Копія:

Справа № 148/5342/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

( Заочне )

28 січня 2014 року Тульчинський районний суд Вінницької області

В складі : головуючого судді Робак С. О.

при секретарі Грох Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тульчині, справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи : Відділу Держкомзему у Тульчинському районі, Юрківська сільська рада Тульчинського району про визнання державних актів на право власності на земельні ділянки частково недійсними та визнання права власності на частину земельних ділянок,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся із зазначеним позовом до суду, мотивуючи свої вимоги тим, що 7 жовтня 2003 року він зареєстрував шлюб з ОСОБА_2 Так як спільне життя у них не склалось, то 13 квітня 2006 року їх шлюб було розірвано. Під час шлюбу ними було придбано відповідно до договорів купівлі-продажу спільне майно :

- житловий будинок з господарськими будівлями, розташований в АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку площею 0,2500 га, призначену для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташована в АДРЕСА_1, яку було куплено відповідно до договору купівлі-продажу від 14 липня 2004 року ;

- земельну ділянку площею 0,031 га, призначену для ведення особистого селянського господарства, розташовану в АДРЕСА_1, яку було куплено відповідно до договору купівлі-продажу від 14 липня 2004 року.

В жовтні 2007 року він звернувся з позовом до суду про поділ спільного майна подружжя, зокрема житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_1. Рішенням апеляційного суду Вінницької області від 5 листопада 2012 року житловий будинок між ними було розділено.

Відповідно до ч.4 ст.334 К України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації виникають з дня такої реєстрації. А так як право власності на земельні ділянки за покупцем ОСОБА_2 не було зареєстровано, право власності на дані земельні ділянки у них не виникло, а виникло тільки після державної реєстрації. Так як на момент подачі позову та розгляду справи про поділ будинку державні акти на ім'я ОСОБА_2 не було виготовлено і право власності не зареєстровано, він не ставив питання про поділ земельних ділянок, так як тільки після проведення поділу будинку можливий був поділ земельних ділянок та видача кожному із співвласників будинку державних актів на право власності на землю.

Про те, що ОСОБА_2 отримала державні акти на право власності на земельні ділянки та зареєструвала право власності на земельні ділянки йому стало відомо тільки при розгляді справи в апеляційному суді Вінницької області, після чого у нього і виникло право звернутися до суду з даним позовом. А тому строк звернення до суду ним пропущено з поважних причин, який він просить поновити.

Під час розгляду справи про поділ майна подружжя ОСОБА_2 не повідомивши про те, що слухається справа про поділ будинку, звернулася в Юрківську сільську раду та відділ Держкомзему у Тульчинському районі і отримала на своє ім'я 22 червня 2010 року державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 209767 та державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 209768.

Відповідно до ст. 120 ЗК України при переході права власності на будівлю і споруду переходить і право власності на земельну ділянку. Рішенням апеляційного суду Вінницької області від 5 листопада 2012 року за ним визнано право власності та виділено в натурі 1/2 частину житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_1. За ОСОБА_2 було визнано право власності та виділено в натурі іншу 1/2 частину даного житлового будинку.

Спірні земельні ділянки ними були придбані у шлюбі відповідно до договорів купівлі-продажу, а тому вони є спільним майном подружжя і належать кожному з них в рівних частках.

А так як ОСОБА_2 не дочекавшись рішення суду, отримала державні акти на право власності на придбані ними земельні ділянки лише на своє ім'я, то дані державні акти є частково недійсними.

Просить визнати частково недійсними державні акти на право власності на земельні ділянки, розташовані в АДРЕСА_1, призначені для обслуговування житлового будинку і господарських будівель та для ведення особистого селянського господарства, видані на ім'я ОСОБА_2 та визнати за ним право власності на 1/2 частину даних земельних ділянок.

В судове засідання позивач не з'явився. Направив суду заяву в якій просить справу розглянути в його відсутність. Позовні вимоги підтримує і просить їх задовольнити. Проти постановлення заочного рішення не заперечує.

Відповідач і її представник в судове засідання не з'явились, хоча належним чином були повідомлені про час і місце розгляду справи, а також не повідомили суд про причину своєї неявки і суд вважає можливим розглянути справу в їх відсутність з постановленням заочного рішення.

Треті особи: представник Юрківської сільської ради Тульчинського району та відділу Держкомзему в Тульчинському районі в судове засідання не з'явились. Направили суду заяви в яких просять справу розглядати в їх відсутність. Проти задоволення позову не заперечують.

Суд, дослідивши матеріали справи, вивчивши та оцінивши докази по справі та співставивши їх у відповідності до норм чинного законодавства, вважає, що в позов слід задовольнити виходячи з наступного.

Згідно вимог ст. ст.57-60 ЦПК України засобами доказування в цивільній справі є пояснення сторін, третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали в зареєстрованому шлюбі з 7 жовтня 2003 року по 13 квітня 2006 року, що підтверджується копіями свідоцтв про одруження та про розірвання шлюбу.

Під час шлюбу ними було придбано відповідно до договорів купівлі-продажу майно : житловий будинок з господарськими будівлями, розташований в АДРЕСА_1, який на даний час між сторонами поділений в натурі, що підтверджується копією рішення апеляційного суду Вінницької області від 5 листопада 2012 року; земельну ділянку площею 0,2812 га в межах згідно з планом, що розташована в АДРЕСА_1, із яких 0,2500 га передано у власність покупця для обслуговування житлового будинку та господарських будівель та для ведення особистого підсобного господарства 0,0312 га, що підтверджується договором купівлі-продажу земельної ділянки від 14 липня 2004 року, який посвідчений державним нотаріусом Тульчинської державної нотаріальної контори.

Тобто дані земельні ділянки придбані відповідачкою під час шлюбу.

Відповідно до ст. 60 Сімейного Кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.

Відповідно до ст. 69 СК України дружина та чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності.

Відповідно до ст.70 СК України у разі поділу майна, що є спільною сумісною власністю подружжя частки майна дружини та чоловіка є рівними. Проте суд може відступити від засад рівності за обставин, що мають істотне значення.

Згідно ст.71 СК України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі.

В 2007 році ОСОБА_1 звернувся до Тульчинського районного суду з позовом про поділ спільного майна подружжя, зокрема житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_1.

Рішенням апеляційного суду Вінницької області від 5 листопада 2012 року житловий будинок між сторонами поділено в натурі і визнано за кожною стороною право власності по 1/2 його частині.

Також суд вважає, що позивач має право на 1/2 частину земельних ділянок, які були придбані відповідачкою під час шлюбу згідно-договору купівлі-продажу.

Крім того, відповідно до ст. 120 Земельного Кодексу України до особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Оскільки ОСОБА_1, відповідно до рішення суду став власником 1/2 частини житлового будинку по АДРЕСА_1, то до нього і переходить право власності на 1/2 частину земельної ділянки на якій розміщений даний житловий будинок.

Одночасно з позовом про поділ житлового будинку і земельних ділянок позивач не звертався, оскільки відповідно до ч.4 ст.334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації. А так як право власності на земельні ділянки за покупцем ОСОБА_2 не було зареєстровано, то право власності у них на дані земельні ділянки виникло лише після державної реєстрації.

ОСОБА_2 отримала державні акти на право власності на земельні ділянки та зареєструвала право власності на них в червні 2010 року, про що свідчать самі державні акти серії ЯЛ № 209767 та серії ЯЛ № 209768, видані на ім'я ОСОБА_2, після чого в позивача виникло право звернутись до суду з позовом про їх поділ, а тому суд вважає, що позивач пропустив строк звернення до суду з поважних причин і є підстави для його поновлення.

Так як спірні земельні ділянки придбані сторонами у шлюбі відповідно до договору купівлі-продажу від 14 липня 2004 року і вони є спільним майном подружжя і належать кожному з них в рівних частках, а відповідач ОСОБА_2 отримала державні акти на дані земельні ділянки на своє ім'я і зареєструвала право власності на них лише за собою, чим порушила права позивача, то суд вважає, що є підстави для визнання державних актів на право власності на земельні ділянки частково недійсними і визнання за позивачем права власності на 1/2 частину даних земельних ділянок.

На підставі викладеного, керуючись ст..ст.60, 69, 70, 71 СК України, ст.ст. 81,120 ЗК України, ст.ст.57-60, 213-215, 224-226 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з позовом по визнання права власності на земельні ділянки.

Визнати частково недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 209767, виданий на ім'я ОСОБА_2, про право власності на земельну ділянку площею 0,25 га, призначену для обслуговування житлового будинку і господарських будівель, розташовану в АДРЕСА_1, а саме на 1/2 частину даної земельної ділянки та скасувати державну реєстрацію за №011005300090 права власності на дану земельну ділянку за ОСОБА_3.

Визнати частково недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 209768, виданий на ім'я ОСОБА_2, про право власності на земельну ділянку площею 0,0312 га, призначену для ведення особистого селянського господарства, розташовану в АДРЕСА_1, а саме на 1/2 частину даної земельної ділянки та скасувати державну реєстрацію за № 011005300091 права власності на дану земельну ділянку за ОСОБА_3.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину земельної ділянки площею 0,25 га, призначеної для обслуговування житлового будинку і господарських будівель, розташованої в АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину земельної ділянки площею 0,0312 га, призначеної для ведення особистого селянського господарства, розташованої в АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 229,40 грн. судових витрат.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання копії рішення до Тульчинського районного суду.

Суддя:/підпис/

Вірно:

Рішення суду не набрало законної сили.

Суддя Тульчинського

районного суду С.О.Робак