ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 січня 2014 р. (10:25) Справа №801/8928/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Тоскіної Г.Л., за участю секретаря судового засідання Марчевської К.В.,

представника позивача - Мустафаєвої Е.Т.,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Інспекції з питань захисту прав споживачів АР Крим

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4

про стягнення 3035,00 грн.,

Обставини справи: до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим звернулась з адміністративним позовом Інспекція з питань захисту прав споживачів в АР Крим (далі - позивач) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (далі - відповідач) про стягнення штрафу за порушення законодавства про рекламу в розмірі 3035,00 гривень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем були порушені вимоги Закону України «Про реклами», у зв'язку з чим на підставі рішення № 10-р від 08.01.2013 застосований штраф у сумі 3035,00 грн., який на даний час відповідачем не сплачений, що і стало підставою для звернення до суду з зазначеними позовними вимогами.

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві, надав пояснення по суті спору.

Представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечував, зазначивши, що рішення № 10-р від 08.01.2013 прийнято з порушенням норм діючого законодавства, відповідачем невірно застосовані норми Закону України «Про рекламу». Окрім того, представник відповідача також вказує про пропуск позивачем строку звернення до суду та відсутність підстав для визнання поважними причини пропуску позивачем строку, встановленого ст. 99 КАС України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду від 28.01.2014 визнані поважними причини пропуску позивачем строку звернення до суду.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи представника позивача, відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 є фізичною особою-підприємцем, ідентифікаційний номер фізичної особи НОМЕР_1, зареєстрований виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради 15.08.2002; видом діяльності за КВЕД є оптово-роздрібна торгівля (оптика); є платником єдиного податку, відповідно до свідоцтва серії НОМЕР_2 від 01.01.2010.

14.12.2012 в ході здійснення контролю за дотриманням законодавства про рекламу у АДРЕСА_1, виявлено розповсюдження реклами на фасаді магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1", а саме: "Сонцезахисні окуляри від провідних світових будинків моди, Ray Ban, ЗНИЖКИ акція діє з " - без відомостей про дату початку та закінчення акції.

20.12.2012 на адресу позивача Інспекцією з питань захисту прав споживачів АР Крим була направлена вимога №02-01/2032 про надання інформації відносно вартості розповсюдженої реклами та усунення порушень з строком для надання документів, та зазначено, що 08.01.2013 року Інспекцією буде розглянуте питання про накладення штрафу.

Вказана вимога отримана позивачем 26.12.2012, про що свідчить копія поштового повідомлення про вручення поштового відправлення.

28.12.2012 позивач направив на адресу відповідача лист відносно вартості реклами, згідно якого її вартість склала 670 грн., що також підтверджується чеком.

08.01.2013 Інспекцією з питань захисту прав споживачів в АР Крим відносно ФОП ОСОБА_4 було складено протокол № 1 про порушення законодавства про рекламу, а саме: розміщення внутрішньої та зовнішньої реклами без зазначення дати початку та закінчення знижок на продукцію, в порушення ч.5 ст. 8 Закону України "Про рекламу".

За результатами розгляду справи Інспекцією з питань захисту прав споживачів в АР Крим було прийнято рішення № 10-р від 08.01.2013 про накладення на фізичну особу-підприємця ОСОБА_4 штрафу за порушення законодавства про рекламу у розмірі 3035,00 грн.

Перевіряючи законність та обґрунтованість позовних вимог, суд виходить з наступного.

Регулювання відносин між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлення прав споживачів, а також визначення механізму їх захисту та основ реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів передбачено Законом України "Про захист прав споживачів" в редакції від 16.10.2012 № 5463-VI (далі - Закон).

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров'я і життєдіяльності.

Частиною 3 статті 5 Закону передбачено, що захист прав споживачів здійснюють спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи і установи, що здійснюють державний санітарно-епідеміологічний нагляд, інші органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування згідно із законодавством, а також суди.

Статтею 26 Закону визначено, що спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в областях, містах Києві та Севастополі, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері захисту прав споживачів здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і мають право:1) давати суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про припинення порушень прав споживачів; 2) перевіряти у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якість продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг; безперешкодно відвідувати та обстежувати відповідно до законодавства будь-які виробничі, складські, торговельні та інші приміщення цих суб'єктів.

Результати перевірок суб'єктів господарювання службовими особами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальних органів оформлюються відповідними актами.

Контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють у межах своїх повноважень відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про рекламу": спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів - щодо захисту прав споживачів реклами; Антимонопольний комітет України - щодо дотримання законодавства про захист економічної конкуренції; Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення - щодо телерадіоорганізацій усіх форм власності; Міністерство фінансів України - щодо реклами державних цінних паперів; Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку - щодо реклами на фондовому ринку.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну інспекцію України з питань захисту прав споживачів, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року №465/2011, Державна інспекція України з питань захисту прав споживачів (Держспоживінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра економічного розвитку і торгівлі України.

Держспоживінспекція України входить до системи органів виконавчої влади і реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів.

Держспоживінспекція України є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів.

Згідно з п. 7 вказаного Положення Держспоживінспекція України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Наказом Міністра економічного розвитку і торгівлі України від 09.11.2011 р. №206, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 листопада 2011 р. за №1337/20075 затверджено Положення про інспекції з питань захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (надалі Положення).

Згідно з пп. 4.1. п. 4 Положення Інспекції відповідно до покладених на них завдань: здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів (крім Держспоживінспекції в Автономній Республіці Крим), рекламу в цій сфері та державний ринковий нагляд.

Відповідно до пп. 6.1.12. пп. 6.1. п. 6 Положення Інспекції у сфері захисту прав споживачів мають право вимагати від рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами надання документів, усних чи письмових пояснень, відео- та звукозаписів, іншої інформації, необхідної для здійснення інспекціями повноважень щодо контролю за додержанням законодавства про рекламу.

При цьому одержувати в установленому порядку інформацію, документи і матеріали від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності та їх посадових осіб ( пп. 6.8. п. 6 Положення).

Згідно з пп. 6.5 п. 6 Положення Інспекції мають право звертатися до суду з позовами про стягнення до бюджету коштів у разі застосування відповідних адміністративно-господарських санкцій, зобов'язання вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.

Таким чином, виходячи з аналізу наведених норм законодавства, контроль за дотриманням, зокрема, законодавства про рекламу відноситься до повноважень Держспоживінспекції України та її територіальних органів на місцях.

Отже, на позивача законодавством покладений обов'язок здійснення контролю за дотриманням Закону України "Про рекламу" суб'єктами господарювання та звернення до суду щодо стягнення адміністративного-господарських санкцій, застосованих, зокрема, за порушення законодавства про рекламу.

Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу встановлений постановою Кабінету Міністрів України №693 від 26.05.2004р. (далі Порядок).

Відповідно до п.1 Порядку цей Порядок регулює питання накладення уповноваженими особами Держспоживстандарту і його територіальних органів в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - територіальні органи) штрафів на рекламодавців, виробників і розповсюджувачів реклами за порушення законодавства про рекламу (крім штрафів, накладення яких належить виключно до компетенції Антимонопольного комітету і регулюється законодавством з питань авторського права та суміжних прав).

Згідно з абз. 11 пп. 2 п. 4 Порядку штрафи накладаються на рекламодавців, якщо реклама розповсюджується ними самостійно, і на розповсюджувачів реклами, винних у таких порушеннях порядку розповсюдження та розміщення реклами, зокрема, за розміщення реклами тютюнових виробів, знаків для товарів і послуг, інших об'єктів права інтелектуальної власності, під якими вони випускаються, на транспорті, а також реклами алкогольних напоїв, знаків для товарів і послуг, інших об'єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються алкогольні напої, на зовнішніх та внутрішніх поверхнях транспортних засобів загального користування та метрополітену.

Пунктом 8 зазначеного Порядку передбачено, що накладати штрафи на рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами мають право Голова Держспоживінспекції, його заступники, начальники територіальних органів Держспоживінспекції та їх заступники.

Рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу в розмірі 300 і більше неоподатковуваних мінімумів доходів громадян приймається виключно уповноваженою посадовою особою Держспоживінспекції.

Підставою для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу (далі - справа) є відповідний протокол, складений уповноваженою посадовою особою Антимонопольного комітету, Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, Мінфіну, НКЦПФР або Держспоживінспекції та її територіальних органів. (п. 9 Порядку)

Протокол про порушення законодавства про рекламу подається Держспоживінспекції або її територіальним органам за місцем вчинення порушення (п. 10 порядку). Протокол розглядається у місячний строк.

Таким чином, виходячи з наведених норм законодавства, фіксація порушення законодавства про рекламу здійснюється протоколом, у зв'язку з чим на спірні правовідносини не розповсюджуються норми Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Засади рекламної діяльності в Україні, регулювання відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами визначає Закон України "Про рекламу" від 03.07.1996, № 270/96-ВР (далі Закон № 270).

Статтею 1 Закону №270 передбачено, що реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.

Відповідно до абз. 5 ст. 1 Закону №270 зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.

Частиною 5 ст. 8 Закону №270 визначено, що реклама про знижку цін на продукцію, про розпродаж повинна містити відомості про місце, дату початку і закінчення знижки цін на продукцію, розпродаж, а також про співвідношення розміру знижки до попередньої ціни реалізації товару.

З матеріалів справи судом встановлено, що під час здійснення контролю дотримання законодавства про рекламу було встановлено саме порушення вимог ч. 5 ст. 8 Закону №270.

Відповідальність за вказане правопорушення встановлена ст. 27 Закону України "Про рекламу", відповідно до п. 4 якої за недотримання встановлених законом вимог щодо змісту реклами до винної особи застосовується штраф у розмірі п'ятикратної вартості розповсюдженої реклами.

Варто зазначити, що законність та обґрунтованість рішення № 10-р від 08.01.2013 було предметом судового розгляду. Так, згідно з постановою Окружного адміністративного суду АР Крим у справі 801/1208/13-а від 04.04.2013, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 12.11.2013 судом першої та апеляційної інстанції надана правова оцінка рішенню № 10-р від 08.01.2013 та в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Згідно з ст. 254 КАС України у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Відповідно до статті 72 КАС України не належить доказувати обставини, встановлені в іншому судовому рішенні, що набрало законної сили. Обставини вважаються встановленими в іншому судовому рішенні, якщо про це зазначено у мотивувальній чи резолютивній частинах цього рішення. Існування такої підстави звільнення від доказування обумовлено тим, що особа, яка мала можливість спростовувати ту чи іншу обставину в іншому (адміністративному, цивільному, господарському) процесі і не зробила цього, не може спростовувати цю обставину і при розгляді адміністративної справи. Це правило застосовується у разі, якщо всі особи, які беруть участь у справі, брали участь й у справі, у якій було встановлено обставини.

Окрім того, варто зазначити, що згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та з урахуванням того, що вимогою заявленого позову є стягнення суми штрафу за порушення законодавства про рекламу, застосованого на підставі рішення № 10-р від 08.01.2013, правомірність прийняття якого встановлена судовим рішенням, що набрало законної сили, предметом доказування у даній справи мають бути обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов'язує можливість стягнення штрафу у судовому порядку, встановлення факту їх сплати у добровільному порядку або відсутності такого факту тощо.

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини та наведені норми діючого законодавства, суд дійшов висновку, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3035,00 грн. штрафу за порушення законодавства про рекламу є обґрунтованими та такими, що належить задовольнити.

Під час судового засідання, яке відбулось 28.01.2014, були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України постанову складено та підписано 03.02.2014.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) штраф за порушення законодавства про рекламу у розмірі 3035,00 грн. (три тисячі тридцять п'ять гривень) до державного бюджету м. Сімферополя.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Г.Л.Тоскіна