Справа № 22ц/779/40/2014
Провадження № 22-ц/779/140/2014
Категорія 37
Головуючий у 1 інстанції Боднарук М.В.
Суддя-доповідач Горейко М.Д.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 лютого 2014 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючої Горейко М.Д.
суддів: Горблянського Я.Д., Ковалюка Я.Ю.
секретаря Мельник О.В.
з участю апелянта ОСОБА_2, позивачки ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Тростянецької сільської ради, ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно та позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про зміну черговості одержання права на спадкування та визнання права власності на 1/3 частину домоволодіння за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 20 листопада 2013 року, -
в с т а н о в и л а :
Рішенням Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 20 листопада 2013 року задоволено позов ОСОБА_3, ОСОБА_4. Визнано за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 право власності в рівних частках на домоволодіння, що знаходиться в АДРЕСА_1.
В позові ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про зміну черговості одержання права на спадкування та визнання права власності на 1/3 частину домоволодіння відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на неповне з'ясування судом обставин справи, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права.
Зокрема апелянт вказує, що відмовляючи йому в задоволенні позову, суд першої інстанції зіслався на показання свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та в рішенні вказав, що після того, як в Заболотівській лікарні було виставлено діагноз хворій ОСОБА_8, яка 17.01.2009 року була виписана з лікарні із покращенням загального стану, вона стороннього догляду не потребувала і вже пізніше приблизно за два місяці до смерті будучи лежачою потребувала стороннього догляду. Суд дійшов висновку, що дані показання свідків є об'єктивними і такими, що підтверджуються довідкою Заболотівської районної лікарні, а тому його показання і показання свідків ОСОБА_9, ОСОБА_12, ОСОБА_10, ОСОБА_11 про те, що ОСОБА_8 хворіла більш тривалий час не заслуговують на увагу.
Такий висновок суду є помилковим, а посилання суду на те, що Заболотівська районна лікарня виставила ОСОБА_8 даний діагноз і вона не потребувала стороннього догляду є безпідставними, оскільки такий діагноз ОСОБА_8 виставлено ще у 2008 році Івано-Франківським онкодиспансером, а на лікуванні вона не знаходилася тому, що хвороба була запущена і вона не підлягала операційному втручанню. З вказаним діагнозом ОСОБА_8 була направлення в Заболотівську районну лікарню для підтримки, однак через три дні була виписана і через два з половиною місяці померла.
На думку апелянта, суд безпідставно не взяв до уваги його показання та показання свідків ОСОБА_9, ОСОБА_12, ОСОБА_10, ОСОБА_11, які в судовому засіданні підтвердили, що останні роки ОСОБА_8 хворіла та потребувала догляду, оскільки не могла виконувати домашню роботу, готувати їжу, а з осені 2008 року була прикута до ліжка, у зв'язку з чим він здійснював за нею догляд, що підтверджується також довідкою Тростянецької сільської ради, тому суд безпідставно відмовив в задоволенні його позову.
З цих підстав апелянт просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_3, ОСОБА_4 задовольнити частково та визнати за ними право власності на 1/3 частку домоволодіння, що знаходиться в АДРЕСА_1, а його позов задовольнити та визнати за ним право власності на 1/3 частку цього домоволодіння.
В засіданні апеляційного суду апелянт вимоги апеляційної скарги підтримав з мотивів, викладених у ній.
Позивачка-відповідачка ОСОБА_3 в судовому засіданні доводи апеляційної скарги не визнала, посилаючись на обґрунтованість висновків суду, просила в задоволенні скарги відмовити.
Позивачка-відповідачка ОСОБА_4 та представник відповідача за первісним позовом Тростянецької сільської ради Снятинського району Івано-Франківської області в засідання апеляційного суду не з'явились, про час та день розгляду справи повідомлені належним чином.
Позивачка-відповідачка ОСОБА_4 не повідомила суд про причину неявки.
Представник Тростянецької сільської ради Снятинського району подав суду заяву, у якій просив справу розглядати без його участі.
З урахуванням положень ст. 305 ЦПК України колегія суддів ухвалила про розгляд справи за їх відсутності.
Заслухавши доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків суду фактичним обставинам справи та правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів знаходить за необхідне апеляційну скаргу відхилити з наступних підстав.
За змістом ст.ст. 212, 213 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_8 (а.с. 16), яка доводиться позивачам ОСОБА_3 та ОСОБА_4 матір'ю, що сторонами визнано.
Допитані в засіданні суду першої інстанції свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 пояснили, що ОСОБА_8 захворіла після різдвяних свят у 2009 році і перед смертю приблизно два місяці потребувала сторонньої допомоги, оскільки була лежачою. ОСОБА_2, який постійно проживав із нею, надавав їй таку допомогу. Дочки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 регулярно відвідували маму і також надавали їй допомогу.
Задовольняючи позов ОСОБА_3, ОСОБА_4, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки спірний житловий будинок побудувала ОСОБА_8 на земельній ділянці, наданій їй у користування у встановленому законом порядку, на який Тростянецькою сільською радою був відкритий погосподарський номер та який відповідає будівельним нормам та вимогам, то право власності на нього слід визнати за спадкоємцями першої черги спадкодавця ОСОБА_8 її дочками ОСОБА_3 та ОСОБА_4
Судова колегія погоджується з таким висновком суду з огляду на наступне.
Статтями 1216, 1218 ЦК України встановлено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до положень ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, а саме довідкою Тростянецької сільської ради №409 від 20.05.2013 року (а.с. 22), що заповіт від імені померлої ОСОБА_8 у виконкомі Тростянецької сільської ради не посвідчувався, що вказує на наявність спадкування за законом.
Згідно ч. 1 ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Таким чином, вирішуючи даний спір суд першої інстанції вірно дійшов висновку, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 як спадкоємці першої черги після смерті матері ОСОБА_8 мають право на успадкування її майна, а тому обґрунтовано задовольнив позов та визнав за ними право власності в рівних частках на домоволодіння, що знаходиться в АДРЕСА_1.
Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 не довів наявність підстав для зміни черговості спадкування та надання йому права на спадкування разом із спадкоємцями першої черги.
Такий висновок суду є правильним, оскільки відповідає обставинам справи та узгоджується з нормами матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.
За змістом ч. 1 ст. 1264 ЦК України особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини право на спадкування за законом мають у четверту чергу.
Згідно приписів ч. 2 ст. 1259 ЦК України, фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
Згідно даних, які містяться в довідці Тростянецької сільської ради №580 від 08.09.2011 року, ОСОБА_2 з 1993 року проживав у АДРЕСА_1 з ОСОБА_8 і доглядав за нею до дня її смерті (а.с. 53).
Разом з тим, судом першої інстанції з пояснень свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, а також довідки Заболотівської районної лікарні від 17.09.2013 року №1998 (а.с. 80) установлено, що ОСОБА_8 знаходилася на лікуванні у хірургічному відділенні Заболотівської районної лікарні з 14.01.2009 року по 17.01.2009 року з діагнозом рак ампулярного відділу прямої кишки Т3 Nx M+в печінку. Ранова інтоксикація, больовий синдром. Виписана з покращенням загального стану. Догляду за собою не потребувала. Внаслідок прогресування хвороби ОСОБА_8 потребувала сторонньої допомоги вже пізніше приблизно за два місяці до смерті.
З урахуванням встановленого суд відхилив пояснення свідків ОСОБА_9, ОСОБА_12, ОСОБА_10, ОСОБА_11 про те, що ОСОБА_8, проживаючи у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_2, цілу зиму з 2008 року на 2009 рік хворіла і потребувала сторонньої допомоги, яку їй надавав ОСОБА_2
Вказаним обставинам суд першої інстанції дав оцінку та, правильно застосувавши норму матеріального права, вірно дійшов висновку про безпідставність позовних вимог ОСОБА_2
У засіданні апеляційного суду апелянтом вищенаведені обставини не спростовано, відтак посилання на безпідставність таких висновків суду колегією суддів до уваги не приймаються.
Доводи апеляційної скарги були предметом дослідження суду першої інстанції.
Виходячи із змісту ч. 2 ст. 303 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не вправі переоцінювати докази, які судом першої інстанції досліджені у встановленому законом порядку, а апеляційна скарга не містить посилання на нові докази, що давало б підставу для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.
Розглянувши справу в межах заявленого позову та в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що фактичні обставини справи судом першої інстанції з'ясовано всебічно та повно, дано їм вірну правову оцінку, а рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313- 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 20 листопада 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з часу проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з часу набрання законної сили.
Головуюча Горейко М.Д.
Судді: Горблянський Я.Д.
Ковалюк Я.Ю.