Справа № 351/1753/13-ц
Провадження № 22-ц/779/220/2014
Категорія 27
Головуючий у 1 інстанції Бородовський С.О. С. О.
Суддя-доповідач Фединяк В.Д.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 січня 2014 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого-судді Фединяка В.Д.
суддів: Бойчука І.В., Ясеновенко Л.В.
секретаря Драганчук У.М.
з участю представників ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3,
банку Рокецької С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Снятинського районного суду від 20 листопада 2013 року, -
в с т а н о в и л а :
У липні 2013 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» звернулось в суд з указаним позовом і зазначало, що 28 вересня 2006 року строком по 28 вересня 2007 року включно між банком та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № DNH4KP20832291 згідно якого, банк надав а позичальнику кредит у розмірі 2550,59 зі сплатою 25,08% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Позичальник належним чином не виконує умови кредитного договору внаслідок чого станом на 03 липня 2013 року виникла заборгованість за кредитом в розмірі 34106.67 грн, з яких: 2348.52 грн. - заборгованість за кредитом, 10847.97грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 18809,86 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язання за договором, 18809,86 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язання за договором, 500 грн. - штраф (фіксована частина) 16000.32 грн. - штраф (процентна складова):, яку просив стягнути з відповідачів солідарно.
Рішенням Снятинського районного суду від 20 листопада 2013 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за договором №DNH4KP20832291 від 28.09.2006 року в сумі 2348 грн. 52 коп. основної заборгованості, 10847 грн. 97 коп. заборгованості зі сплати проценті, 3000 грн. пені, 500 грн. фіксованої частини штрафу, 160 грн. 32 коп. процентної складової штрафу.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставиться питання про скасування оскаржуваного рішення з ухваленням нового про відмову у задоволенні позову, вказуючи на те, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи, дав неправильну оцінку поданим доказам, допустив порушення норм матеріального і процесуального права й ухвалив незаконне рішення. На думку апелянта, позивачем пропущено позовну давність щодо виконання кредитного договору. Проте, суд помилково відхилив заяву відповідача про застосування строку позовної давності до спірних правовідносин.
У судовому засіданні ОСОБА_3 підтримав доводи апеляційної, скарги просить задовольнити цю скаргу.
Представник банку Рокецька С.В. апеляційну скаргу не визнала, вважає оскаржуване рішення суду законним та обґрунтованим.
Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи та перевіривши відповідно до ст. 303 ЦПК України наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги з таких підстав.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не виконує умови кредитного договору, тому має заборгованість у розмірі 2348 грн. 52 коп. основної заборгованості, 10847 грн. 97 коп. заборгованості зі сплати проценті, 3000 грн. пені, 500 грн. фіксованої частини штрафу, 160 грн. 32 коп. процентної складової штрафу, яку стягнув з ОСОБА_2 на користь банку.
Висновок суду є передчасним і погодитись з ним не можна.
Відповідно до ст. ст. 1049, 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
За змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Судом установлено, що 29 вересня 2006 року між банком та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № DNH4KP20832291 згідно якого, банк надав, а позичальнику отримав кредит у розмірі 2550,59 зі сплатою 28.08% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом (а.с.4-5).
Відповідно ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Судом установлено, що що 28 вересня 2006 року строком по 28 вересня 2007 року включно між банком та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № DNH4KP20832291 згідно якого, банк надав а позичальнику кредит у розмірі 2550,59 зі сплатою 25,08% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.
У відповідності до договору відповідач зобов'язався здійснювати оплату послуг позивача відповідно до тарифів у строки, передбачені умовами цього договору, здійснювати погашення кредиту щомісяця з 21 по 28 число кожного місяця. При цьому відповідачу було встановлено розмір щомісячного обов'язкового мінімального платежу у розмірі 242,95 грн. Установлено, що з часу отримання кредиту у розмірі 2550,60 грн., відповідач з 31 жовтня 2006 року не погашає кредит та проценти за користування грошима. Даного факту позивач не заперечує і підтверджується розрахунком заборгованості за кредитом (а.с.3).
Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок
Згідно з ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 267 ЦК України).
Відповідно до ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Як роз'яснено в п.3.3 розділу 3 Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29 травня 2013 року умова укладеного сторонами договору про те, що останній діє до повного виконання зобов'язань не є умовою про збільшення позовної давності, оскільки остання за своєю правовою природою є певним періодом у часі (частина перша статті 251, стаття 256 ЦК України), який починається від конкретного дня і спливає також у певний момент часу.
У зв'язку з цим, суд відхиляє доводи позивача про те, що строк дії вищевказаного кредитного договору передбачено сторонами до повного його виконання, так як суперечить вимогам зазначеного законодавства.
Згідно роз'яснень даних у п. 31 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають з кредитних правовідносин», враховуючи положення п. 7 ч. 13 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», у спорах щодо споживчого кредитування кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув. У зв'язку із цим позовна давність за позовом про повернення споживчого кредиту застосовується незалежно від наявності заяви сторони у спорі.
Так як між сторонами укладено споживчий кредит, то позовна давність за позовом про повернення споживчого кредиту застосовується незалежно від наявності заяви сторони у спорі.
Разом з тим, відповідач 08 листопада 2013 року подав заяву про застосування позовної давності до позовних вимог банку.
Відмовляючи у задоволенні такої заяви, суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку зіславшись на те, що п.п.1.3,3.1 Умов надання позики передбачено позовну давність у п'ятдесят років, оскільки позивачем не підписувались такі Умови.
Згідно заяви відповідача, він виражав свою згоду на запропоновані банком Умови про надання споживчого кредиту фізичним особам, якими не збільшено строк позовної давності ніж встановлений кредитними договором.
За правилами п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, та порушення судом норм матеріального і процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що вирішуючи даний спір суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, допустив порушення норм матеріального і процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню з підстав встановлених п.п.1,4 ч.1 ст.309 ЦПК України з ухваленням нового рішення про відмову ПАТ КБ «Приватбанк» у задоволенні позову.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 307, 309, 313,314,316,317 ЦПК України, колегія суддів, -
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити. Рішення Снятинського районного суду від 20 листопада 2013 року скасувати.
Ухвалити нове рішення.
Відмовити Публічному акціонерному товариству Комерційний банк «Приватбанк» у задоволенні позову до ОСОБА_2 про стягнення 34106,67 грн. заборгованості за кредитним договором за спливом позовної давності.
Рішення набирає чинності з моменту проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з часу набрання законної сили.
Головуючий-суддя В.Д.Фединяк
Судді: І.В.Бойчук
Л.В.Ясеновенко