Справа № 345/3599/13-к 

Провадження № 11-кп/779/21/2014 

Категорія ч.2 ст.121 КК України 

Головуючий у 1 інстанції  ОСОБА_1 

Суддя-доповідач  ОСОБА_2 

 

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

29 січня 2014 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі: 

головуючого судді  ОСОБА_2 ,

суддів  ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

секретаря с/з ОСОБА_5 ,

з участю прокурора ОСОБА_6 ,

потерпілої ОСОБА_7 ,

обвинуваченого ОСОБА_8 ,

захисника  ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисника ОСОБА_9 на вирок Калуського міськрайонного суду від 22 листопада 2013 року у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_8 за ч.2 ст.121 КК України - 

в с т а н о в и л а :

вказаним вироком  ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , з неповною середньою освітою, не працюючого, неодруженого, українця, громадянина України, раніше згідно ст.89КК України не судимого, засуджено:

за ч.2 ст.121 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років.

Строк відбуття покарання постановлено рахувати з 18:00 години 10 квітня 2013 року, тобто з часу затримання.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили залишено попередньо обраний - тримання під вартою. 

Відповідно до ст. 100 КПК України вирішено питання речових доказів.

Постановлено стягнути з ОСОБА_8 судові витрати у користь держави - 4986,9 грн. за проведення експертиз.

Згідно вироку суду ОСОБА_8 вчинив умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_10 . Кримінальне правопорушення вчинено за таких обставин.

08 квітня 2013 року приблизно о 15 годині ОСОБА_8 , перебуваючи у стані алкогольного сп,яніння у квартирі ОСОБА_10 , що в АДРЕСА_2 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, бажаючи спричинити тяжкі тілесні ушкодження ОСОБА_10 , з мотивів особистих неприязних стосунків, які раптово виникли у процесі сварки між ними, наніс йому кухонним ножем декілька ударів у обличчя. ОСОБА_10 прикрив обличчя руками, однак ОСОБА_8 умисно наніс потерпілому кілька ударів ножем по верхніх кінцівках. Коли ОСОБА_10 втік у ванну кімнату, ОСОБА_11 залишив ніж у кухні на столі, переслідуючи потерпілого, пройшов за ним, де руками штовхнув його в груди, від чого потерпілий впав у ванну, а потерпілий з місця події втік.

У результаті злочинних дій ОСОБА_8 умисно наніс ОСОБА_10 тяжкі тілесні ушкодження, що спричинили смерть потерпілого.

В апеляційних скаргах засуджений ОСОБА_8 та його захисник ОСОБА_9 просять вирок Калуського міськрайонного суду від 22 листопада 2013 року скасувати у зв`язку із невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, істотним порушенням кримінально-процесуального закону та неправильним застосуванням кримінального закону, а кримінальне провадження відносно нього закрити у зв`язку із відсутністю в його діянні складу кримінального правопорушення. Зокрема, захисник ОСОБА_9 покликається на те, що експертизою не встановлено відбитків пальців ОСОБА_8 на ножі, що викликає сумнів у вчиненні ним злочину. Крім того, вказує, що у діях обвинуваченого був відсутній умисел, а тому відсутня суб`єктивна сторона злочину. Засуджений ОСОБА_8 підтримуючи свої показання від 10.04.2013 року, покликається на те, що в квартирі потерпілого було виявлено відбитки пальців невстановленої особи, а також звертає увагу суду на розбіжності у показаннях свідків на досудовому та судовому слідстві, зокрема показань свідка ОСОБА_12 , який заявив про неправдивість показань, зазначених у протоколі його допиту. Також вказує, що показання свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 свідчать про його непричетність до злочину.

Заслухавши доповідь судді, пояснення обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисника ОСОБА_9 , які просили скасувати вирок суду та закрити кримінальне провадження у зв`язку із відсутністю в діях обвинуваченого складу злочину, прокурора та потерпілої, які вважають вирок законним та обґрунтованим, перевіривши матеріали справи і обговоривши наведені в апеляційних скаргах доводи, колегія суддів приходить до висновку, що вони не підлягають до задоволення з таких підстав. 

Згідно вимог ст.323 КПК України вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим. 

Суд обґрунтовує вирок лише на тих доказах, які були розглянуті в судовому засіданні і оцінює ці докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин кримінального провадження в їх сукупності, керуючись законом.

Незважаючи на заперечення засудженим ОСОБА_8 своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, висновки суду про доведеність його вини у вчиненому відповідають фактичним обставинам справи і ґрунтуються на зібраних досудовим розслідуванням та належно досліджених в судовому засіданні доказах.

Зокрема, його вина у вчиненому доводиться частково його ж показаннями, показаннями потерпілої ОСОБА_7 , свідків ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_16 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_14 , ОСОБА_23 , матеріалами справи - рапортом оперативного чергового Калуського МВ УМВС про виявлення мертвої особи (т.1, а.с.11), протоколом огляду місця події та огляду трупа ОСОБА_10 (т.1, а.с.86-87), та іншими, яким суд дав правильну правову оцінку.

Так, сам обвинувачений у своїх неодноразових поясненнях, в тому числі і якості підозрюваного з участю захисника, не заперечував, що 8.04.2013року він, перебуваючи в квартирі потерпілого ОСОБА_10 , з яким спільно розпивали спиртні напої, під час сварки, яка переросла у бійку, дійсно застосовувався ніж. 

Покликання захисника ОСОБА_9 про те, що спричинені тілесні ушкодження ОСОБА_10 не перебувають у причинно-наслідковому зв`язку зі смертю потерпілого є необґрунтованими, оскільки відповідно до акту судово-медичного дослідження трупа ОСОБА_10 №98 від 10.04.2013 року його смерть настала від різаної рани лівого передпліччя з ушкодженням ліктьової артерії та вен, що ускладнилися масивною зовнішньою кровотечею, що мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень.

Факт нанесення тілесного ушкодження потерпілому підтверджується свідоцтвом про смерть потерпілого ОСОБА_10 (т.1, а.с.44), актом судово-медичного дослідження трупа ОСОБА_10 №98 від 10.04.2013 року (т.1, а.с.149-152), а також численними висновками експертиз(т.1, а.с.153-165), з яких слідує, що враховуючи характер та кількість тілесних ушкоджень, можна припустити, що вони були спричинені внаслідок нанесення не менше 17 ударів ріжучим предметом, яким могло бути і лезо ножа, а удари не могли бути заподіяні власною рукою та характерні для заподіяння під час самооборони потерпілого, тобто вони не могли утворитися від самоспричинення.

Покликання захисника ОСОБА_9 на те, що судово-медична експертиза не зазначає про ймовірність отримання тяжких тілесних ушкоджень під час сутички спростовується висновком експерта №74, згідно якого у момент слідоутворення потерпілий перебував у горизонтальному чи наближеному до нього положенні, однак не виключено, що під час утворення перших слідів крові він міг перебувати у вертикальному чи наближеному до нього положенні. У такому ж положенні могли бути заподіяні і тілесні ушкодження потерпілому.

Щодо його покликання на ту обставину, що на поверхні ножа не виявлено відбитки пальців ОСОБА_8 , то відповідно до висновку експерта №156-Д від 20.05.2013 року (т.2, а.с.125-127) на поверхні ножа не було виявлено жодних слідів папілярних узорів. Однак при судово-цитологічному дослідженні слідів бурого кольору на клинку та ручці ножа, вилученого під час огляду місця події знайдено кров людини, що не виключає її походження як від потерпілого ОСОБА_24 , так і від обвинуваченого ОСОБА_8 .

За встановлених судом фактичних обставин кримінального провадження дії ОСОБА_8 за ч.2 ст.121 КК України кваліфіковано правильно.

При призначенні покарання ОСОБА_8 , суд першої інстанції відповідно до вимог ч.3 ст.65 КК України врахував ступінь тяжкості та суспільну небезпеку вчиненого кримінального правопорушення, яке є тяжким, та його наслідки, а також особу винного. Обтяжуючою обставиною суд визнав вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного спяніння, а пом`якшуючою покарання обставиною позитивну характеристику обвинуваченого за місцем проживання.

Зважаючи на вище викладене, суд дійшов правильного висновку про те, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_8 неможливе без ізоляції його від суспільства, а призначене покарання є необхідним та достатнім для його виправлення. 

Відповідно до ст.409 КПК України підставами для зміни або скасування судових рішень в апеляційному порядку є неповнота судового розгляду; невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження; істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону; неправильне застосування кримінального та невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості злочину й особі засудженого.

Істотних порушень вказаних вимог кримінально-процесуального закону, які перешкодили суду постановити законний та обґрунтований вирок не встановлено.

З огляду на наведені обставини доводи апеляційних скарг обвинуваченого та його захисника не можна визнати переконливими й обґрунтованими, а отже й достатніми для скасування вироку суду. 

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 404, 407,419,422 КПК України, колегія суддів,- 

 

у х в а л и л а :

Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисника ОСОБА_9 залишити без задоволення, а вирок Калуського міськрайонного суду від 22 листопада 2013 року відносно ОСОБА_8  без змін. 

Ухвала може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим  у цей же строк з дня вручення копії ухвали. 

 

Головуючий ОСОБА_2 

Судді ОСОБА_3 

 ОСОБА_25 . Вилка 

Згідно з оригіналом

Суддя ОСОБА_2