ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 січня 2014 року Справа № 803/22/14
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Сороки Ю.Ю.,
при секретарі судового засідання Шепталовій А.П.,
з участю позивача ОСОБА_1,
представника відповідача Бірука В.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до начальника управління Укртрансінспекції у Волинській області Степанова В.П. про визнання дій протиправними та скасування постанови,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся з позовом до начальника управління Укртрансінспекції у Волинській області Степанова В.П. про визнання дій протиправними та скасування постанови від 23.12.2013 року №028835 про застосування адміністративно-господарського штрафу в розмірі 1 700 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постановою від 23.12.2013 року №028835 до нього застосовані адміністративно-господарські санкції згідно статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за порушення статті 48 цього Закону.
Позивач вважає зазначену постанову незаконною, оскільки, в розумінні Закону України "Про автомобільний транспорт" він не є перевізником, а відтак начальник управління Укртрансінспекції у Волинській області Степанов В.П. не мав права застосовувати до нього адміністративно-господарські санкції передбачені Законом України "Про автомобільний транспорт".
Також позивач наголошує на тому, що працівниками управління Укртрансінспекції у Волинській області складено відносно нього також і протокол про адміністративне правопорушення за порушення вимог частини 1 статті 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення та статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", а відтак відповідачем двічі притягнуто позивача до відповідальності за одне і теж правопорушення.
З урахуванням викладеного та з урахуванням пояснень наданих позивачем в судовому засіданні, ОСОБА_1 просив суд позов задовольнити повністю.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, подав суду письмові заперечення в яких наголошував на тому, що 10 грудня 2013 року інспекторами управління Укртрансінспекції у Волинській області проведена рейдова перевірка транспортного засобу марки Volkswagen Caddy, номерний знак НОМЕР_1, з питань дотримання перевізником вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом.
Як свідчить акт перевірки №031122 від 10.12.2013 року та згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 транспортний засіб Volkswagen Caddy, номерний знак НОМЕР_1 належить перевізнику ОСОБА_1.
Під час перевірки даного транспортного засобу були виявлені порушення, а саме: відсутня та неоформлена товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж - великої рогатої худоби.
Так, згідно вимог статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються вантажні перевезення.
Під час проведення перевірки ОСОБА_1 надавались: посвідчення водія серії НОМЕР_4 від 10.09.2013 року, видане Камінь-Каширським ВРЕР УДАІ Волинської області, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3, свідоцтво про реєстрацію бортового причепу серії НОМЕР_6. Будь-яких інших документів під час перевірки позивачем не надавались.
Згідно пункту 23 Правил перевезення тварин, затверджених Постановою КМУ від 16.11.2011 року №1402, відправник видає перевізникові ветеринарні документи (ветеринарно-санітарний паспорт, ветеринарне свідоцтво) на тварин, які підлягають перевезенню, що додаються до перевізного документа і підтверджують можливість здійснення перевезення.
Враховуючи відсутність у позивача на момент проведення перевірки належним чином заповненого паспорту великої рогатої худоби яку він перевозив, позивачем здійснювалось перевезення великої рогатої худоби без відомості переміщення тварин.
Згідно вимог статті 49 Закону України "Про автомобільний транспорт" водій транспортного засобу зобов'язаний: мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень.
Отже, у зв'язку із відсутністю у позивача на момент проведення перевірки документів передбачених законодавством, для здійснення вантажних перевезень до позивача правомірно було застосовані адміністративно-господарські санкції передбачені статтею 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".
З урахуванням викладеного, представник відповідача в судовому засіданні просив суд в задоволенні позову відмовити повністю.
Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази, судом встановлені наступні обставини справи.
Як вбачається з матеріалів справи, 10 грудня 2013 року працівниками управління Укртрансінспекції у Волинській області проведена перевірка транспортного засобу Volkswagen Caddy/бортовий причіп номерний знак НОМЕР_1/НОМЕР_7, серія та номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_3/НОМЕР_6, що належить ОСОБА_1.
Під час перевірки встановлено, що ОСОБА_1 під час здійснення вантажних перевезень худоби були відсутні товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, а також відсутнє ветеринарне свідоцтво. (а.с.28)
10 грудня 2013 року начальником управління Укртрансінспекції у Волинській області Степанова В.П. винесений припис №005497 про усунення порушення законодавства про автомобільний транспорт в термін до 22 січня 2014 року.
23 грудня 2013 року начальником управління Укртрансінспекції у Волинській області Степановим В.П. винесено постанову про застосування до ОСОБА_1 адміністративно-господарського штрафу в розмірі 1 700 гривень.
Проте, суд вважає постанову про застосування до ОСОБА_1 адміністративно-господарського штрафу в розмірі 1 700 гривень незаконно, а дії начальника управління Укртрансінспекції у Волинській області Степанова Володимира Петровича щодо застосування до ОСОБА_1 адміністративно-господарських санкцій в розмірі 1 700 гривень протиправними з огляду на наступне.
Порядок здійснення державного контролю у сфері автомобільного транспорту визначений Постановою КМУ №1567 від 08.11.2006 року (зі змінами і доповненнями).
Згідно пункту 1 "Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті" передбачено, що цей Порядок визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій і ліцензійних карток, виконанням суб'єктами господарювання ліцензійних умов, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами, а також диспетчерського контролю за роботою автомобільних перевізників.
Отже, з урахуванням вимог пункту 1 Порядку, відповідач зобов'язаний здійснювати державний контроль у сфері автомобільного транспорту виключно за суб'єктами господарської діяльності.
Згідно частин 1 та 2 статті 55 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.
Суб'єктами господарювання є: 1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Як вбачається з наявного в матеріалах справи спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, запису відносно ОСОБА_1 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців не знайдено. Отже, ОСОБА_1 не є та не був зареєстрований як суб'єкт господарювання на час проведення відповідачем перевірки та винесення оскаржуваної постанови від 23.12.2013 року.
Таким чином, ОСОБА_1, в розумінні пункту 1 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, не відноситься до суб'єктів відносно яких здійснюється державний контроль за додержанням вимог законодавства про автомобільний транспорт.
Крім того, як вбачається з акту перевірки № 031122 від 10.12.2013 року, ОСОБА_1 10 грудня 2013 року власним транспортним засобом Volkswagen Caddy/бортовий причіп номерний знак НОМЕР_1/НОМЕР_7, серія та номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_3/НОМЕР_6 здійснювалось перевезення худоби, а саме однієї корови.
Проте, в матеріалах перевірки відсутній виклад обставин про те, що зазначене перевезення позивачем здійснено за винагороду (оплату), а також відсутні посилання на те, що перевезення є діяльністю ОСОБА_1 з метою отримання прибутку.
Крім того, в матеріалах справи наявні паспорт великої рогатої худоби серії АС 177269 та ветеринарна картка серії АС 355972, що підтверджує твердження позивача про наявність документів на вантаж.
Згідно вимог статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" вбачається, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Частиною 3 статті 60 Закону визначено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, з аналізу статті 60 Закону вбачається, що наслідком порушення вимог Закону України "Про автомобільний транспорт" є застосування контролюючим органом адміністративно-господарських санкцій.
Згідно статті 217 Господарського кодексу України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.
У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
Крім зазначених у частині другій цієї статті господарських санкцій, до суб'єктів господарювання за порушення ними правил здійснення господарської діяльності застосовуються адміністративно-господарські санкції.
Господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин, а адміністративно-господарські санкції - уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.
Отже, з аналізу статей 55 та 217 Господарського кодексу України та статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" вбачається, що застосування адміністративно-господарських штрафів за порушення законодавства про автомобільний транспорт повинні застосовуватись до автомобільних перевізників - суб'єктів господарської діяльності.
Зазначена позиція знаходить своє підтвердження і в Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого Постановою КМУ № 1567 від 08.11.2006 року.
Так, цим Порядком визначено порядок оформлення документальних перевірок та застосування адміністративного-господарських штрафів.
Згідно пунктів 20 цього Порядку, визначено, що за результатами планової або позапланової перевірки за місцезнаходженням суб'єкта господарювання складається акт за формою згідно з додатком 2. Акт складається у двох примірниках, кожен з яких підписується посадовими особами, що провели перевірку, та посадовою особою суб'єкта господарювання або фізичною особою - суб'єктом господарювання (далі - уповноважена особа суб'єкта господарювання). Один примірник акта передається уповноваженій особі суб'єкта господарювання, щодо якого було проведено перевірку, інший - до органу державного контролю. Виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.
Як передбачено частиною 2 пункту 27 та пунктом 28 Порядку, за наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5. Адміністративно-господарський штраф повинен бути перерахований суб'єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування адміністративно-господарських штрафів, про що повідомляється орган державного контролю, посадовою особою якого винесено відповідну постанову.
Отже, із сукупного аналізу перерахований норм вбачається, що застосування адміністративно-господарського штрафу можливе лише на суб'єкта господарювання.
При цьому суд погоджується з твердженням відповідача про те, що в розумінні статті 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільним перевізником є фізичні особи. Однак застосування до фізичних осіб, не суб'єктів господарювання, адміністративно-господарських штрафів визначених статтею 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" суперечить статям 55 та 217 Господарського кодексу України, пункту 1, частині 2 пункту 27 та пункту 28 Порядку здійснення державного контролю у сфері автомобільного транспорту затверджений Постановою КМУ № 1567 від 08.11.2006 року (зі змінами і доповненнями).
Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд вважає, що начальник управління Укртрансінспекції у Волинській області Степанов В.П. при винесенні постанови від 23.12.2013 року №028835 про застосування до ОСОБА_1 адміністративно-господарського штрафу в розмірі 1 700 грн. діяв всупереч вимогам статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", статям 55 та 217 Господарського кодексу України, пункту 1, частині 2 пункту 27 та пункту 28 Порядку здійснення державного контролю у сфері автомобільного транспорту затверджений Постановою КМУ № 1567 від 08.11.2006 року (зі змінами і доповненнями), а відтак його дії є протиправними, а постанова від 23.12.2013 року №028835 є незаконною та підлягає скасуванню.
Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 до начальника управління Укртрансінспекції у Волинській області Степанова В.П. про визнання дій протиправними та скасування постанови від 23.12.2013 року №028835 про застосування адміністративно-господарського штрафу в розмірі 1 700 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
З урахуванням частини 1 статті 94 КАС України суд присуджує на користь позивача з Державного бюджету України 255 гривень 78 копійок сплаченого судового збору, сплату якого підтверджено квитанціями № 2819.46.1 від 03.01.2014 року та №2819.281.1 від 13.01.2014 року.
Керуючись частиною 3 статті 160, статтями 162, 163 КАС України, на підставі Господарського кодексу України, Закону України "Про автомобільний транспорт", суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними дії начальника управління Укртрансінспекції у Волинській області Степанова Володимира Петровича щодо застосування до ОСОБА_1 адміністративно-господарських санкцій в розмірі 1 700 гривень.
Скасувати постанову від 23 грудня 2013 року №028835 винесену начальником управління Укртрансінспекції у Волинській області Степановим Володимиром Петровичем про застосування до ОСОБА_1 адміністративно-господарських санкцій в розмірі 1 700 гривень.
Присудити з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (НОМЕР_2, АДРЕСА_1) документально підтверджені витрати по сплаті судового збору в розмірі 255 гривень 78 копійок.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 03 лютого 2014 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Ю.Ю. Сорока