Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 801/7829/13-а

15.01.14 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Омельченка В. А.,

суддів Дадінської Т.В. ,

Дудкіної Т.М.

при секретарі судового засідання Щербініна О.О.

за участю сторін:

представник позивача, Приватного акціонерного товариства "Кримський Титан"- не з'явився, до початку судового засідання надав суду клопотання про розгляд справи у його відсутність,

представник відповідача, Кримської митниці Міндоходів- Алекторська Христина Юріївна, довіреність № 05-07/114 від 09.01.14

розглянувши матеріали справи № 801/7829/13-а за апеляційною скаргою Кримської митниці Міндоходів на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Радчук А.А. ) від 16.10.13

за позовом Приватного акціонерного товариства "Кримський Титан" (Північна промзона, м.Армянськ, Красноперекопський район, Автономна Республіка Крим, 96012)

до Кримської митниці Міндоходів (вул. Мальченка, буд.22, Аерофлотський, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95491)

про визнання протиправним та скасування рішення, картки відмови та спонукання до виконання певних дій

ВСТАНОВИВ:

Визнано протиправним та скасоване рішення Кримської митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів від 15.07.2013 за № 60008000/2013/000004/1.

Визнано протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 15.07.2013 року № 600080000/2013/00089.

Зобов'язано Кримську митницю Міндоходів повернути Приватному акціонерному товариству "Кримський ТИТАН" фінансову гарантію в сумі 134917 (сто тридцять чотири тисячі дев'ятсот сімнадцять) гривень 55 копійок.

Стягнуто на користь Приватного акціонерного товариства "Кримський ТИТАН" судовий збір у розмірі 1349 (одна тисяча триста сорок дев'ять) гривень 16 копійок із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку Кримської митниці Міндоходів.

Не погодившись з даною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 16.10.13 та прийняти нове рішення по справі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права. А саме, апелянт посилається на те, що позивачем неодноразово проводились консультації перед подачею ним митних декларацій, під час яких декларанту роз'яснено положення статей 268, 269 Митного кодексу України, відповідно до яких в разі неможливості визначення митної вартості за 1 методом (за ціною договору, контракту), декларант подає додаткові документи, що підтверджують митну вартість товарів з метою обґрунтування підстав для визначення митної вартості товарів. Відповідно до приписів п. 11, п. 12, п. 14 Постанови Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 № 1766 декларанту запропоновано надати у встановлений строк додаткові документи, що підтверджують митну вартість.

У разі ж неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 та 60 МК України за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю відповідно до статті 62 МК України, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 МК України.

Обставини ненадання додаткових документів, запитаних Кримською митницею Міндоходів, не підтвердження документально ціни договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, унеможливлюють застосування приписів статті 58 МК України.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 02.12.2013 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Кримської митниці Міндоходів.

Позивач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду сповіщений належним чином та своєчасно.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Крім того, згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що позивач викликався в судове засідання, але в суд не з'явився, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника позивача.

Судом першої інстанції встановлено, що 16.05.2013 між Приватним акціонерним товариством "Кримський ТИТАН" та Компанією Компанією "Tolexis International Ltd" (далі - Компанією), Кіпр, укладено контракт № 556-1 (далі - Контракт), відповідно до якого, з урахуванням додаткових угод від 05.06.2013 № 2, від 21.06.2013 № 3 та від 01.07.2013 № 4, позивач купує фосфати розмелені (фосфорити) виробництва The GENERAL COMPANI for PHOSPHATE and Mines Gecopham, м.Хомс, Сірія, (далі - товар) за ціною 110,00 доларів США за 1 тону (п. 1 додаткової угоди от 01.07.2013 № 4). Поставка Товару проводиться на умовах СІF порт Миколаїв/Бердянськ (відповідно до ІНКОТЕРМС - 2000), тобто в ціну Товару, встановлену договором, включені усі фактичні затрати на момент перетинання товаром митного кордону України.

Згідно даного договору за залізничними накладними від 11.07.2013 № 41929662 на адресу ПрАТ "Кримський ТИТАН" надійшов Товар в кількості 852 500,00 кг.

Для здійснення митного оформлення товару позивачем подані наступні документи: картку обліку особи, яка здійснює операції з товарами від 11.04.2013 за № 600/2012/0000065, інвойс від 05.07.2013 № 03535, договір від 16.05.2013 № 556-1 та додаткові угоди від 05.06.2013 № 2, від 21.06.2013 № 3, від 01.07.2013 № 4 сертифікат якості від 08.07.2013 № 158АN/13/SН/01, коносамент (Вill of Lading) від 03.07.2013 № 44/2013, вантажна відомість (Саrgo Manifest) від 03.07.2013, платіжне доручення в іноземній валюті або банківських металах від 28.05.2013 № 51, інформація про позитивні результати радіологічного контролю товару - штамп на вантажній відомості про екологічну безпечність вантажу, що підтверджується екологічною декларацією міністерства екології та природних ресурсів України № від 10.07.2013 № 1304 , довідка про проведення декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України і знаходяться за її межами від 15.04.2013 № 120.

Того ж дня Кримська митниця надіслала запит (повідомлення), що для підтвердження числового значення складових митної вартості та на підставі п.3 ст. 53 Митного кодексу України ПрАТ "Кримський ТИТАН" необхідно надати такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, брокерських (посередницьких) послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Що в свою чергу, згодом знайшло своє відображення в спірному рішенні.

У зв'язку із відсутністю додатково запрошених документів позивачем останні не надані, у зв'язку із чим, оскільки митну вартість імпортованих товарів не можна визначити за ціною договору, відповідачем скориговано митну вартість товару за другорядним методом та прийнято Рішення коригування митної вартості товарів від 15.07.2013 № 600080000/2013/000004/1, в результаті чого митна вартість Товару була збільшена з 110 до 155 доларів США за метричну тону.

На підставі Рішення про коригування митної вартості товарів від 15.07.2013 № 600080000/2013/000004/1 службовою особою Кримської митниці була видана Картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення № 600080000/2013/00089.

Судова колегія, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 49 Митного Кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу (ч. 1 ст. 51 МК України).

Згідно ч. 1 ст. 52 МК України, зазначення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до ч. 1 ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Частиною 3 ст. 54 МК України встановлено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Загальні положення визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, методи її визначення врегульовані статтями 57-64 МК України.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Всі інші методи є другорядними та застосовуються лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (ст. 57 МК України).

Згідно з ч. 4 ст. 58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Відповідно до ч. 7 ст. 55 МК України, у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

У зв'язку з відмовою Кримської митниці у митному оформленні Товару за ціною 110,00 доларів США, позивачем задекларовано Товар за ціною, визначеною Кримською митницею, а саме 155,00 доларів США, що підтверджується оформленням МД № 600080000/2013/008466 від 15.07.2013, після чого митним органом було випущено товар у вільний обіг на умовах сплати митних платежів згідно із митною вартістю, визначеною декларантом та забезпеченням сплати різниці між сумою митних платежів, визначених відповідно із митною вартістю, заявленою декларантом та митною вартістю визначеною митним органом, шляхом надання фінансової гарантії в сумі 134 917,55 грн.

В той же час, позивач скористався своїм правом, передбаченим ст. 24 МК України на оскарження рішення митного органу в судовому порядку, якщо декларант вважає, що цим рішенням порушено його права, свободи чи інтереси.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Зі змісту ст. 53 МК України вбачається, що перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів передбачений частиною 2 цієї статті та є вичерпним.

Подання документів, перелік яких наведений в частині 3 цієї статті можливий лише в разі існування хоча б однієї з наступних умов:

- документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності;

- наявні ознаки підробки;

- не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Матеріалами справи підтверджено відсутність розбіжностей або ознак підроблення в поданих для проходження митного оформлення товару документах.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку судової колегії, відповідач не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, зокрема щодо митної вартості товарів та її складових.

При проходженні митного оформлення позивачем було надано зовнішньоекономічний контракт та Додаткові угоди до нього, в якій зазначено, що ціна Товару на час надходження товару на територію України становить 110 доларів США за 1 тонну.

Згідно міжнародних правил тлумачення торговельних термінів, СІF - "вартість, страхування та фрахт", тобто у ціну товару входить вартість самого товару та витрати на його страхування та поставку до порту призначення, про що і вказано у Договорі.

Тобто, за умовами укладеного між сторонами договору, до визначеної додатковою угодою вартості товару вже увійшла як власне вартість самого товару, так і інші її складові, зокрема витрати на його транспортування, на підтвердження якого постачальником були надані залізничні накладні, які також були представлені позивачем для проходження митного оформлення.

За умовами п. 5.1 Контракту, розрахунки згідно із Контрактом здійснюються 100- відсотковою передплатою після підписання відповідної специфікації або додаткової угоди. Так, у додатковій угоді від 02.04.2013 № 1 зазначено, що продавець відвантажує Товар на суму 50 000 000,00 доларів США і як наслідок, за Товар, який за домовленістю сторін Контракту постачається партіями, ПрАТ "Кримський ТИТАН" здійснило передплату у розмірі 1 195 000,00 доларів США (згідно платіжного доручення в іноземній валюті або банківських металах від 28.05.2013 № 51) за Товар, що і на цей час продовжує надходити від продавця. На кожну партію Товару Компанією "Tolexis International Ltd" виставляється рахунок (інвойс), що підтверджує кількість і вартість Товару, що постачається.

За умовами Контракту від 16.05.2013 № 556-1 з Компанією "Tolexis International Ltd" та доповнення до нього, зокрема додаткова угода від 01.07.2013 № 4, відповідно сторони договору дійшли згоди про те, що ціна на Товар становитиме 110,00 доларів США; рахунок - інвойс від 05.07.2013 № 03535, виставлений продавцем - Компанією "Tolexis International Ltd" вантажоотримувачу - ПрАТ "Кримський ТИТАН", на суму 852 500,00 доларів США за 7 750,000 тон фосфоритів, по ціні 110,00 доларів США за тону; платіжне доручення в іноземній валюті або банківських металах від 28.05.2013 № 51, яким підтверджується переказ суми 1 195 000,00 доларів США від платника ПрАТ "Кримський ТИТАН", призначення платежу - контракт від 16.05.2013 № 556-1.

Оскільки за умовами Контракту, розрахунки здійснюються 100-відсотковою передплатою після підписання відповідної специфікації або додаткової угоди, у додатковій угоді від 02.04.2013 № 1 зазначено, що продавець відвантажує товар на суму 50 000 000,00 доларів США і як наслідок, за товар, який за домовленістю сторін Контракту постачається партіями, ПрАТ "Кримський ТИТАН" здійснило передплату у розмірі 1 195 000,00 доларів США (згідно платіжного доручення в іноземній валюті або банківських металах від 28.05.2013 № 51) за товар, який частками продовжує надходити від продавця. На кожну партію товару Компанією "Tolexis International Ltd" виставляється рахунок (інвойс), що підтверджує кількість і вартість товару, що постачається.

Відповідно до ст.60 МК України, у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними.

У разі якщо для цілей застосування цього методу виявляється більш як одна вартість договору щодо подібних (аналогічних) товарів, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використовується найменша така вартість.

Не надано докази того, що в Єдиній автоматизованій інформаційній системі митних органів є інформація про іншу митну вартість станом на липень 2013 року товарів, подібних (аналогічних) до товару, який в липні 2013 пред'явлений позивачем для проходження митного оформлення.

На підставі викладеного, судова колегія приходить до висновку про безпідставність доводів апеляційної скарги з підстав їх спростування матеріалами справи та встановленими обставинами, оскільки відповідач неправомірно відмовив позивачу в митному оформленні товару за першим методом.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись ст. 195; ст. 196; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Кримської митниці Міндоходів залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 16.10.13 у справі № 801/7829/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 20 січня 2014 р.

Головуючий суддя підпис В.А.Омельченко

Судді підпис Т.В. Дадінська

підпис Т.М. Дудкіна

З оригіналом згідно

Головуючий суддя В.А.Омельченко