Судове рішення #35059212

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И


27 січня 2014 року м. Львів № 2а-2109/11/1370


Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М., за участю секретаря судового засідання Думич Х.М., представника позивача Пилипяка П.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Управління Державтоінспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, до ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу,


ВСТАНОВИВ:


Державна податкова інспекція у Залізничному районі м. Львова звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в сумі 21510 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не сплатила при першій реєстрації автомобіля марки Mercedes-Benz Vito 112 (д.н.з. НОМЕР_1) 2001 року випуску податку з власників транспортних засобів в сумі 21510 грн. В судовому засіданні суд на підставі статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) замінив первісного позивача - державну податкову інспекцію у Залізничному районі м. Львова Львівської області ДПС, на процесуального правонаступника - державну податкову інспекцію у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області (далі - ДПІ у Залізничному районі м. Львова). Представник позивача позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить позов задовольнити, оскільки податок з власників транспортних засобів в сумі 21510 грн. в бюджет не поступив, а платник податку ОСОБА_2 не надала доказів сплати податку під час першої реєстрації автомобіля в Україні.

Відповідач жодного разу не з'явилася судове засідання, яке було призначено для розгляду даної справи. Про місце, дату і час судових засідань, які було призначено на 18.04.2011р., 29.09.2011р. та 13.10.2011р. відповідач була повідомлена належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення та розпискою її представника про отримання судової повістки. Про розгляд справи, який було призначено на 10.01.2014р. та 27.01.2014р. відповідач вважається належно повідомленою, оскільки направлені на її зареєстроване місце проживання (згідно з відомостями, які надав адресно-довідковий відділ УГФРФО ГУМВС України у Львівській області, таким є: АДРЕСА_1) поштові конверти повернено до суду з відміткою органу поштового зв'язку «за закінченням терміну зберігання». Письмових заперечень проти позову відповідач не подала, проте під час розгляду даної справи відповідач оскаржила в порядку адміністративного судочинства дії УДАІ ГУ МВС України у Львівській області щодо реєстрації зазначеного вище транспортного засобу без фактичної сплати податку з власників транспортних засобів. Мотиви, якими відповідач обґрунтовувала свою позицію, зводилися до того, що ОСОБА_2 сплатила податок орган Державтоінспекції належно не проконтролював надходження до бюджету коштів, сплачених при першій реєстрації автомобіля марки «Mercedes-Benz Vito 112», 2001 року випуску.

Ухвалою від 07.03.2011 року суд залучив до участі у справі Управління ДАІ ГУМВС України у Львівській області як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору та витребував копії документів, на підставі яких проводилася реєстрація зазначеного вище автомобіля на відповідача. На виконання вимог суду Управління ДАІ ГУМВС України у Львівській області надало копії матеріалів реєстраційної справи автомобіля марки «Mercedes-Benz Vito 112» (д.н.з. НОМЕР_1), 2001 року випуску (а.с. 24-31). Представник третьої особи в судове засідання не з'явився.

З огляду на те, що відповідач в судове засідання не з'явився, але про розгляд справи завчасно повідомлений належним чином, клопотань процесуального характеру не подавав і причин неявки не повідомив, суд, заслухавши думку представника позивача, ухвалив розглянути справу без участі представника відповідача на підставі наявних доказів.


Суд заслухав пояснення представника позивача, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності та встановив наступні фактичні обставини:

ОСОБА_2 в 2009 році придбала, ввезла в Україну та розмитнила автомобіль марки «Mercedes-Benz Vito 112» 2001 р.в.

07 серпня 2009 року ОСОБА_2 звернулася до територіального органу МРЕВ Державтоінспекції у Львівській області про першу реєстрацію в Україні цього автомобіля.

07 серпня 2009 року на підставі заяви ОСОБА_2 № 8307 від 07.08.2009р. проведено першу реєстрацію в Україні цього автомобіля з присвоєнням державного номерного знаку НОМЕР_1.

Наведені обставини підтверджуються долученими до матеріалів справи письмовими доказами - матеріалами реєстраційної справи автомобіля марки Mercedes-Benz Vito 112» (д.н.з. НОМЕР_1) 2001 р.в. (а.с.24-31).

Листом № 9/2074 від 09.06.2010 року Львівський ВРЕР ДАІ при ГУМВС України у Львівській області повідомив орган державної податкової служби про те, що гр. ОСОБА_2 07.08.2009 року зареєструвала автомобіль марки «Mercedes-Benz Vito 112» (д.н.з. НОМЕР_1), 2001 року випуску, об'єм двигуна 2151 куб. см., проте сплата податку по вказаному автомобілю відсутня.

Проведеною органом ДПС перевіркою встановлено, що кошти від ОСОБА_2 на суму 21510 грн. в рахунок сплати податку з власників транспортних засобів на казначейський рахунок бюджету не надходили.


При прийнятті рішення суд керується наступними нормами права:

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про систему оподаткування» (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) під податком і збором (обов'язковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування. Одним із загальнодержавних податків відповідно до ч. 1 ст. 14 цього Закону є, зокрема, податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.

Відповідно до ст. ст. 1, 2 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» від 11.12.1991 р. № 1963-ХІІ (далі - Закон № 1963, чинний на момент виникнення спірних правовідносин) платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи (далі - юридичні особи), а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства (далі - фізичні особи), які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів та/або мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які відповідно до статті 2 цього Закону є об'єктами оподаткування. Об'єктами оподаткування є, зокрема, автомобілі, призначені для перевезення не менше 10 осіб, включаючи водія, - код 8702; автомобілі легкові - код 8703; автомобілі вантажні - код 8704.

Відповідно до ст. 3 Закону № 1963 перша реєстрація в Україні - це реєстрація транспортного засобу в Україні, яка здійснюється уповноваженими державними органами України вперше щодо цього транспортного засобу. Податок з визначених цим Законом власників наземних транспортних засобів сплачується юридичними та фізичними особами за місцем реєстрації таких транспортних засобів на спеціальні рахунки територіальних дорожніх фондів республіканського бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів та бюджетів міст Києва та Севастополя.

Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 5 Закону № 1963 податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується фізичними особами - перед проведенням першої реєстрації в Україні, реєстрацією, перереєстрацією транспортних засобів, а також перед технічним оглядом транспортних засобів щорічно або один раз за два роки, але не пізніше першого півріччя року, в якому провадиться технічний огляд. Фізичні особи - платники податку зобов'язані пред'являти органам, що здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію, зняття з обліку або технічний огляд транспортних засобів, квитанції або платіжні доручення про сплату податку за попередній (у разі здійснення сплати) та за поточний роки, а платники, звільнені від сплати цього податку, - відповідний документ, що дає право на користування цими пільгами.

Відповідно до ч. 5-8 ст. 6, ст. 7 Закону № 1963 сума податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що сплачується фізичними особами, обчислюється за ставками, визначеними у статті 3 цього Закону. У разі виявлення юридичних чи фізичних осіб, які не сплачували податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вони зобов'язані сплатити податок не більш як за три попередні роки. Перерахування неправильно сплаченого податку допускається не більш як за три попередні роки. Органи, що здійснюють державну реєстрацію транспортних засобів, зобов'язані щомісячно повідомляти податкові органи про транспортні засоби, зареєстровані або зняті з реєстрації протягом попереднього місяця, за формою, затвердженою центральним податковим органом України, та їх власників. У разі приховування (заниження) об'єктів оподаткування з власників транспортних засобів стягуються сума несплаченого податку, а також пеня або штраф у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 50 Бюджетного кодексу України (чинного станом на дату виникнення спірних правовідносин) податки, збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими в доход державного бюджету з моменту зарахування на єдиний казначейський рахунок державного бюджету. Чинний Бюджетний кодекс України у ч. 5 ст. 45 містить норми такого ж змісту.


Даючи оцінку спірним правовідносинам суд, при прийнятті рішення, взяв до уваги наступне.

Оскільки ОСОБА_2 ввезла та вперше зареєструвала в Україні автомобіль марки «Mercedes-Benz Vito 112», 2001 року випуску, об'єм двигуна 2151 куб.см, то на підставі норми ст. 1 Закону №1963 вона є платником податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.

З наведених вище положень Закону № 1963 вбачається, що розрахувати суму податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що сплачується фізичними особами за ставками, встановленими цим Законом, є обов'язком саме платника такого податку. Отже, відповідно до вимог ст. ст. 3, 5 Закону № 1963 перед першою реєстрацією зазначеного автомобіля відповідач мала б сплатити податок на суму 21510 грн. (ставка податку 1000 грн. за 100 куб. см).

Суд встановив, що під час розгляду даної адміністративної справи ОСОБА_2 звернулася до суду з позовною заявою до Управління Державтоінспекції у Львівській області про визнання протиправними дій щодо реєстрації на її ім'я автомобіля, щодо якого ДПІ у Залізничному районі м. Львова заявлено позов про стягнення податку з власників транспортних засобів. У своїй позовній заяві від 29.09.2011 року ОСОБА_2 серед іншого зазначила про те, що вона подала у ВРЕР ДАІ ГУ МВС України у Львівській області усі необхідні документи для реєстрації згаданого вище транспортного засобу, в т.ч. сплатила податок з власників транспортних засобів в сумі 21510 грн. У результаті цього ВРЕР ДАІ ГУМВС України у Львівській області зареєстрував на її ім'я автомобіль марки «Mercedes-Benz Vito 112» (д.н.з. НОМЕР_1) 2001 року випуску.

Таким чином, відповідач підтвердила факт свого звернення до органів Державтоінспекції ГУМВС України у Львівській області для реєстрації за собою зазначеного вище автомобіля та не заперечує факту реєстрації такого автомобіля на своє ім'я. Та обставина, що державну реєстрацію автомобіля проведено без фактичної сплати податку до бюджету, на переконання ОСОБА_2, є недоліком в роботі органу Державтоінспекції у Львівській області, яка, як зазначає платник податку, мала б проконтролювати факт надходження коштів перед тим, як реєструвати такий транспортний засіб. Ухвалою від 12.09.2011 року суд на підставі позовної заяви ОСОБА_2 відкрив провадження в адміністративній справі №2а-9986/11/1370. До набрання законної сили рішенням суду у справі №2а-9986/11/1370 провадження у даній справі було зупинено. Ухвалою від 30.05.2013 року суд залишив позовну заяву ОСОБА_2 без розгляду. Зазначена ухвала суду набрала законної сили, після чого провадження за даним позовом було поновлено.


Суд з'ясував, що серед долучених УДАІ ГУМВС України у Львівській області матеріалів реєстраційної справи автомобіля «Mercedes-Benz Vito 112» (д.н.з. НОМЕР_1) 2001 р.в. наявна копія квитанції ЗГРУ КБ «Приватбанк» № 9474.128.4. від 07.08.2009р., дата валютування 08.08.2009 року, про перерахування ОСОБА_2 в бюджет податку в сумі 21480 грн. (касир ОСОБА_4, каса в МРЕВ, а.с.31).

З метою повного та об'єктивного розгляду справи суд надіслав ПАТ КБ «Приват Банк» ухвалу про витребування доказів щодо сплати до бюджету ОСОБА_2 податку з власників транспортних засобів у сумі 21480 грн. У відповідь ПАТ КБ «ПриватБанк» листом № 30.1.0.0/2-20110623/1641 від 29.07.2011 року повідомив, що 07.08.2009 року кошти від платника ОСОБА_2 в сумі 21480 грн. в касу ЛМУ № 3 МРЕВ по вул. Д. Апостола не надходили (а.с. 45).

Представник позивача просить не брати до уваги копію квитанції та вважає її фальсифікованою, оскільки відповідач не надав оригіналу квитанції про сплату податку, а банк заперечує факт надання відповідачу послуг по перерахуванню податку в бюджет.

Відповідно до норми частини третьої статті 147 КАС України якщо доданий до справи або наданий суду особою, яка бере участь у справі, для ознайомлення документ викликає сумнів у його достовірності або є фальшивим, особа, яка бере участь у справі, може просити суд виключити його з числа доказів і вирішувати справу на підставі інших доказів.

Надані на вимогу суду відомості ПАТ «КБ «Приватбанк», а також результати перевірки Львівського ВРЕР УДАІ ГУ МВС України у Львівській області та відомості органу ДПС про ненадходження від ОСОБА_2 на рахунок місцевого бюджету податку за реєстрацію транспортних засобів в сумі 21510 грн. в цілому дають суду достатні підстави погодитись з думкою представника позивача про те, що долучена до справи фотокопія квитанції ЗГРУ КБ «Приватбанк» від 07.08.2009 року про сплату податку в сумі 21480 грн. є фальсифікованою та не є належним доказом сплати таких коштів, а тому суд при вирішенні справи не бере її до уваги.


У даному випадку, долученими до матеріалів справи доказами, зокрема матеріалами реєстраційної справи автомобіля марки Mercedes-Benz Vito 112» (д.н.з. НОМЕР_1) 2001 р.в. підтверджується факт реєстрації за відповідачем автомобіля, як встановлено, без сплати податку з власників транспортних засобів на суму 21510 грн.


Статтею 20 Закону України «Про систему оподаткування» було передбачено, що контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється державними податковими органами та іншими державними органами в межах повноважень, визначених законами. Чинний Податковий кодекс України у ст. 19-1 одними із функцій контролюючого органу передбачає здійснення ним адміністрування податків, зборів, платежів, а також контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків, зборів, платежів (пп. 19-1.1.1, 19-1.1.2 п. 19.1. ст. 19 ПК України).

З урахуванням наведеного вище, позовні вимоги ДПІ у Залізничному районі м. Львова підтверджені долученими до матеріалів справи та дослідженими у судовому засіданні доказами та підлягають задоволенню.


Щодо судових витрат, то відповідно до вимог ст. 94 КАС України, судові витрати у формі судового збору з відповідача не належить стягувати.


Керуючись ст.ст. 17-19, 71, 94, 158, 160-163 КАС України, суд, -


ПОСТАНОВИВ:


адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) на користь державного бюджету України податковий борг в сумі 21510 (двадцять одна тисяча п'ятсот десять) гривень.

Апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, виготовленої в повному обсязі. Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 31 січня 2014 року.


Суддя Москаль Р.М.


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація