АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 546/464/13-ц
Номер провадження 22-ц/786/74/14
Головуючий у 1-й інстанції Горулько О.М.
Доповідач Акопян В. І.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 січня 2014 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого судді: Акопян В.І.
Суддів: Лобова О.А. Петренка В.М.
При секретарі: Фадєйкіній Н.Б.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на заочне рішення Решетилівського районного суду Полтавської області від 05 листопада 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача Акопян В.І., -
В С Т А Н О В И Л А :
Заочним рішенням Решетилівського районного суду Полтавської області від 05 листопада 2013 року в задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено в зв'язку зі спливом позовної давності.
З рішенням не погодився позивач та подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду першої інстанції скасувати, та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги банку. Вказували на неповне з'ясування судом обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що скаргу слід задовольнити частково з наступних підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторонни посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.
З матеріалів справи вбачається та вірно встановлено судом першої інстанції, що 31 грудня 2006 року між Банком та ОСОБА_1, на підставі поданої останнім заяви та відповідно до Умов надання споживчого кредиту фізичним особам ("Розстрочка") (Стандарт), виникли кредитні зобов'язання.
Банк надав ОСОБА_1 строковий кредит у сумі 2747,8 грн. на строк 12 місяців з 31.12.2006 року по 31.12.2007 рік включно, з умовами сплати за користування кредитом відсотків у розмірі 2,0 % у місяць на суму залишку заборгованості по кредиту, щомісячної винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі суми 37,1 грн. та єдиноразової винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 249,8 грн. в обмін на зобов'язання позичальника по поверненню кредиту, сплаті відсотків, винагороди, комісії в оговорені в Заяві та Умовах надання споживчого кредиту фізичним особам ("Розстрочка") (Стандарт) строки.
У заяві ОСОБА_1. своїм підписом підтвердив, що Умови були надані йому у письмовій формі і він отримав повну інформацію про умови кредитування у Банку.
Таким чином, між сторонами у належній формі укладений кредитний договір, який складається із двох частин - Заяви і Умов. За змістом ч.1 ст.630 ЦК України законом не вимагається підписання обома сторонами типових умов договорів певного виду, на які мається посилання у основному договорі, тобто сторони підписують договір, у якому вказується, що окремі його умови виконуються згідно затверджених типових умов, які стають невід'ємною частиною договору.
Місцевий суд прийшов до вірного висновку, що даний кредит, згідно п. 23 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів», є споживчим.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що п. 7 ч. 13 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув. Заява про застосування строків позовної давності, в даному випадку, не вимагається.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки судом не було враховано, що даний пункт Закону у системному зв'язку з самою частиною одинадцятою статті 11 зазначеного Закону стосується позасудового порядку повернення споживчого кредиту і спрямований на те, щоб встановити судовий контроль за вирішенням таких вимог кредитодавця з метою захисту прав споживача як слабшої сторони договору споживчого кредиту.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. (ч.4 ст.267 ЦК України).
Оскільки відповідач ОСОБА_1 не подавав заяви про застосування до спірних правовідносин строку позовної давності, у місцевого суду не було підстав для відмови банку в задоволенні позову в зв'язку зі сплином строку позовної давності.
З розрахунку заборгованості наданого банком вбачається, що відповідач взятих на себе зобов'язань належним чином не виконував, станом на 20.03.2013 рік згідно позовної заяви за ним рахується заборгованість в розмірі 40794,47 грн., яка складається з заборгованості за кредитом у розмірі 2747,80 грн., за процентами - 12906,70 грн., по комісії -445,20 грн., пеня - 22275,99 грн., штраф (фіксована частина_ - 500 грн., процентна складова - 1918,78грн. Судом встановлено, що ОСОБА_1 не вносив жодних сум на погашення кредиту.
В березні 2008 року банк звертався до суду з заявою про видачу судового наказу. 26 березня 2008 року суддею Ленінського районного суду м.Полтави було видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ(на той час ЗАТ) КБ «Приватбанк» в рахунок погашення заборгованості 4 898,45 грн.( 2747,80 грн -заборгованість за кредитом ,1521,81 грн.- заборгованість по процентам, 371 грн.-заборгованість по комісії) та судові витрати. 17.12.2008 року судовий наказ було направлено стягувачу для пред'явлення до виконання.
Вищезазначені суми позивачем були включені в суму позову, заявленого в 2013 році, тому вони повинні бути вираховувані із сум заборгованості.
Судом встановлено, що на виконання судового наказу відповідач кошти не сплачував.
До позовної заяви позивач додав світлокопію Умов надання банківських послуг, затверджених у липні 2009 року, цей документ не має жодного відношення до правовідносин, що виникли між ОСОБА_1 та банком, внаслідок укладення кредитного договору в 2006 році. Колегія суддів також не приймає до уваги Умови надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») Стандарт), які позивач надав апеляційному суду, оскільки відсутні дані про дату їх прийняття.
Колегія приймає до уваги Умови надання споживчого кредиту фізичним особам, які знаходяться в справі за заявою банку про видачу судового наказу за 2008 рік. Дані Умови Були враховані при винесенні судового наказу, вони не передбачають такі наслідки невиконання зобов'язань зі сторони боржника, як застосування штрафів, фіксованої та процентної складової, тому позов банку про стягнення з відповідача штрафів: 500 грн. (фіксованої частини) і 1918 грн. 78 коп. (процентна складова) задоволенню не підлягає.
Оскільки позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанку» підлягають частковому задоволенню, у відповідності до вимог ст. 88 ЦПК України підлягають поверненню і судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог 334,77 грн. при подачі позовної заяви та 114,70 грн. - за подачу апеляційної скарги, а всього - 449,47 грн.
Рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового про часткове задоволення позову.
Керуючись ст. 303, ст. 307 ч. 1 п. 1, ст. 308 ч. 1, ст. 314 ч. 1 п. 1, ст. 315 ЦПК України, колегія суддів ,-
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" задовольнити частково.
Заочне рішення Решетилівського районного суду Полтавської області від 05 листопада 2013 року скасувати.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»: 11384,89 грн. - проценти за користування кредитом, 74,20 грн. - заборгованість за комісією, 22 018,11 грн.-пеню, всього стягнути - 33 47720 грн., та понесені судові витрати - 449,47 грн.
В задоволенні решти позовних вимог банку відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий у справі: Акопян В.І.
Судді : Лобов О.А.
Петренко В.М.