РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 124/11261/13-ц
30.01.2014 року м. Сімферополь
Центральний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого - судді Кучеренко Н.В.,
при секретарі - Литовській Ю.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини,
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання їх неповнолітньої дитини у розмірі 1200 грн. щомісячно.
Позовні вимоги мотивовані тим, що сумісне життя позивача з відповідачем не склалося з причини відсутності взаєморозуміння між ними, несумісністю характерів та частими сварками на побутовому ґрунті. Спільне господарство між сторонами не ведеться, фактичні шлюбні відносини припинені з серпня 2013 року, вони проживають окремо. Примирення між ними та збереження сім'ї неможливо і суперечить інтересам позивача та їх дитини. Дитина проживає з позивачем, спору про місце проживання дитини та поділу спільного майна немає.
Крім того, як вказує позивач, відповідач на утримання їх дитини - сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, достатньої матеріальної допомоги не надає, у зв'язку з чим, позивач, крім розірвання шлюбу, просить суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дитини щомісячно до її повноліття у розмірі 1200 грн.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі. Пояснила, що різні погляди на життя, побутові питання, у тому числі, в силу різниці у віці між ними, призвели до втрати в неї до відповідача почуття любові та взаєморозуміння з ним. Збереження шлюбу неможливе. Уточнила, що сторони стали проживати окремо з листопада 2013 року. Дитина при ній, вона має право на матеріальну підтримку на утримання дитини. Відповідач хоча і надає деяку таку допомогу, але вона не є систематичною та достатньою.
Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги визнав частково. Так, в частині позовних вимог щодо розірвання шлюбу первісно не визнав, подавши клопотання про надання строку на примирення, пояснивши, що не втратив до дружини почуття любові та хоче зберегти сім'ю. Пояснив, що шлюбні відносини припинені приблизно з жовтня 2013 року внаслідок побутових сварок, а з листопада цього року вони з позивачем дійсно проживають окремо. Пробував примиритися, але не вийшло. Підтвердив, що дитина проживає з позивачем. В частині стягнення аліментів - визнав частково на суму аліментних платежів у розмірі 400 грн. на місяць. У ході ж розгляду справи, після заслуховування пояснень сторін, дослідження матеріалів справи, позов в частині розірвання шлюбу визнав, не заперечував проти його задоволення, зважаючи на категоричну відмову позивача на примирення та збереження шлюбу.
Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ст. ст. 11, 27, 60 ЦПК України, суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі; особа яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, зобов'язана надати усі наявні у неї докази та довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких виникає спір.
Судовим розглядом встановлено, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 15.07.2005 року зареєстровано шлюб у Відділі реєстрації актів про шлюб м. Сімферополя Автономної Республіки Крим, актовий запис №536 (а.с.8). Від шлюбу сторони мають малолітню дитину - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.9).
Задовольняючи позов в частині позовних вимог про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що у ході розгляду справи встановлено, що фактично шлюб між сторонами розпався, спільне господарство не ведеться, шлюбні відносини фактично припинені з жовтня 2013 року, сторони проживають окремо з листопада 2013 року, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу неможливо.
За таких обставинах, суд вважає безперечно встановленим факт розпаду сім'ї між сторонами з причини несумісності характерів, різних поглядів на життя на побутові питання і фактичного припинення шлюбних відносин, у зв'язку з чим, на підставі ст. 112 СК України, вважає необхідним шлюб розірвати тому, що ця вимога відповідає дійсній волі сторін, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечить їх інтересам.
Суд вважає недоцільним застосовувати заходи щодо примирення подружжя, відповідно до вимог ст. 111 СК України, оскільки відповідач надав згоду на розірвання шлюбу, позивач категорично заперечувала проти примирення з відповідачем, пояснивши, що це рішення є остаточним, вона не має наміру зберегти шлюб. При цьому, суд також враховує той факт, що сторони тривалий час проживають окремо, відповідачем робилися спроби примиритися з позивачем, але позитивних результатів це не принесло. У зв'язку з чим, суд вважає, що збереження шлюбу, у даному випадку, буде суперечити моральним засадам суспільства, інтересам сторін.
Розірвання шлюбу не порушує майнові права сторін, оскільки сторони не позбавлені права на звернення до суду з позовом про поділ майна.
Також судом встановлено, що дитина сторін проживає разом з позивачем та перебуває на її утриманні, що підтверджується довідкою про склад сім`ї (а.с.7) не заперечується відповідачем. Відповідач систематичної достатньої матеріальної допомоги на утримання дитини не надає.
Правовідносини сторін щодо утримання дитини, регулюються статтями 180-184 Сімейного кодексу України, відповідно до яких батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матери, батька і (або) у твердій грошовий сумі. Розмір аліментів на одну дитину за жодних обставин не може бути меншим 30% встановленого законом прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону. Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідач добровільної систематичної достатньої та гарантованої матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, у зв'язку з чим, з відповідача підлягають стягненню щомісячні аліментні платежі на утримання дитини.
Визначаючись із тим, у частці і (або) у твердій грошовій сумі стягувати аліменти, суд виходить з того, що відповідач офіційний дохід не має, тобто, його доходи мають нерегулярний, мінливий характер, що підтвердив сам відповідач у суді. Таким чином, аліменти підлягають стягненню у твердій грошовій сумі.
Задовольняючи частково позовні вимоги про стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини у твердій грошовій сумі у розмірі 800 грн. щомісячно, суд виходить з того, що відповідач інших дітей або непрацездатних осіб на своєму утриманні не має, є працездатною здоровою особою, статусу безробітної особи не має, має можливість працювати та отримувати дохід з метою забезпечення своїй дитині, відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», рівня життя, достатнього для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Суд враховує, що прожитковий мінімум на дітей віком від 6 років, відповідно до ЗУ «Про Державний бюджет України на 2014 рік» становить: з 01.01.2014р. - 1286 грн. Крім того, як пояснила позивач суду, і що не оспорювалося відповідачем, дитина додатково займається іноземною мовою з репетитором. Одночасно, суд бере до уваги можливість та обов'язок надання утримання дитині також другим з батьків, виходячи з рівності прав та обов'язків з утримання дитини, що позивач працює та має доход.
Згідно з вимогами статей 79, 191, 201 СК України, аліменти за даним позовом присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України передбачено, що суд допускає негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Відповідно ст.88 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь держави суму судового збору у справі у розмірі 243 грн. 60 коп. за позовні вимоги щодо стягнення аліментів, а також на користь позивача понесені нею судові витрати за звернення до суду з позовом про розірвання шлюбу у розмірі 229 грн. 40 коп.
На підставі викладеного, ст. 55, 124 Конституції України, ст. ст. 104-105, 110-112, 180-183, 191 Сімейного Кодексу України, керуючись ст. ст. 7, 10, 11, 60, 61, 74, 79, 88, 197, 208 - 209, 212 - 215, 218, 367 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини - задовольнити частково.
Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, зареєстрований 15.07.2005 року у Відділі реєстрації актів про шлюб м. Сімферополя Автономної Республіки Крим, актовий запис №536, - розірвати.
Прізвище позивачу ОСОБА_1 після розірвання шлюбу залишити як й у паспорті - «ОСОБА_1».
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця с. Обрив Сімферопольського району Автономної Республіки Крим, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, щомісячно, у твердій грошовій сумі у розмірі 800 (вісімсот) грн., що підлягає індексації відповідно до закону, починаючи з 11 грудня 2013 року і до повноліття дитини.
У задоволенні решти вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати за звернення до суду з позовом про розірвання шлюбу у розмірі 229 (двісті двадцять дев`ять) грн. 40 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в дохід держави в розмірі 243 (двісті сорок три) грн. 60 коп.
Допустити негайне виконання рішення в частини стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Центральний районний суд м. Сімферополя у десятиденний строк.
Суддя: Н. В. Кучеренко