ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2014 року м. Київ К/9991/30507/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого суддіГоловчук С.В. (суддя-доповідач),

суддівЛіпського Д.В.,

Черпака Ю.К.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційні скарги Державної митної служби України та Львівської митниці

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2011 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2012 року

у справі за позовом ОСОБА_4 до Державної митної служби України (далі - ДМСУ), Львівської митниці про визнання протиправним наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

в с т а н о в и л а:

У вересні 2011 року ОСОБА_4 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому зазначив, що проходив службу в органах митної служби на посаді головного інспектора відділу дізнання та провадження у справах про порушення митних правил служби боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Львівської митниці. Через невиконання Планів-завдань та внаслідок несумлінного виконання службових обов'язків, наказом голови ДМСУ від 29 серпня 2011 року № 1821-к припинено його перебування на державній службі в митних органах за порушення Присяги державного службовця відповідно до пункту 6 частини 1 статті 30 Закону України «Про державну службу». Вважаючи своє звільнення неправомірним, просив суд скасувати наказ ДМСУ від 29 серпня 2011 року № 1821-к в частині припинення перебування його на службі, поновити на посаді та стягнути заробітну плату за час вимушеного прогулу.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2011 року, яку залишено без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2012 року, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ ДМСУ від 29 серпня 2011 року № 1821-к «По особовому складу Львівської митниці» в частині припинення перебування на державній службі в митних органах ОСОБА_4 на посаді головного інспектора відділу дізнання та провадження у справах про порушення митних правил служби боротьби з контрабандою та порушенням митних правил Львівської митниці. Поновлено ОСОБА_4 на посаді головного інспектора відділу дізнання та провадження у справах про порушення митних правил служби боротьби з контрабандою та порушенням митних правил Львівської митниці. Стягнуто з Львівської митниці на користь ОСОБА_4 заробітну плату за час вимушеного прогулу з 30 серпня по 16 грудня 2011 року в сумі 16941,18 грн. В частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку в межах одного місяця судове рішення допущено до негайного виконання.

У касаційній скарзі відповідачі порушують питання про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Зазначають, що судами порушено норми матеріального права, зокрема, невірно застосовано положення Митного кодексу України та Закону України «Про державну службу». Не взято до уваги Закон України від 13 вересня 2001 року №2681- ІІІ «Пpo порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України» та Угоду про співробітництво та взаємну допомогу в митних питаннях, підписану 18 грудня 1995 року між Урядом України та Урядом Республіки Польща. Вказують, що суди не дали належної оцінки висновкам службової перевірки проведеної відповідно до наказу ДМСУ від 25 червня 2011 року №544-к за період з 01 травня до 25 червня 2011 року.

Перевіривши доводи касаційних скарг, матеріали справи, правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що з 1990 року ОСОБА_4 проходив публічну службу в митних органах на різних посадах, а з 01 червня 2009 року - на посаді головного інспектора відділу дізнання та провадження у справах про порушення митних правил служби боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Львівської митниці.

Наказом від 29 серпня 2011 року №735-к оголошено наказ голови ДМСУ від 29 серпня 2011 року № 1821-к про припинення перебування позивача на державній службі в митних органах України за порушення Присяги державного службовця, відповідно до пункту 6 частини 1 статті 30 Закону України «Про державну службу».

Підставою видання наказу від 29 серпня 2011 року № 1821-к стали висновки службової перевірки, проведеної за наказом ДМСУ від 25 червня 2011 року №544 щодо законності дій посадових осіб Львівської митниці під час митного контролю транспортних засобів, що перетинали державний кордон України через міжнародні пункти пропуску для автомобільного сполучення на українсько-польському кордоні в зоні діяльності Львівської митниці в період з 01 травня по 25 червня 2011 року, про що складено доповідну записку.

За висновками цієї перевірки ОСОБА_4 несумлінно виконував свої службові обов'язки, що виразилось у невиконанні вимог Планів-завдань на проведення оперативних заходів особовим складом СБКУ та ПМП Львівської митниці, які здійснювалися з метою виявлення та припинення порушень митних правил, що призвело до порушення митних правил встановлених статтями 340,351 та 352 Митного кодексу України.

Відповідно до статті 408 Митного кодексу України, чинного на час існування спірних правовідносин, правовий статус посадових осіб митної служби України, їх права та обов'язки визначаються Конституцією України, цим Кодексом, а в частині, що не регулюється ним, - Законом України «Про державну службу».

Крім того, у митній службі України діє Дисциплінарний статут митної служби України, який затверджується законом (частина 2 статті 410 Митного кодексу України).

Отже, порядок, умови проходження і припинення державної служби в митних органах встановлено Законом України «Про державну службу» та Дисциплінарним статутом митної служби України (далі - Дисциплінарний статут).

Дисциплінарний статут визначає суть службової дисципліни, права та обов'язки посадових осіб митної служби України, яким присвоєно спеціальні звання, у тому числі керівників митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій, щодо забезпечення та додержання дисципліни, а також види та порядок застосування заохочень і дисциплінарних стягнень. Регулювання правового становища державних службовців, що працюють у митних органах, здійснюється з урахуванням вимог Закону України «Про державну службу».

Відповідно до статті 21 Дисциплінарного статуту порушення службової дисципліни - це протиправне, винне (умисне чи необережне) діяння (дія чи бездіяльність) посадової особи митної служби, тобто невиконання урочистого зобов'язання посадових осіб митної служби, зокрема, невиконання або неналежне виконання нею своїх службових обов'язків, перевищення повноважень, порушення обмежень і заборон, установлених законодавством з питань проходження служби в митних органах, або вчинення інших дій, які дискредитують не тільки посадову особу митної служби, а й митну службу України.

До діянь, які є порушеннями службової дисципліни, належать: 1) порушення вимог законів та інших нормативно-правових актів України з питань митної справи, державної служби, а також наказів та розпоряджень безпосередніх та/або прямих керівників; 2) порушення порядку здійснення митного контролю та митного оформлення предметів, що переміщуються через митний кордон України (пункт 1,2 статті 22 Дисциплінарного статуту).

Розділом 4 Дисциплінарного статуту визначено види дисциплінарних стягнень та порядок їх застосування, чітко врегульована процедура їх застосування, внаслідок чого забезпечується належний захист законних прав та інтересів працівників при вирішенні питань їх дисциплінарної відповідальності.

Статтею 413 Митного кодексу України встановлено, що посадові особи митної служби України, вперше прийняті на службу до митних органів, приймають Присягу.

Складаючи Присягу, державний службовець покладає на себе не тільки певні службові зобов'язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.

Отже, під порушенням Присяги слід розуміти скоєння державним службовцем проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.

Судами встановлено, що 21 лютого 1996 року ОСОБА_4 прийняв Присягу державного службовця.

Пунктом 6 частини 1 статті 30 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-XII «Про державну службу» (далі - Закон № 3723-XII) визначено, що державна служба припиняється у разі відмови державного службовця від прийняття або порушення Присяги, передбаченої у статті 17 цього Закону.

Цією нормою визначено не окремий вид відповідальності державних службовців за порушення Присяги, а спеціальну підставу для припинення державної служби. Саме ж припинення державної служби відбувається у формі звільнення.

Таким чином, недотримання, порушення державним службовцем як правових, так і етичних (моральних) норм може бути як порушенням Присяги так і дисциплінарним правопорушенням, проте дисциплінарне правопорушення пов'язується лише з порушенням правових вимог щодо проходження публічної служби.

Системний аналіз наведених спеціальних і загальних норм, свідчить, що за вчинення посадовими особами митної служби України порушень службової дисципліни, дисциплінарних правопорушень допускається застосування дисциплінарних стягнень, визначених у частині другій статті 22 Дисциплінарного статуту та Законом № 3723-XII, найбільш суворим з яких є звільнення.

При цьому необхідно враховувати, що у разі вчинення дисциплінарного правопорушення, наслідком якого може бути припинення державної служби за порушення Присяги або звільнення з митного органу є санкціями різних рівнів відповідальності, які не можуть застосовуватися як альтернативні.

Припинення державної служби за порушення Присяги є найсуворішою санкцією відповідальності державного службовця, який вчинив діяння, несумісне з посадою. Тому рівень юридичних гарантій захисту прав зазначеної особи в процедурах вирішення питань застосування такої відповідальності повинен бути не меншим, ніж під час звільнення з митного органу за вчинення дисциплінарного правопорушення, з дотриманням строків притягнення до дисциплінарної відповідальності.

З метою з'ясування всіх обставин вчинення посадовою особою митної служби дисциплінарного правопорушення керівник митного органу має право призначити службове розслідування. Порядок проведення службового розслідування визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи. Застосуванню дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення передує обов'язкове службове розслідування (стаття 31 Дисциплінарного статуту).

Наказом Державної митної служби України від 13 серпня 2010 року № 918 затверджено Інструкцію про порядок організації та проведення службового розслідування і службової перевірки в митній службі України (далі - Інструкція) пунктом 1.1 якої визначено приводи, підстави, мета, порядок призначення і проведення службового розслідування, прийняття за ним рішень, виконання цих рішень, формування матеріалів службового розслідування у справі, а також права та обов'язки посадових осіб митної служби України під час їх проведення.

Згідно із абзацом 9 пункту 1.2 Інструкції службове розслідування - це комплекс заходів, що здійснюються в межах компетенції відповідно до цієї Інструкції з метою повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин вчинення посадовою особою дисциплінарного або іншого правопорушення, пов'язаного зі здійсненням службової діяльності, виявлення причин і умов, що сприяли його вчиненню, встановлення наявності (відсутності) вини, її ступеня, а також установлення інших подій, обставин, що потребують з'ясування під час проведення таких заходів.

Отже, звільненню державного службовця за вчинення дисциплінарного правопорушення, пов'язаного зі здійсненням службової діяльності, з підстав припинення державної служби за порушення Присяги, має передувати службове розслідування, яке регулюється Інструкцією і висновки якого є передумовою звільнення.

Звільнення за порушення присяги може мати місце лише тоді, коли державний службовець скоїв проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків. Державний службовець, який вчинив дисциплінарний проступок, не може бути звільнений за порушення Присяги, якщо цей проступок не можливо кваліфікувати як порушення Присяги.

Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду України, викладену в постанові від 22 жовтня 2013 року (справа № 21-274а13) за позовом ОСОБА_7 до Державної митної служби України, Львівської митниці Держмитслужби про скасування наказу та поновлення на роботі.

В матеріалах справи відсутня інформація про проведення відповідачами службового розслідування по факту несумлінного виконання ОСОБА_4 своїх службових обов'язків.

В наказі голови ДМСУ від 29 серпня 2011 року № 1821-к «По особовому складу Львівської митниці» вказано, що позивач під час здійснення службових повноважень не забезпечив виконання Планів-завдань. Внаслідок несумлінного виконання ним своїх службових обов'язків не були виявлені та припинені факти незаконного ввезення в Україну товарів. Разом з тим, кваліфікуючи дії ОСОБА_4 як порушення Присяги, відповідачем не наведено відповідні мотиви, за яких проступок позивача можна кваліфікувати саме як порушення Присяги, а не як дисциплінарне правопорушення.

Отже, вирішуючи спір та оцінюючи правомірність дій відповідача, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, обґрунтовано зазначив, що оскаржуваний наказ не містить інформації щодо дій, вчинених ОСОБА_4, які перешкоджають перебуванню його на службі в митних органах, а в тексті наказу відсутнє обґрунтування обставин, які свідчать про порушення позивачем присяги.

За таких обставин, підстав для скасування судових рішень колегія суддів не вбачає.

Відповідно до частини першої статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Касаційні скарги Державної митної служби України та Львівської митниці відхилити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2011 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя С.В. Головчук

Судді Д.В. Ліпський

Ю.К. Черпак