ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.12.2008 Справа№ 3/111-08
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :
головуючого Логвиненко А.О. (доповідач)
суддів: Мороз В.Ф., Стрелець Т.Г.
при секретарі судового засідання Шваб О.А.
з участю представників сторін :
позивача –Катичева Ю.В., Лабец І.В.
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія ХХІ вік” на рішення господарського суду Дніпропетровській області від 7.04.2008р. по справі
за позовом Відкритого акціонерного товариства “Дніпродзержинський домобудівний комбінат”, м. Дніпродзержинськ
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія ХХІ вік”, м. Запоріжжя
про визнання угоди недійсною та розірвання договору
В С Т А Н О В И В :
6.02.2008р. до господарського суду Дніпропетровської області надійшов позов керуючого санацією відкритого акціонерного товариства “Дніпродзержинський домобудівний комбінат” (далі Комбінат) про визнання недійсним укладеного 5.11.2007р. між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія ХХІ вік” (далі Будівельна компанія) інвестиційного договору. Свої вимоги позивач мотивував тим, що відносно Комбінату було порушено справу про банкрутство, яка знаходиться в провадженні господарського суду Дніпропетровської області. Договір не відповідає вимогам закону, не містить істотних умов та за своєю суттю є попереднім договором, який повинен укладатися нотаріально. Крім того, його було укладено всупереч вимог Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”. Сам договір укладено шляхом підробки окремих його сторінок та укладено з метою заволодіння майном Комбінату.
Під час розгляду справи позивач неодноразово уточнював вимоги (а.с.28,55) і в остаточній редакції позову просив договір визнати недійсним та розірвати його, пославшись на невідповідність договору вимогам Закону та те, що відповідачем не виконано прийнятих на себе зобов’язань.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 7.04.2008р. (суддя Юзіков С.В.) позов задоволено частково ; спірний договір визнано недійсним, в решті позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням, Будівельна компанія звернулась з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення. При цьому апелянт послався на те, що судом зроблено помилковий висновок про невідповідність змісту договору вимогам Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”. Крім того, справу розглянуто з порушенням правил територіальної підсудності.
Представник відповідача в судове засідання призначене для розгляду апеляційної скарги не з’явився, про причини неявки суд не повідомив. Враховуючи те, що залучені до справи докази дозволяють визначитися відносно законності оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи у відсутність відповідача, якого належним чином сповіщено про час та місце слухання справи.
У своєму відзиві позивач зазначив, що рішення суду є законним та обґрунтованим.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши у відповідності до ст. 101 ГПК України законність і обґрунтованість рішення у повному обсязі, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що з травня 2003р. в провадженні господарського суду Дніпропетровської області знаходилась справа №Б15/29/26/65/03 про визнання банкрутом Комбінату. Ухвалою суду від 3.02.2005р. затверджено план санації підприємства та затверджено керуючого санацією –Катичеву Ю.В. (а.с.25,62).
5.11.2007р. між Комбінатом та Будівельною компанією укладено інвестиційний договір, за яким відповідач прийняв на себе зобов’язання реалізувати затверджений судом інвестиційний план шляхом виконання дій, перелічених у розділі 2 договору, а позивач прийняв на себе зустрічні зобов’язання (а.с.12-13).
Ухвалою господарського суду від 18.04.2008р. припинено провадження у справі про банкрутство Комбінату.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що до суду з позовною заявою про визнання недійсним інвестиційного договору, укладеного під час дії процедури санації, звернувся керуючий санацією. Крім інших доводів, у позовній заяві зазначено, що вказаний договір є підробленим та виготовленим з метою заволодіти майном Комбінату. В подальшому позивачем доповнено позов вимогою розірвати спірний договір.
Статтею 41 ГПК України передбачено, що господарські суди вирішують господарські спори у порядку позовного провадження, передбаченому цим Кодексом, а справи про банкрутство розглядуються у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Відповідно до частини першої статті 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним Кодексом України, іншими законодавчими актами України.
Статтею 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що у певних випадках угода боржника, може бути визнана господарським судом за заявою керуючого санацією відповідно до цивільного законодавства недійсною. Розгляд заяв керуючого санацією про визнання угод недійсними здійснюється господарським судом у процедурі провадження у справі про банкрутство.
В п.1.3, 2.1 Рекомендацій Вищого господарського суду N04-5/1193 від 04.06.2004р. “Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" зазначено, що провадження у справах про банкрутство складається зі стадій встановлення факту неплатоспроможності боржника та безспірності вимог кредитора, що ініціює провадження (коли справа порушується за заявою кредитора), виявлення кредиторів та інвесторів, проведення санації (коли остання можлива) чи визнання боржника банкрутом та його ліквідації, або укладення мирової угоди. Усі зазначені процедури складають цілісний і відокремлений від позовного провадження процес, метою якого є задоволення вимог кредиторів у випадку неможливості відновлення платоспроможності боржника. При цьому, Закон слід розглядати як законодавчий акт, що містить спеціальні норми, які мають пріоритет по відношенню до норм загальних щодо регулювання порядку провадження у справах про банкрутство, відновлення платоспроможності боржника, визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури, укладення мирової угоди між боржником та кредиторами, задоволення вимог кредиторів тощо.
З аналізу судової практики, сформованої Верховним судом України (зокрема, постанова від 7.12.2004р. у справі N04/536) та Вищім господарським судом України (постанови від 25.04.2006р. у справі N02/3038 та від 15.01.2008р. у справі N4/100) також слідує, що визнання угоди, укладеної боржником, недійсною повинно відбуватися в межах провадження справи про банкрутство.
Таким чином, спеціальним Законом передбачено, що розгляд питання щодо визнання недійсними угод за заявою керуючого санацією, укладених як до введення процедури санації боржника, так і після, розглядаються у процедурі провадження у справі про банкрутство. Оскільки з тексту спірного договору вбачається, що його було укладено на виконання положень плану санації та з метою відновлення платоспроможності Комбінату, вирішення питання щодо відповідності положень цього договору вимогам закону можливо виключно в межах справи про банкрутство позивача.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що позивачем обрано непередбачений законом спосіб захисту інтересів боржника та кредиторів, що унеможливлює задоволення позову.
За таких обставин, колегія суддів доходить висновку про те, що рішення суду повинно бути скасовано на підставі п4 ч1 ст.104 ГПК України через неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. 101, 103 –105 ГПК України суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія ХХІ вік” задовольнити.
Рішення господарського суду Дніпропетровській області від 7.04.2008р. скасувати.
В задоволенні позову відмовити.
Головуючий А.О. Логвиненко
Суддя В.Ф. Мороз
Суддя Т.Г. Стрелець