим органом порушень п. 198.3 ст. 198, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, в наслідок чого підприємством за занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на суму 71090,00 грн., у тому числі: за липень 2012 року в сумі 32385,00 грн., за серпень 2012 року в сумі 38705,00 грн., суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Згідно пункту 198.2 статті 198 ПКУ датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду. Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем. Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами). Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.
В пункті 198.3 статті 198 ПКУ зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Пунктом 198.6 статті 198 ПКУ визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної. Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку. Для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно з метою подальшого продажу таке право зберігається до моменту продажу такого заставленого майна.
Таким чином, виникнення права платника податку на податковий кредит є наслідком фактичного проведення господарської операції, яка є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, за наявності первинних документів.
Враховуючи, те що позивачем, як доказ здійснення господарської операції, були надані суду належним чином засвідчені копії первинних документів, які відповідно до вимог статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" фіксують факт здійснення господарської операції, суд вважає висновок відповідача щодо порушень податкового законодавства п. 198.3 ст. 198, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, безпідставним.
Щодо встановлення контролюючим органом порушень п.138.1 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток в сумі 74644,00 грн. у т.ч. за 3 квартал 2012 року в сумі 74644,00 грн., суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно зі статтею 1 Податкового кодексу України, Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
За правилами статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Підпунктом 134.1.1 п. 134.1. ст. 134 ПК України, передбачено, що об'єктом оподаткування є:прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу;
Пунктом 135.2 статті 135 Податкового кодексу України встановлюється, що доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.
Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.
Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.
Таким чином, у зв'язку з наявністю у позивача відповідних первинних документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, суд дійшов висновку про обґрунтованість дій позивача щодо формування валових витрат по взаємовідносинах з ТОВ «Активія».
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що на підставі наявних належно оформлених первинних документів податкового обліку позивач правомірно включив до складу валових витрат у перевіряємому періоді витрати по взаємовідносинам з ТОВ «Активія», у зв'язку з чим висновки акту перевірки про порушення позивачем п.138.1 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України є необґрунтованими та безпідставними.
Статтями 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про те, що податкові повідомлення-рішення від 09.01.2014 року №00000022200, №0000012200 прийняті відповідачем безпідставно, а тому підлягають скасуванню.
Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позов є підставним та обґрунтованим, а тому його слід задовольнити.
Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
постановив:
Позов задовольнити.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області №0000022200 від 09.01.2014 року, яким Приватному підприємству "АНТ" визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 88 863,00 грн., у тому числі за основним платежем в сумі 71090,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 17773,00 грн.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області №0000012200 від 09.01.2014 року, яким Приватному підприємству "АНТ" визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 93 305,00 грн., у тому числі за основним платежем в сумі 74644,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 18661,00 грн.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "АНТ" судовий збір в сумі 364, 34 грн. (Триста шістдесят чотири гривні 34 коп.).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 04 лютого 2014 р.
Суддя Войтович І.І.
кат. 8.3.3